Провадження №2/205/1683/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Шавули В.С.

за участю секретаря Романовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 15 березня 2017 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с. 2-6).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 13 квітня 2002 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного подружнього життя сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні.

Посилаючись на фактичне припинення шлюбних відносин, а також, наголошуючи на тому, що причиною розпаду родини є різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та довіри, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Зазначила, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Враховуючи вищевикладене позивачка просила суд розірвати шлюб з відповідачем та стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 (тридцяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка у судове засідання не з’явилась. Про день час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку. До суду надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 13).

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Вимоги позову визнав у повному обсязі (а.с.14).

Згідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що згідно актового запису № 250, складеного 13 квітня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.6).

Позивач та відповідач втратили один до одного почуття взаємної поваги, любові, дружби та взаємодопомоги. Сторони фактично шлюбні відносини припинили та тривалий час проживають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, не мають намірів щодо підтримання шлюбних відносин.

При таких обставинах, суд вважає, що сім’я сторін існує формально і розпалася остаточно, примирення сторін є не можливим, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Також, згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1,2 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до п.15, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження",він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в судовому порядку, починаючи від дня пред’явлення позову до суду, і до досягнення повноліття дитиною, тому що відповідач, будучи батьком дитини зобов'язаний її матеріально утримувати.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5-ти розмірів мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, в силу ст. 88 ЦПК України, суд приходить висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн. за вимоги про стягнення аліментів та на користь позивачки в сумі 640,00 грн. у відшкодування сплаченого нею судового збору за вимоги про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст. 18, 24, 56, 105, 112, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 4,5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 6, 7, 10, 57 - 60, 88, 197, 212, 213-215, 222 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 13 квітня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, за актовим записом № 250, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП:НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 березня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття чи змін у майновому становищі сторін, допустивши негайне виконання рішення суду в частині місячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн.. 00 коп.).

Стягнути з К ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП:НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн.. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.С. Шавула