КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа № 911/3533/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

У судовому засіданні взяли участь представники сторін:

- позивача: Антонова Г.В., довіреність № 64 від 10.01.2017

- відповідача: Пустовіт І.В., довіреність № 18 від 02.03.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» та товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 у справі № 911/3533/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», м. Біла Церква, Київська обл.

до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква, Київська обл.

про визнання укладеною додаткової угоди

За результатами розгляду апеляційних скарг Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року товариство з обмежено відповідальністю «Білоцерківвода» (надалі - позивач/ТОВ «Білоцерківвода») звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (надалі - відповідач/КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа») про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення № 2999 від 01.07.2013, укладеного між позивачем та відповідачем (т.1, а.с. 6-22).

Позовні вимоги мотивовані необхідністю врегулювання питання закупівлі обсягів питної води для виготовлення відповідачем гарячої води та надання ним послуг з постачання гарячої води своїм власним споживачам, та недосягненням між сторонами згоди по деяких питаннях.

Ухвалою суду від 03.11.2016 порушено провадження у справі № 911/3533/16 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.03.2017 у справі № 911/3533/16 (суддя Христенко О.О.)

1) позов задоволено частково;

2) визнано укладеними у редакції позивача наступні пункти додаткової угоди до Договору № 2999 від 01.07.2013 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а саме:

Сторони домовились внести зміни у п. 1.2, п. 2.2, п. 4.6, п. 5.2.1, п. 5.2.7, п. 5.5.10, п. 7.1, п. 12.1, п. 12.2, розділ "Обов`язкові додатки до Договору", розділ "Органи, які відповідно до законодавства здійснюють контроль за дотриманням Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" Договору № 2999 від 01.07.2013 та викласти їх у наступній редакції:

- пункт 1.2 всі об`єкти споживача на які здійснюються надання послуг та плановані об`єми послуг зазначаються в нормативному розрахунку, який подається в порядку установленому цим договором;

- пункт 2.2 тарифи на момент укладення договору становлять: централізоване водопостачання - 7,788 грн за 1 м. куб. (з ПДВ); централізоване водовідведення - 10,74 грн за 1 м. куб. (з ПДВ);

- пункт 4.6 якщо обсяги стічних вод за місяць, або рік перевищують обсяги, визначені у нормативному розрахунку, тоді в даному випадку обсяги стічних вод оплачуються споживачем у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послуги централізованого водовідведення;

- пункт 5.2.1 у разі несвоєчасного внесення споживачем авансового платежу та/або плати за надані послуги, нараховувати штрафні санкції у розмірі, передбаченому п. 6.1 цього договору та згідно нормам чинного законодавства України;

- пункт 5.2.7 договору, видавати обов`язкові до виконання приписи для раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку отриманих споживачем послуг з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, які споживачем повинні обов`язково бути виконані;

- пункт 5.5.10 щорічно надавати нормативний розрахунок водоспоживання (на власні потреби та з врахуванням обсягів питної води, необхідних для надання послуг з централізованого постачання гарячої води, теплопостачання, які надаються споживачем власним споживачам) та водовідведення по підприємству з урахуванням об`єктів субспоживачів (при їх наявності) за 3 місяці до початку наступного року. Щомісячно з 20 по 25 число надавати інформацію виконавцю про кількість наданої послуги з постачання гарячої води власним споживачам;

- пункт 7.1 точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача, є місце підключення відповідної мережі споживача до мереж виконавця;

- пункт 12.1 даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року;

- пункт 12.2 договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії. Кожна сторона договору має право в будь-який час ініціювати внесення змін до договору або припинення його дії;

- розділ "Обов`язкові додатки до договору" доповнити реченням: "Враховуючи специфіку додатків до договору, сторони вирішили щоб обов`язкові додатки до договору можуть оформлятися протягом одного м'ясця після підписання сторонами договору";

- розділ "Органи, які відповідно до законодавства здійснюють контроль за дотриманням Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення": Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України" (адреса, контактні телефони та електронні адреси), ДП "Українській науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (адреса та контактні телефони), Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області (адреса, контактні телефони та електронні адреси), Управління житлово-комунального господарства (адреса, контактні телефони та електронні адреси), Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради(адреса та контактні телефони).

3) визнано укладеним у редакції відповідача пункт додаткової угоди до договору № 2999 від 01.07.2013 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а саме:

сторони домовились внести зміни у п. 1.1, договору № 2999 від 01.07.2013 та викласти їх у наступній редакції:

- пункт 1.1 виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги у необхідних обсягах та відповідної якості: 1) з централізованого водопостачання та водовідведення для технологічних та господарсько-питних потреб відповідно до нормативного розрахунку; 2) з централізованого водопостачання, що використовується для надання послуг постачання гарячої води власним споживачам відповідно до нормативного розрахунку. Споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

4) стягнуто з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» 689,00 грн., судового збору;

5) в решті позовних вимог відмовлено (т.1, а.с., 68-80).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване частковою доведеністю позовних вимог.

При цьому місцевий господарський суд керувався приписами ст.ст. 179, 181, 184 Господарського кодексу України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про питну воду і питне водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 та ст.ст. 33,49, 82-85 Госпродарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Київської області, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (надалі- апелянт-1) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі ( т.2, а.с., 90-97).

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права, що виражено у неповному з'ясуванню обставин справи, що мають значення для справи, не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи, а також порушенням норм матеріального права, зокрема, ст. 181 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (надалі- апелянт-2) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати частину 3, 4, 5 рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 у справі № 911/3533/16 та прийняти нове судове рішення, яким визнати укладеними у редакції позивача п. 1.1, п. 2.3, п. 3.4, п. 3.7, п. 3.8, п. 3.11, додаток № 2 до договору № 2999 від 01.07.2013 про надання послуг з центрального постачання холодної води і водовідведення та викласти їх у наступній редакції:

"Сторони домовились внести зміни у п. 1.1, п. 2.3, п. 3.4, п. 3.7, п. 3.8, п. 3.11 та викласти додатку № 2 до Договору № 2999 від 01.07.2013 про надання послуг з централізованого достачання холодної води та водовідведення та викласти їх у наступній редакції:

- 1.1. Виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого питного водопостачання (у тому числі для використання споживачем питної води для приготування гарячої води, що виготовляється споживачем для надання послуг з централізованого постачання гарячої води) та централізованого водовідведення (далі - Послуги) у необхідних обсягах, встановлених нормативним розрахунком, який включає в себе також необхідні споживачу обсяги питної води для виготовлення гарячої води з метою надання послуг з централізованого постачання гарячої води власним споживачам, та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

- 2.3. Розрахунок вартості послуг виконується на підставі нормативного розрахунку, поданого споживачем. Розрахунок вартості після його підписання сторонами є невід'ємним додатком до цього договору (Додаток № 2). Розмір плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладення цього договору

становить________гривень (в тому числі 20% ПДВ -_________грн) на рік, у тому числі за:

централізоване питне водопостачання (у тому числі питної води для приготування гарячої)_________гривень (в тому числі 20% ПДВ -________грн)

за_____________куб. метр;

централізоване водовідведення (водовідведення холодної води, водовідведення гарячої води (крім водовідведення гарячої води, за яке сплачують споживачі послуг централізованого постачання гарячої води), у тому числі стічні води, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, та здійснення поливально-мийних робіт у разі їх наявності)_____________гривень (в тому числі 20% ПДВ -___________грн) за____________ куб. метр.

Загальна вартість наданих по даному договору послуг становить загальну суму коштів, яка складається із всіх виставлених виконавцем рахунків на оплату наданих послуг споживачу по даному договору.

- 3.4. Якщо вести облік води за показниками засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виконавцем, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, недостатня чутливість приладу обліку при використанні послуг нижче мінімального режиму, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

- 3.7. Кількість стічних вод (обсяг централізованого водовідведення) споживача, ще надходить до каналізаційних мереж виконавця, визначається за кількістю (об'ємом) води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (згідно з показниками приладів обліку, а в разі їх відсутності згідно з нормативним розрахунком), або в разі наявності згідно з показниками приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем, за винятком кількості стічних вод (об'ємів централізованого водовідведення гарячого водопостачання), за яку оплату здійснили власні споживачі споживача, яким він надає послуги з постачання гарячої води. Кількість стічних вод (об'єм централізованого водовідведення) власних споживачів споживача, рівняється кількості нарахованої послуги з постачання гарячої води споживачем, своїм власним споживачам. Вказані об'єми передаються споживачем виконавцю щомісячно до 25 числа, для проведення відповідного нарахування.

- 3.8. У разі, коли питна вода входить до складу продукції споживача або з урахуванням особливостей його діяльності не потрапляє до централізованих мереж водовідведення з інших причин, а прилади обліку кількості стічних вод на випусках каналізаційних мереж споживача відсутні, кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається як різниця обсягу води, отриманої споживачем з усіх видів джерел та обсягу води, яка не потрапила до мереж каналізації та\або увійшла до складу продукції. Продукцією в цьому випадку є виготовлена споживачем гаряча вода для надання послуг з централізованого постачання гарячої води власним споживачам. Споживач надає виконавцеві довідку з розрахунком відсоткового співвідношення отриманої води та скинутих стоків з урахуванням використання води на виготовлення продукції та повинен встановити прилад (прилади) обліку питної води використаної в технологічному процесі.

- 3.11. Ліміти використання води та відведення стічних вод встановлюються на підставі нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення по підприємству, поданого споживачем за три місяці до початку кожного наступного року та погодженого виконавцем. В разі не надання лімітів на наступний рік у визначений даним договором термін виконавець має право припинити надання послуг по даному договору та повідомити всі належні органи про нерозроблення належних лімітів споживачем.

- Додаток № 2 до договору № 2999 від 01.07.2013 "Розрахунок вартості послуг з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення" викласти в новій редакції протягом 5 робочих днів, з дати отримання від КП БМР "Білоцерківтепломережа" нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення по підприємству в новій редакції.

4) судові витрати покласти на відповідача;

5) в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 року у справі № 911/3533/16 залишити без змін ( т.2, а.с., 105-115).

Апеляційна скарга ТОВ ««Білоцерківвода» обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права, неповному дослідженні доказів наданих позивачем, неповному з'ясуванню обставин справи, що мають значення для справи, не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 об'єднано апеляційні скарги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» та товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 у справі № 911/3533/16 в одне апеляційне провадження та прийнято провадження вказані апеляційні скарги на рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 у справі № 911/3533/16; розгляд скарг призначено 18.05.2017.

25.04.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну, відповідно до якого остатній просить відмовити ТОВ «Білоцерківвода» в задоволенні його позовних вимог відмовити, а апеляційну ТОВ «Білоцерківвода» залишити без задоволення.

18.05.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну, відповідно до якого остатній просить апеляційну скаргу КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» залишити без задоволення.

18.05.2017 Київський апеляційним господарським судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 08.06.2017.

У судовому засіданні представник апелянта -1 (відповідача) підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав. Просив його апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 скасувати та прийняти нове, який відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу ТОВ «Білоцерківвода» просив залишити без задоволення.

Представник апелянта -2 (позивача) заперечив в судовому засіданні суду вимоги апеляційної скарги КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа», з викладених у відзиві підстав та просив відмовити в її задоволенні. Вимоги поданої ним апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши, доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що 01.07.2013 між ТОВ «Білоцерківвода», як виконацем та КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа», як споживачем було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 299 (надалі - договір),

Згідно з п. 1.1 договору позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах, встановлених нормативним розрахунком, та відповідної якості, а відповідач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Як вказує позивач, з метою врегулювання питання щодо закупівлі відповідачем обсягів питної води у позивача для виготовлення гарячої води та надання відповідачем послуг з постачання гарячої води своїм власним споживачам, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1-04/09-2410 від 26.09.2016 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору та надіслав проект додаткової угоди до договору.

11.10.2016 КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» листом вих. № 1711 надіслало ТОВ «Білоцерківвода» Протокол розбіжностей до Додаткової угоди від 26.09.2016, який просило розглянути у встановлені ст. 188 Господарського кодексу України строки.

Згідно ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч. 5 ст. 181 ГК України).

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч. 6 ст. 181 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач займає монопольне становище на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в межах м. Біла Церква Київської області, що підтверджується занесенням підприємства до зведеного переліку суб`єктів природних монополій, порядок складання та ведення якого затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 № 874-р, ведеться Антимонопольним комітетом в електронному вигляді та розміщується щомісяця до 20 числа на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).

Відповідно до п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-III послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

ТОВ «Білоцерківвода» у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 1.1 договору та викласти його у наступній редакції: " 1.1 Виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги у необхідних обсягах та відповідної якості: 1) з централізованого водопостачання та водовідведення для технологічних та господарсько-питних потреб відповідно до нормативного розрахунку; 2) з централізованого водопостачання та водовідведення, що використовується для надання послуг постачання гарячої води власним споживачам відповідно до нормативного розрахунку. Споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором".

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно ст.1 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Одним з видів теплопостачання, є централізоване постачання гарячої води - постачання теплової енергії в гарячій воді, що за своєю сутністю є поняттям неподільним, оскільки постачання такої теплової енергії неможливо без відповідного носія - води. Отже, відповідач не має можливості здійснювати свою основну діяльність - гаряче водопостачання, за відсутності відповідних обсягів питної води, що постачається позивачем, та відповідно без виготовлення гарячої води.

Стаття 1 Закону України "Про питну воду і питне водопостачання" визначає, що процес виробництва води (холодної та/або гарячої) законодавчо передбачений виключно для води питної (холодно та/або гарячої) і розуміється як забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду.

Відповідно до п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Згідно п. 5.30 зазначених Правил у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно ч.ч. 1, 4, 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Водночас КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» проти позову заперечує в частині внесення в п. 1.1 договору в п.п. 2) послуги з водовідведення за обсяг води, який входить до складу виробленої ним товарної продукції - теплової енергії, пари, гарячої води та кондиційованого повітря, позаяк, враховуючи специфіку господарської діяльності відповідача вказаний об'єм води потрапляє до централізованих мереж водовідведення від споживачів продукції відповідача, що виключає можливість потрапляння до централізованих мереж водовідведення зазначеного об'єму води від відповідача.

Судовою колегією апеляційного господарського суду досліджено надані сторонами тексти додаткової угоди до договору, як в редакції позивача, так і в редакції відповідача, а відтак погоджується з місцевим господарським судом , що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 1.1 договору підлягає задоволенню частково, а п. 1.1 підлягає викладенню в наступній редакції: "Виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги у необхідних обсягах та відповідної якості: 1) з централізованого водопостачання та водовідведення для технологічних та господарсько-питних потреб відповідно до нормативного розрахунку; 2) з централізованого водопостачання, що використовується для надання послуг постачання гарячої води власним споживачам відповідно до нормативного розрахунку. Споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором".

Також, позивач у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 1.2 договору та викласти його у наступній редакції: " 1.2 Всі об`єкти споживача на які здійснюються надання послуг та плануєми об`єми послуг зазначаються в Нормативному розрахунку, який подається в порядку установленому цим договором".

Разом з тим, відповідач проти зазначеної редакції п. 1.2 Договору заперечує з посиланням на документи, затверджені у 1984 та у 1976 роках, що норми споживання з виробництва гарячої води для надання послуг з гарячого водопостачання та водовідведення нормативним розрахунком не передбачені, відповідно послуга гарячого водопостачання до нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення на підприємстві не може бути включена в силу вимог вищезазначених нормативно-правових актів.

Питання внесення до нормативного розрахунку необхідних споживачу обсягів питної води для приготування гарячої води врегульовано постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01.06.2011 № 869, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.06.2016 № 1101, в яких зазначено, що теплопостачальна організація повинна включати до тарифу обсяг питної води для виробництва гарячої води, а відповідно у договорі має бути визначено її обсяг.

Відповідно до Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства від 15.11.2004 № 205 цей документ визначає єдиний порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, крім суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Згідно ч. 5 ст. 29 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" для оцінки та забезпечення раціонального використання води встановлюються відповідно до закону поточні та перспективні технологічні нормативи використання питної води.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 25.05.2011 № 181-09-VI затверджено нормативи питного водопостачання населення м. Біла Церква. Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 18.09.2014 № 1298-63-VI встановлено, що нормативи питного водопостачання населення міста Біла Церква, затверджені рішенням Білоцерківської міської ради від 25.05.2011 № 181-09-VI, діють до 01.07.2017 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 1.2 договору підлягає задоволенню, а п. 1.2 підлягає викладенню в наступній редакції: "Всі об`єкти споживача на які здійснюються надання послуг та плануєми об`єми послуг зазначаються в Нормативному розрахунку, який подається в порядку установленому цим договором".

ТОВ ««Білоцерківвода» у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 2.2 Договору та викласти його у наступній редакції: " 2.2 Тарифи на момент укладення договору становлять: централізоване водопостачання - 7,788 грн. за 1 м. куб. (з ПДВ); централізоване водовідведення- 10,74 грн. за 1 м. куб. (з ПДВ)".

КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» проти викладення п. 2.2 договору в зазначеній редакції не заперечував

Таким чином враховуючи погодження, як позивачем так і відповідачем 2.2 договору, а тому позовна вимога позивача про викладення п. 2.2 договору в зазначеній редакції підлягає задоволенню.

ТОВ «Білоцерківвода» у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 2.3 договору та викласти його у наступній редакції: Розрахунок вартості послуг виконується на підставі нормативного розрахунку, поданого Споживачем. Розрахунок вартості після його підписання сторонами є невід`ємним додатком до цього договору (Додаток № 2), Розмір плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладення цього договору становить ___ гривень (в тому числі 20% ПДВ - ___грн.) за ___куб. метр; Централізоване водовідведення (водовідведення холодної води, водовідведення гарячої води (крім водовідведення гарячої води, за яке сплачують споживачі послуг централізованого постачання гарячої води), у тому числі стічні води, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, та здійснення поливно-мийних робіт у разі їх наявності) ___ грн. (в тому числі 20% ПДВ - ___грн._ за ___ куб. метр. Загальна вартість наданих по даному договору послуг становить загальну суму коштів, яка складається із всіх виставлених Виконавцем рахунків на оплату наданих послуг Споживачу по даному договору".

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного господарського суду, що п. 2.3 в зазначеній редакції викладений позивачем з пробілами без зазначення в них інформації.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про викладення п. 2.3 в зазначеній редакції позивача, оскільки вказана редакція викладена пробілами без зазначення в них інформації.

Крім того, позивач у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті Додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 3.4 договору та викласти його у наступній редакції: 3.4 Якщо вести облік води за показниками засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виконавцем, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, недостатня чутливість приладу обліку при використанні послуг нижче мінімального режиму, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяці) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів".

В свою чергу відповідач заперечує щодо редакції позивача п. 3.4 договору в частині виявлення неточності роботи засобів обліку, а саме недостатньої чутливості приладу обліку при використанні послуг нижче мінімального режиму.

Пунктом 5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

Відповідно до п. 5.26 зазначених Правил, якщо контрольний засіб обліку виявить неточність роботи засобів обліку, що перевіряються, останні підлягають ремонту, а розрахунок за водокористування здійснюється відповідно до показів контрольного засобу обліку, при цьому виробник має право провести перерахунок споживачеві за водокористування в попередні два місяці. Витрати води споживачами, що не мають засобів обліку, визначаються за середньодобовими даними, розрахованими відповідно до показів контрольного засобу обліку до установки засобів обліку.

З урахуванням вищеозначеного, колегія суддів погоджується з мотивованим висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 3.4 договору не підлягає задоволенню.

Позивач у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті Додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 3.7 договору та викласти його у наступній редакції: 3.7 Кількість стічних вод (обсяг централізованого водовідведення) споживача, що надходить до каналізаційних мереж Виконавця, визначається за кількістю (об`ємом) води, використаної Споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (згідно з показниками приладів обліку, а в разі їх відсутності згідно з нормативним розрахунком), або в разі наявності згідно з показниками приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем, за винятком кількості стічних вод (об`ємів) централізованого водовідведення гарячого водопостачання), за яку оплату здійснили власні споживачі споживача, яким він надає послуги з постачання гарячої води. Кількість стічних вод (об`єм централізованого водовідведення) власних споживачів споживача рівняється кількості нарахованої послуги з постачання гарячої води споживачем, своїм власним споживачам. Вказані об`єми передаються споживачем виконавцю щомісячно до 25 числа, для проведення відповідного нарахування".

Так, в обґрунтування зазначеної редакції п. 3.7 договору позивач посилається на ч. 3 п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Проте, відповідно до ч. 1 п. 3.13 вказаних Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Судова колегія апеляційного господарського суду дослідила п. 3.7 договору у редакції позивача та вищенаведені Правила, а тому погоджується правомірністю відмови судом першої інстанції у задоволенні позовної вимоги ТОВ «Білоцерківвода» щодо внесення змін в п. 3.7 договору не підлягає задоволенню, у зв'язку з її необґрунтованістю.

Також, ТОВ ««Білоцерківвода» у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 3.8 договору та викласти його у наступній редакції: 3.8 У разі, коли питна вода входить до складу продукції Споживача, або з урахуванням особливостей його діяльності не потрапляє до централізованих мереж водовідведення з інших причин, а прилади обліку кількості стічних вод на випусках каналізаційних мереж Споживача відсутні, кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається як різниця обсягу води, отриманої Споживачем з усіх видів джерел та обсягу води, яка не потрапила до мережі каналізації та/або увійшла до складу продукції. Продукцією в даному випадку є виготовлена Споживачем гаряча вода для надання послуг з централізованого постачання гарячої води власним споживачам. Споживач надає Виконавцеві довідку з розрахунком відсоткового співвідношення отриманої води та скинутих стоків з урахуванням використання води на виготовлення продукції та повинен встановити прилад (прилади) обліку питної води використаної в технологічному процесі".

Відповідно до п. 5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що запропонована ТОВ ««Білоцерківвода» редакція п. 3.8 договору відрізняється від діючої редакції цього пункту договору лише реченням: "Продукцією в даному випадку є виготовлена споживачем гаряча вода для надання послуг з централізованого постачання гарячої води власним споживачам".

КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» посилаючись на приписи ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" заперечує проти цього речення, оскільки відповідно до ст. 1 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з правомірністю відмови судом першої інстанції а частині задоволення позовних вимог позивача щодо внесення змін в п. 3.8 договору.

Також позивач просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 3.11 договору та викласти його у наступній редакції: 3.11 Ліміти використання води та відведення стічних вод встановлюються на підставі нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення по підприємству, поданого споживачем за три місяці до початку кожного наступного року та погодженого виконавцем. В разі ненадання лімітів на наступний рік у визначений даним договором термін виконавець має право припинити надання послуг по даному Договору та повідомити всі належні органи про не розроблення належних лімітів споживачем".

Відповідач в сою чергу заперечує проти доповнення п. 3.11 діючого договору наступним реченням: "В разі ненадання лімітів на наступний рік у визначений даним договором термін виконавець має право припинити надання послуг по даному договору та повідомити всі належні органи про не розроблення належних лімітів споживачем", оскільки згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, за виключенням, передбаченим законодавством.

Колегією суддів проаналізовано п. 3.11 редакції проекту додаткової угоди запропонованої позивачем, так і редакцію цього пункту відповідача, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 3.11 договору задоволенню не підлягаю.

Крім того, позивач просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 4.6 договору та викласти його у наступній редакції: 4.6 Якщо обсяги стічних вод за місяць, або рік перевищують обсяги, визначені у нормативному розрахунку, тоді в даному випадку обсяги стічних вод оплачуються споживачем у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послуги централізованого водовідведення".

Колегіє суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що запропонована позивачем редакція п. 4.6 договору аналогічна п. 4.6 в діючій редакції договору, але конкретизовано за який період обсяги стічних вод перевищують нормативно визначені обсяги, і сплачуються у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послуги централізованого водовідведення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що позовна вимога ТОВ «Білоцерківвода» щодо внесення змін в п. 4.6 договору підлягає задоволенню, а п. 4.6 підлягає викладенню в наступній редакції: "Якщо обсяги стічних вод за місяць, або рік перевищують обсяги, визначені у нормативному розрахунку, тоді в даному випадку обсяги стічних вод оплачуються споживачем у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послуги централізованого водовідведення".

Позивач у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 5.2.1 договору та викласти його у наступній редакції: 5.2.1 У разі несвоєчасного внесення споживачем авансового платежу та/або плати за надані послуги, нараховувати штрафні санкції у розмірі, передбаченому п. 6.1 цього договору та згідно нормам чинного законодавства України".

КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» проти відповідальності за прострочення здійснення авансового платежу заперечує, оскільки вважає, що чинним законодавством не передбачена можливість здійснення відповідачем авансових платежів.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

Так, у Типовому договорі про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, також наявний такий вид розрахунків, як авансові платежів.

Судовою колегією апеляційного господарський суду досліджено, що у п. 4.1 договору, який не змінювався і не є предметом розгляду у даній справі, передбачено сторонами авансову систему оплати спожитих послуг.

Таким чином враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає мотивованим висновок суду першої інстанції, що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 5.2.1 договору підлягає задоволенню, а п. 5.2.1 підлягає викладенню в наступній редакції: «У разі несвоєчасного внесення споживачем авансового платежу та/або плати за надані послуги, нараховувати штрафні санкції у розмірі, передбаченому п. 6.1 цього договору та згідно нормам чинного законодавства України".

Позивач, також просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 5.2.7 договору та викласти його у наступній редакції: 5.2.7 Видавати обов`язкові до виконання приписи для раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку отриманих споживачем послуг з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, які споживачем повинні обов`язково бути виконані".

Колегією суддів встановлено, що пункт 5.2.7 аналогічного змісту міститься в діючому договорі, тільки в запропонованій позивачем редакції він приведений у відповідність до змін в законодавстві.

Таким чином, колія суддів погоджується з вірним висновком суду місцевого господарського суду, що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 5.2.7 договору підлягає задоволенню, а п. 5.2.7 підлягає викладенню в наступній редакції: "Видавати обов`язкові до виконання приписи для раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку отриманих Споживачем послуг з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, які Споживачем повинні обов`язково бути виконані".

ТОВ «Білоцерківвода» просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 5.5.10 договору та викласти його у наступній редакції: 5.5.10 Щорічно надавати нормативний розрахунок водоспоживання (на власні потреби та з врахуванням обсягів питної води, необхідних для надання послуг з централізованого постачання гарячої води, теплопостачання, які надаються споживачем власним споживачам) та водовідведення по підприємству з урахуванням об`єктів субспоживачів (при їх наявності) за 3 місяці до початку наступного року. Щомісячно з 20 по 25 число надавати інформацію виконавцю про кількість наданої послуги з постачання гарячої води власним споживачам".

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду інстанції, що вимога позивача підлягає задоволенню, а п. 5.5.10 підлягає викладенню в наступній редакції: "Щорічно надавати нормативний розрахунок водоспоживання (на власні потреби та з врахуванням обсягів питної води, необхідних для надання послуг з централізованого постачання гарячої води, теплопостачання, які надаються Споживачем власним споживачам) та водовідведення по підприємству з урахуванням об`єктів Субспоживачів (при їх наявності) за 3 місяці до початку наступного року. Щомісячно з 20 по 25 число надавати інформацію Виконавцю про кількість наданої послуги з постачання гарячої води власним споживачам".

Позивач просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 7.1 договору та викласти його у наступній редакції: 7.1 Точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача, є місце підключення відповідної мережі споживача до мереж виконавця"

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що п. 7.1 договору в діючий редакції викладений так: "Точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від Виконавця до Споживача, є місце підключення відповідної мережі Споживача до мереж Виконавця, з використанням внутрішньо будинкових та других мереж, які перебувають на балансі інших суб`єктів господарювання".

КП Білоцерківської м/р «Білоцерківтепломережа» заперечує проти запропонованої позивачем редакції п. 7.1 договору з посиланням на те, що чинним законодавством передбачені межа балансової належності мереж, а про точки, в яких здійснюється передача послуг від Виробника до Споживача в нормативних законодавчих актах не вказується.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" точка розподілу - це місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг в тому числі є визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача щодо внесення змін в п. 7.1 договору підлягає задоволенню, а п. 7.1 підлягає викладенню в наступній редакції: «Точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача, є місце підключення відповідної мережі споживача до мереж виконавця».

Позивач просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 12.1 договору та викласти його у наступній редакції: 12.1 Даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року".

Разом з тим, відповідач пропонує зазначити, що договір діє безстроково.

Колегія суддів дослідивши приписи ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» та встановивши, що істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг в тому числі є строк дії договору, а тому не погоджується з запропонованою позицією відповідача, що договір повинен діяти безстроково.

Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з правомірністю задоволення судом першої інстанції позовної вимоги позивача щодо внесення змін в п. 12.1 договору, а п. 12.1 підлягає викладенню в наступній редакції: "Даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2017 року", у зв'язку з її доведеністю та обґрунтованістю.

Позивач у позовній заяві просить внести зміни до договору у тексті додаткової угоди в наступній редакції: "Внести зміни у п. 12.2 договору та викласти його у наступній редакції: 12.2 Договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії. Кожна сторона договору має право в будь-який час ініціювати внесення змін до договору або припинення його дії".

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством передбачено порядок розірвання, припинення договорів, а відтак зазначена редакція позивача п. 12.2 не суперечить чинному законодавству.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога позивача щодо внесення змін в п. 12.2 договору підлягає задоволенню, а п. 12.2 підлягає викладенню в наступній редакції: "Договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії. Кожна сторона договору має право в будь-який час ініціювати внесення змін до договору або припинення його дії" у зв'язку з її доведеністю.

Також, ТОВ «Білоцерківвода» просить додаток № 2 до договору № 2999 від 01.07.2013 "Розрахунок вартості послуг з централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення" викласти в новій редакції протягом 5 робочих днів з дати отримання від відповідача нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення по підприємству в новій редакції".

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем проекту Додатку № 2 в новій редакції ані до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано.

А відтак, не зрозуміло який пункт договору чи додаток до нього винесений на розгляд суду, зазначене прохання позивача викладене вище є новою редакцією додатку № 2 до договору, або цим пунктом позивач просить доповнити договір.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів погоджується з правомірністю відмови судом першої інстанції у задоволенні позовної вимоги ТОВ «Білоцерківвода» щодо додатку № 2 до договору, у зв'язку з його необгрунтованістю та недоведеністю.

Позивач у позовній заяві просить розділ Договору "Обов`язкові додатки до договору" доповнити реченням: "Враховуючи специфіку додатків до договору, сторони вирішили щоб обов`язкові додатки до договору можуть оформлятися протягом одного м'ясця після підписання сторонами договору".

Відповідач наполягає на наданні можливості Споживачу оформляти їх протягом шести місяців після підписання Договору.

До того ж колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги ТОВ «Білоцерківвода» щодо внесення змін в розділ договору "Обов`язкові додатки до договору", а розділ 3 договору викладенню у наступній редакції "Обов`язкові додатки до договору" доповнити реченням: "Враховуючи специфіку додатків до договору, сторони вирішили щоб обов`язкові додатки до договору можуть оформлятися протягом одного м'ясця після підписання сторонами договору".

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що стосовно зазначення нового номер телефону диспетчерської служби виконавця (позивача) у договорі та зміненої адреси (перейменовано вулицю) позивача відповідач не заперечував.

Позивач у позовній заяві просить внести зміни у розділ договору "Органи, які відповідно до законодавства здійснюють контроль за дотриманням Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" та викласти його у наступній редакції: "Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України" (адреса, контактні телефони та електронні адреси), ДП "Українській науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (адреса та контактні телефони), Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області (адреса, контактні телефони та електронні адреси), Управління житлово-комунального господарства (адреса, контактні телефони та електронні адреси), Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (адреса та контактні телефони).

Колегіє суддів проаналізовано наведену позивачем редакцію розділу «Органи, які відповідно до законодавства здійснюють контроль за дотриманням Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" та встановлено, що позивач пропонує замінити Держспоживстандарт України на ДП "Українській науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості".

Проте, відповідач заперечує проти заміни Держспоживстандарт України на ДП «Українській науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», оскільки Типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 передбачений такий орган, як Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держсвпоживстандарт).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р визначено, що функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство "Українськйи науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості".

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правомірністю задоволення позовних вимог позивача про внесення змін у розділ договору "Органи, які відповідно до законодавства здійснюють контроль за дотриманням Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", а розділ договору підлягає викладенню в наступній редакції: «Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України» (адреса, контактні телефони та електронні адреси), ДП "Українській науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (адреса та контактні телефони), Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області (адреса, контактні телефони та електронні адреси), Управління житлово-комунального господарства (адреса, контактні телефони та електронні адреси), Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради(адреса та контактні телефони) у зв'язку з їх доведеністю.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта 1 та апелянта 2 по суті скарг, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» та товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 17.03.2017 у справі № 911/3533/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв