ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/519/17

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Нехожиній О.О.,

за участю представника відповідача Татерич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» про заборону виробничої діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2017 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка», в якому просила суд зупинити виробничу діяльність підприємства, пов'язану з монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснює свою діяльність без належних на те дозволів та спеціальної ліцензії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Херсонській області задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» (код ЄДРПОУ 22741547), шляхом зупинення виробничої діяльності, пов'язаної з монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ПСМНП «Газкотлоспецмонтажналадка» 24.05.2017р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р., та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період 14.03.2017 року по 17.03.2017 року посадовими особами Державної екологічно інспекції у Херсонській області, на підставі наказу №87 від 09.03.2017р., було проведено планову перевірку дотримання ПСМНП «Газкотлоспецмонтажналадка» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт №02-11/46.

У вказаному акті працівниками екологічної інспекції було встановлено численні порушення приписів діючого у цій сфері законодавства, а саме, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при проведенні виробничої діяльності підприємство здійснює при відсутності спеціального дозволу; первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подання щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформації про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою не здійснено; договір на здавання відпрацьованих мастил (олив) безпосередньо переробниками відпрацьованих мастил (олив) не укладено; декларація про утворення відходів за 2016 рік не складалась та не подавалась; підприємством не впроваджено ведення первинного обліку за встановленою 1-ВТ; під час огляду території виявлено змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, а саме промаслене ганчір'я з побутовим сміттям.

На підставі зазначеного акту перевірки також було складено і протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2017р. №7577, за результатами розгляду якого, винесено постанову від 17.03.2017р. №04-11/27 про накладення на директора підприємства адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Крім того, 20.03.2017 року на адресу підприємства відповідача було направлено припис №02-12/36 про усунення виявлених вищевказаною перевіркою порушень законодавства.

Враховуючи, що у підприємства на момент перевірки був відсутній необхідний для здійснення виробничої діяльності дозвіл на викиди забруднюючих речовин, екологічна інспекція звернулася до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з відсутності у підприємства відповідача відповідного дозволу.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту положень ст.1 Закону України №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади АР Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Так, згідно із ч.ч.1,2 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Відповідно до вимог п.1 «Положення про Державну екологічну інспекцію України» (затв. Указом Президента України від 13.04.2011р. №454/2011), Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Як видно з норм цього Положення №454/2011, Держекоінспекція, відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень, органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (пп. «г» п.2. ч.4 Положення).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що до компетенції позивача входять повноваження на здійснення перевірки підприємства відповідача із зазначених спірних питань із застосуванням заходів державного нагляду.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншими спеціальними законами.

Згідно ст.34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Положеннями ч.5-6 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 2 «Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженого Постановою КМУ від 13.02.2002 року, закріплено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Таким чином, підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.

Так, зі ст.12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» вбачається, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані із порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена, зупинена або припинена відповідно до законодавства.

А у відповідності до норм п.1.14.5 «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» (затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995р. №7), стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Згідно із ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст.7 вказаного вище Закону визначено, що на підставі акту складеного за результатами здійснення заходу в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, під час проведення Державною екологічною інспекцією в Херсонській області планової перевірки приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» було встановлено відсутність спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин, а також порушення підприємством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Також, з матеріалів справи видно, що на підставі зазначеної вище перевірки було складено акт №02-11/46, протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2017р. №7577, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 17.03.2017р. №04-11/27, а також складено припис від 20.03.2017р. №02-12/36, яким, в свою чергу, підприємство відповідача зобов'язано оформити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до 20.06.2017р., та усунути інші виявлені порушення.

При цьому, слід зазначити, що даний акт перевірки №02-11/46 було підписано уповноваженою особою відповідача без зауважень та будь-яких заперечень.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення даного позову.

Що ж стосується тієї обставини, що відповідачем - Приватним спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством «Газкотлоспецмонтажналадка», на виконання зазначеного вище Припису від 20.03.2017р., 09 червня 2017 року було отримано необхідний Дозвіл на викиди речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за № 6510136600-265, то даний факт, на думку апеляційного суду, на правильність прийнятого судом 1-ї інстанції рішення ніяким чином не впливає, оскільки підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише тільки після отримання Дозволу на викиди цих забруднюючих речовин, і експлуатація такого обладнання без отримання такого дозволу є порушенням законодавства та підставою для застосування встановлених законодавством спірних заходів реагування у вигляді зупинення виробничої діяльності підприємства.

Крім того, колегія суддів одночасно вважає за необхідне зазначити й про те, що, згідно приписів ч.12 ст.183-2 КАС України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п.5 ч.1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

До того ж, відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко