П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 726/547/17

Головуючий у 1-й інстанції: Проскурняк І.Г.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

13 червня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Бучачи І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 05 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дії щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Садгірського районного суду міста Чернівці з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дії щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок.

Постановою Садгірського районного суду міста Чернівці від 05 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 05 травня 2017 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звільнена 27.06.2008 року з посади заступника начальника відділу з питань залучення інвестицій та реформування власності управління з питань розвитку підприємства, регуляторної політики та інвестиційної діяльності Головного управління економіки обласної державної адміністрації на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст. 37 Закону України «Про державну службу».

З 27.06.2008 року, управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях ОСОБА_2 призначено пенсію державного службовця згідно ЗУ «Про державну службу».

22.03.2017 року, ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки №02/309 від 22.03.2017 року про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

29.03.2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях листом № 165/К.11 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на ст. 33, 35 Закону України «Про державну службу», на постанову КМУ № 865 від 31.05.2000 року « Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

У відповідності зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст. 33 Закону України « Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно із ч. 7 ст. 33 Закону України « Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.3.3 ст. 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. Надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення та приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1 788-ХІІ врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058- IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 46 Конституції України та вищенаведених нормативних актів пенсія позивачки повинна обчислюватися із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день призначення пенсії та її перерахунку, та до складу якої включається матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових потреб.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії враховуються суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення матеріально-побутових потреб.

Таким чином, колегія суддів робить висновок про те, що підлягають врахуванню до суми заробітної плати для призначення пенсії суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково зазначено довідку виданої Департаментом економічного розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації від 23.03.2017р. за № 02\309, оскільк в матеріалах справи наявна довідка Департаменту економічного розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації від 22.03.2017р. за № 02\309 (а.с.25).

Разом з тим, колегія суддів, зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за період з 27.06.2008 року по 03.10.2016 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Позивач оскаржує рішення та дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії «інших виплат» - матеріальних допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії саме з 27.06.2008 року, проте позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, оскільки до суду звернулась з адміністративним позовом 03.04.2017 року.

А тому враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії «інших виплат» - матеріальних допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії з 27.06.2008 року по 03.10.2016 року необхідно залишити без розгляду

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 05 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дії щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов в частині позовних вимог визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії «інших виплат» - матеріальних допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії з 27.06.2008 року по 03.10.2016 року залишити без розгляду.

Визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії «інших виплат» - матеріальних допомоги на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії з 04.10.2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії з 04.10.2016 року, з урахуванням усіх складових заробітної плати відповідно до довідки, виданої Департаментом економічного розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації від 22.03.2017р. за № 02\309 в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, в розмірі 87 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.

В решті задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 червня 2017 року.

Головуючий

Совгира Д. І.

Судді

Білоус О.В. Курко О. П.