ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017 року Справа № 912/4794/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., - доповідача

суддів: Чус О.В., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені у судовому засіданні, яке відбулось 11.05.2017 року.

розглянувши матеріали апеляційної скарги дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2017 року у справі №912/4794/16

за позовом: Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м.Кропивницький

до відповідача: дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", с. Веселі Боковеньки Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 144 359,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.03.17р. (суддя Вавренюк Л.С.) у даній справ позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 144 359,00 грн., в наступних частинах, з яких: 30 відсотків - 43 307,70 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 20 відсотків - 28 871,80 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської обласної ради; 50 відсотків - 72 179,50 грн. до спеціального фонду Іванівської сільської ради Долинського району, перерахувавши кошти за вказаними реквізитами: рахунок 33118331700169 УК у Долин. р-ні/с. р-ні/с. Іванівка/24062100, код ЄДРПОУ 37983323, а також судовий збір в сумі 2 165,39 грн. на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37, код ЄДРПОУ 38037110, р/р 35213055081007 в Державній казначейській службі України, МФО 820172).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт спричинення шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки (ліквідація захаращеності) на загальній площі 14,3 га на території дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" в розмірі 144 359,00 грн. на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області.

Не погодившись з зазначеним рішенням, дослідно-селекційне дендрологічне лісовий центр "Веселі Боковеньки", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що позивач помилково стверджує, що відповідачем здійснено спеціальне використанням природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що потребує дозволу на спеціальне використання.

Відповідач наголошує, що будь-яких документів (протоколів, актів тощо), що визначають місця проведення рубки, види рослин, їх розміри та кількість, які б були б складені на момент здійснення рубки дерев у 2013 році позивачем не надано.

Також скаржник зазначає, що у 2013 році відповідачем на території дендрологічного парку було проведено заходи щодо ліквідації захаращеності, прибирання аварійних дерев на загальній площі 14,3 га, пов'язаної з пошкодженням окремих груп дерев, що знаходяться в різних місцях парку внаслідок стихійного лиха.

Здійсненні у 2013 році заходи не відносяться до спеціального використання природних ресурсів, не потребують видачі документів дозвільного характеру, оскільки носять вимушений характер, не здійснюються у вигляді планової господарської діяльності, пов'язаної з рубкою, переробкою, заготівлею та реалізацією деревини. Такі заходи були проведені в межах Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 555, а не на підставі Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення", а також ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду від 18.02.2014 р. встановлено, що відповідачем протягом 2013 та на час перевірки 2014 року рубки не проводились. Лісопорушень не виявлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.17р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема у відзиві йдеться про те, що згідно довідки Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології в період з 22-25 березня 2013 року погодні умови досягли критеріїв стихійного гідрометеорологічного явища, але не вказано, що вони були перевищені.

Відповідач розпочав проводити рубку раніше ніж виникли погодні умови на які він посилається, а саме: 14.02.13р.; 01.03.13р.; 04.03.13р. ліквідація наслідків стихійного лиха передбачає вжиття невідкладних заходів. Але як свідчать матеріали справи, відповідач проводив рубку протягом майже всього року, а саме до листопада 2013 року. Твердження відповідача про те, що відбулась форс-мажорна обставина не доведено та виходить за межі розгляду справи. В місцевому суді відповідач стверджував, що відбулось стихійне лихо. Вказані поняття є тотожними, але стихійне лихо підтверджує Кіровоградський обласний центр з гідрометеорології, а форс-мажорні обставини засвідчує Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата, так як це передбачено ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» видаючи сертифікат на підставі документів з гідрометеорології. Сертифікат чи довідки про стихійне лихо відповідач не надав. Твердження відповідача про те, що стихійне лихо підтверджується актами та лісорубними квитками, складеними ним самим - помилкове.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі актів, складених посадовими особами відповідача від 07.02.13р., 01.03.13р., 27.03.13р., 03.07.13р.,08.07.13р., 29.07.13р., 27.08.13р., 30.09.13р., 03.10.13р., 06.11.13р., 17.09.13р. лісорубних квитків та польових відомостей дерев, призначених у рубку за період з лютого по листопад 2013 року відповідачем здійснювались роботи, віднесені Дендропарком до інших рубок розробка вітровальних та буреломних дерев. До того ж, самим же відповідачем визнається факт здійснення ним рубок дерев.

25.05.17р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги через зайнятість повноважного представника в іншому судовому засіданні.

З огляду на те, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання скаржника було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду, колегія суддів відмовляє скаржнику в задоволенні клопотання про відкладення розгляду даної справи.

29.05.17р. представник позивача надіслав заяву в якій повністю підтримав позовні вимоги, заперечував проти апеляційної скарги та просив розглянути дану справу без участі повноважного представника.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Положення про дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 р. № 434, дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" є державною установою, заснованою на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, в частині науково-методичної роботи здійснює співробітництво з Українським орденом "Знак пошани" науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території - дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова (далі за текстом - Дендропарк), проведення селекційних розробок по відновленню лісу в умовах центрального степу України; репродукції та акліматизації нових деревних та чагарникових порід, охорони, захисту лісу, раціонального використання лісових ресурсів.

Організаційно-правові засади функціонування Дендропарку визначаються Конституцією України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", іншими Законами України, нормативно-правовими актами та цим Положенням (а.с. 44-49).

Міністерством екології та природних ресурсів України видано паспорт № ЗДП 6-564 території (об'єкту) природно-заповідного фонду України та охоронне зобов'язання № ЗДП 6-564 від 17.03.2011 р. (а.с. 41-43), в яких, зокрема, зазначено, що Дендропарк займає площу 109,0 га; переданий під охорону у 2001 році; входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання; режим утримання встановлюється Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Дендропарк внесено до Державного кадастру природно-заповідного фонду України (а.с. 174-180).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності відповідача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших багаторічних культур; лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві; лісозаготівлі; збирання дикорослих недеревних продуктів; надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність; функціонування ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників (основний); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (а.с. 18-26).

На підставі направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині спеціального використання природних ресурсів (а.с. 9), відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)" у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 24.09.2015 р. № 238, у період з 30.09.2015 р. по 07.10.2015 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду дослідно-селекційним дендрологічним лісовим центром "Веселі Боковеньки".

В ході перевірки посадовими особами позивача виявлено, що протягом 2013 року на території Дендропарку було проведено господарський захід - ліквідація захаращеності на загальній площі - 14,3 га, при цьому заготовлено дров'яної деревини 118,1 куб.м. Проведення даного заходу є незаконним, так як затверджені ліміти та дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів в межах природно - заповідного фонду загальнодержавного значення дендрологічного парку "Веселі Боковеньки" у 2013 році відсутні.

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Дендропарку, в якому зафіксовано зазначене вище порушення (далі - Акт перевірки, а.с. 10-14).

Акт перевірки підписаний посадовими особами позивача, які проводили перевірку та директором Дендропарку ОСОБА_2, яка також розписалася про отримання примірника Акту перевірки.

Сторонами підписана польова перелікова відомість пнів, в якій визначено кількість та діаметр дерев, що підлягали саме незаконній рубці (ліквідації захаращеності) за 2013 рік на території Дендропарку у 2013 році, а також зазначено засіб вимірювальної техніки, яким робились відповідні заміри (а.с. 137).

Позивачем, на підставі такс, вказаних у додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки на території Дендропарку до ступеня припинення росту в сумі 144 359,00 грн. (а.с. 16).

07.10.2015 р. відповідачем складено заперечення на Акт перевірки, де відповідач зазначив, що у 2013 році внаслідок стихійного лиха на території Дендропарку були пошкоджені окремі групи дерев, внаслідок чого виникла пряма загроза життю людей, що вимагало проведення особливо термінових заходів з ліквідації захаращеності, прибирання аварійних гілок та дерев. Такі заходи не є спеціальним використанням лісових ресурсів, а заготівля деревини не пов'язана з діяльністю, направленою на безумовне отримання прибутку. Враховуючи викладене, відповідач вважає безпідставними висновки, викладені в Акті перевірки (а.с. 15).

08.11.2016 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих. № 09-8/2308 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у частині спеціального використання природних ресурсів у 2013 році у розмірі 144 359,00 грн. Разом з претензією на адресу відповідача направлено розрахунок розміру відшкодування шкоди (а.с. 17).

У листі Дендропарку від 13.02.2016 р. № 02-11/189 у відповідь на претензію позивача зазначено про те, що відповідачем не визнаються вимоги претензії, оскільки відповідачем здійснювалась ліквідація захаращеності на підставі Санітарних правил в лісах України, що не потребує установлення нормативів і лімітів. Крім того, внаслідок проведених контрольних заходів не виявлені та не притягнуті до відповідальності посадові особи, у зв'язку з чим відсутній причинно - наслідковий зв'язок, яким можна обґрунтувати застосування до Дендропарку матеріальної відповідальності (а.с. 27-28).

Оскільки сума шкоди, заподіяної відповідачем порушенням вимог природоохоронного законодавства останнім відшкодована не була, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані: 1) забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; 2) забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; 3) здійснювати відтворення лісів; 4) забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; 5) здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; 6) раціонально використовувати лісові ділянки.

Згідно 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Стаття 68 Лісового кодексу передбачає, зокрема, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Стаття 100 Лісового кодексу України регулює особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду, згідно якої порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Згідно ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Згідно ст.ст. 33-34 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Дендрологічні парки загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Дендрологічним паркам місцевого значення у встановленому порядку може бути надано статус науково-дослідної установи. Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються дендрологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. На території дендрологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій.

Згідно до п. 5 Санітарних правил в лісах України (далі - Правил) передбачено здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, які мають здійснюватися лісокористувачами на підставі щорічних планів проведення санітарно-оздоровчих заходів, які мають бути затверджені державним органом лісового господарства області, а на територіях природно-заповідного фонду - погоджені органами Мінекобезпеки.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд", інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 761 та визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 2 Порядку, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Допускається оформлення лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки: дерев, що загрожують падінням на лінії зв'язку, електромережі, інші інженерні споруди або під час ліквідації аварій на цих об'єктах; дерев під час вирубування візирів для проведення вишукувальних робіт і наукових досліджень, відведення лісосік, лісовпорядкування, гасіння лісових пожеж, очищення і ремонту лісоосушувальних систем, проведення аварійно-рятувальних робіт, розчищення судноплавних шляхів (п. 5 Порядку).

Матеріалами справи посвідчується, що на підставі актів, складених посадовими особами відповідача від 07.02.2013 р., від 01.03.2013 р., від 27.03.2013 р., 03.07.2013 р., 08.07.2013 р., 29.07.2013 р., 27.08.2013 р., 30.09.2013 р., 03.10.2013 р., 06.11.2013 р., 17.09.2013 р., лісорубних квитків та польових відомостей дерев, призначених у рубку (а.с. 50-114), за період з лютого по листопад 2013 року відповідачем здійснювались роботи, віднесені Дендропарком до інших рубок - розробка вітровальних та буреломних дерев.

Тобто, самим відповідачем фактично визнається факт здійснення ним рубок дерев. До того ж, зі змісту лісорубних квитків, а саме графи "Вивезення дозволяється" вбачається надання відповідачем дозволу на заготівлю деревини та її вивезення в установленому порядку.

Отже, з огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується із думкою господарського суду щодо, доводів відповідача, що рубка дерев здійснювалась ним в порядку ліквідації захаращеності лісових насаджень спростовуються фактичними обставинами справи, а, отже, мало місце спеціальне використання природних ресурсів, що здійснюється на підставі вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" як спеціального Закону в межах ліміту та на підставі дозволу.

Наявні в матеріалах справи лісорубні квитки видані самим лісокористувачем - відповідачем у справі суперечить наведеній вище правовій нормі.

Не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33 ГПК України також факту стихійного лиха, в результаті якого відповідач був змушений ліквідовувати захаращеність лісових насаджень.

Так, надана відповідачем інформація Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології від 28.02.2017 р. № 28-138/58 та від 02.03.2017 р. № 28-138/67 свідчить лише про те, що за період з січня 2013 року по листопад 2013 року періодично спостерігалась складна метеорологічна ситуація, пов'язана з сильним вітром, що однак, не свідчить про наявність стихійного лиха (а.с. 155-157, 172).

Отже, твердження відповідача про те, що стихійне лихо підтверджується актами та лісорубними квитками, складеними ним самим - помилкове.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки Держінспекторами екологічної інспекції у Кіровоградській області 05.10.15р. було складено польову перелікову відомість пнів, де відображено кількість (шт.) та діаметр (см.) дерев, що були незаконно вирубані (ліквідація захаращеності) за 2013 рік на території Дендропарку. При цьому, зазначено, що заміри проведено рулеткою вимірювального Р5-УЗДК зав. № 5 повіреною в ДП "Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 445 від 22.05.2015 р. чинне до 22.05.2016 р. (а.с. 137). Зазначена польова відомість підписана держінспекторами з ОНПС та директором і головним лісничим відповідача.

Таким чином, змістом відомості спростовуються доводи відповідача про відсутність замірів дерев, що підлягали рубці у 2013 році на території Дендропарку.

Також слід зауважити, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки від 18.02.14р., який є достатнім доказом факту такого порушення, проте не є предметом розгляду даної справи.

Відтак, на думку колегії, відповідачем в результаті недотримання вимог ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" порушено природоохоронне законодавство саме з вини відповідача.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Правильними визнає колегія висновки суду, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача та наявність шкоди, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відсутність вини Дендропарку у порушенні природоохоронного законодавства відповідачем не доведена.

Згідно положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.03.2017р. у справі №912/4794/16 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов