ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р.

Справа № 818/1743/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2017р. по справі № 818/1743/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім-Стандарт" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Венто" , Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Україна" , Товариство з обмеженою відповідальністю "De Longhi Україна"

про визнання дій протиправними та визнання протиправним, скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрбьюшн" (в подальшому – ТОВ "САВ-Дістрбьюшн") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (в подальшому - ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача з проведення планової перевірки характеристик продукції у магазинах “Фокстрот. Техніка для дому” за адресами: м. Суми, вул. Харківська, 2/2 та м. Суми, вул. Харківська, 9; визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.11.2016 р. № 13, № 14.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 р. по справі № 818/1743/16 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 р. по справі № 818/1743/16 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 17.11.2016 р. Відділом ринкового нагляду Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області на підставі: плану перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на ІV квартал 2016 року; наказів ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області № № 346-ОД, 347-ОД від 16.11.2016 р., направлень № № 186, 187 від 16.11.2016 р. проведено планову виїзну перевірку характеристик обладнання електричного та електронного у магазинах “Фокстрот. Техніка для дому” ТОВ “САВ-Дістрибьюшн” за адресами: м. Суми, вул. Харківська, 2/2 та м. Суми, вул. Харківська, 9.

За результатами перевірки відповідачем складено акти перевірок характеристик продукції № 38, № 39 від 18.11.2016 р., висновками яких встановлені порушення позивачем вимог: ч. ч. 4, 5 ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1184; п.п. 11, 12, 42 Постанови Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2016 р., п. п. 16, 17, 45 Постанови Кабінету Міністрів України № 1077 від 16.12.2016 р., ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики».

На підставі вищезазначених актів, 22.11.2016 р. відповідачем прийнятті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 13, 14, якими встановлені обмеження надання зазначеної в цих рішеннях продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, у зв’язку з тим, що: національний знак відповідності нанесений у спосіб, що не є незмивним; знак відповідності не нанесено на апаратуру; виробником не зазначено своє найменування чи зареєстрована торгівельна марка на апаратурі, згідно з вимогами закону про застосування мов; Строк виконання цих рішень 12.12.2016 р.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення планової виїзної перевірки та рішення, які прийнятті відповідачем за результатами цієї перевірки, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка проводилися відповідачем правомірно, а оскаржувані рішення прийнятті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

Статтею 7 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається, у тому числі - дата початку та дата закінчення заходу. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судовим розглядом встановлено, що Секторальним планом державного ринкового нагляду на 2016 рік та планом перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів з ринкового нагляду на IV квартал 2016 року спеціалістами Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області проведені планові виїзні перевірки характеристик обладнання електричного та електронного з 17.11.2016 р. по 18.11.2016 р. за місцем розміщення продукції в магазинах “Фокстрот” ТОВ “САВ-Дістрибьюшн” за адресами: м.Суми, вул. Харківська, 2/2 та м.Суми, вул. Харківська, 9.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що перевірки позивача проводилися відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені чинним законодавством.

Проте, оскільки належним способом захисту у спірних правовідносинах є оскарження правомірності рішень, прийнятих за результатами перевірок, то колегія суддів вважає, що позов ТОВ "САВ-Дістрбьюшн" в частині визнання протиправними дій ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області щодо проведення планової перевірки характеристик продукції не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ "САВ-Дістрбьюшн" про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № № 13, 14 від 22.11.2016 р., колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції рішеннями цих органів затверджуються обмежувальні (корегувальні) заходи результатами проведених органами запроваджуються обмежувальні (корегувальні) заходи.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7 ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведено. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах.

Згідно ст. 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об’єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об’єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

Постановою Кабінету Міністрів України №1184 від 30.12.2015 р. затверджено форму та опис знака відповідності технічним регламентам і правила та умови нанесення цього знака.

Правилами та умовами нанесення знаку відповідності технічним регламентам встановлено, що цей знак наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг.

На виконання Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Постановою Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2015 р. затверджено Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання ( в подальшому – Постанова № 1067) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 16.12.2015 р. затверджено Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання ( в подальшому – Постанова № 1077).

Згідно п. 11 Постанови № 1067, виробники забезпечують, щоб на електрообладнанні, яке вони ввели в обіг, було зазначено тип, номер партії чи серійний номер або інший елемент, який дає змогу його ідентифікувати, а в разі, коли розмір або характер електрообладнання не дає змоги цього зробити, - щоб необхідна інформація була зазначена на його пакуванні або в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Аналогічні вимоги щодо апаратури встановлені також в п. 16 Постанови № 1077.

Відповідно до п. 12 Постанови № 1067, виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв’язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Аналогічні вимоги щодо апаратури встановлені також в п. 17 Постанови № 1077.

Згідно п. 42 Постанови № 1067, знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Аналогічні вимоги щодо апаратури встановлені також в п. 45 Постанови № 1077.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що знак відповідності технічним регламентам може бут нанесений на пакування та на супровідні документи, а не виключно на вироби електричного та електронного обладнання.

Судовим розглядом встановлено, що виробники продукції, що реалізується ТОВ "САВ-Дістрбьюшн" є іноземні підприємства, які постачають продукцію в різні країни світу, у зв’язку з чим у них відсутня можливість врахувати кількість продукції, яка буде направлена до тієї чи іншої країни, таким чином колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах наявність знаку відповідності не на виробі, а на пакуванні та супровідній документації є правомірним.

Крім того, виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, підтверджується Деклараціями про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, які надавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірок, та копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Щодо не зазначення виробником свого найменування чи зареєстрованої торгівельної марки на апаратурі, згідно з вимогами закону про застосування мов, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами. Маркування товарів для експорту виконується будь-якими мовами. Одночасно в частині 2 цієї статті визначено, що знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно зстаттею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Згідно ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано вимоги чинного законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики», позивачем знаки для товарів наведені у рекламі (інформації про товар) у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні, із дотриманням вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 13, 14 від 22.11.2016 р. необґрунтовані та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим їх необхідно визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "САВ-Дістрбьюшн" в цій частині задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача, що оскаржувані рішення не можуть бути скасовані, так як вичерпали свою дію, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом розгляду по цій справі є наявність чи відсутність порушення, а не строк виконання цих рішень.

Таким чином, відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 р. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "САВ-Дістрбьюшн".

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2017р. по справі № 818/1743/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № № 13, 14 від 22 листопада 2016 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області витрати по сплаті судового збору в сумі 5409 (п’ять тисяч чотириста дев’ять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

ОСОБА_5

Судді

ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст постанови виготовлений 12.06.2017 р.