ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р.

Справа № 2-а-6880/10/2170

Категорія:10.1

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - ОСОБА_1;

суддів - Коваля М.П..; ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права, -

ВСТАНОВИЛА:

13.12.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права визначеного статтями 36. 57 Конституції України, з боку відповідача, шляхом заборони примушування брати участь діяльності неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонду, скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області від 08.11.2010 р. № 171 щодо сплати страхових внесків.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади, де кожна застрахована особа є членом цій організації. До теперішнього часу ця організація не зареєстрована в установленому законом порядку. Пенсійний фонд змушує виконувати вимоги цього незареєстрованого об'єднання громадян, чим порушує конституційну заборону - щодо примушення громадян до вступ в будь-яке об'єднання громадян і конституційне право на свободу участі у цьому об’єднанні. З посиланням на ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи. Оскільки позивач відмовилася від участі у системі, то не має обов'язку виконувати вимоги цієї організації. Статус приватного підприємця не є підставою для сплати страхових внесків. Позивач вказує на те, що відносини з Пенсійним фондом України були оформлені у письмовому вигляді та роз'яснено порядок сплати податку - збір на загальнообов'язкове страхування. Після зміни системи страхування в 2004 році, тобто, після набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" не було роз'яснено характер відносин з цією новою організацією, не надано інформацію про статус організації, не оформлено належним чином документи стосовно членства в цій організації.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій постанову суду першої інстанції вважає прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є приватним підприємцем, знаходиться па особливій спрощеній системі оподаткування. В листопаді 2010 року позивачем отримано від відповідача вимогу про сплату боргу від 08.11.2010 р. № 171 на суму 682.86 гри.

Відповідно до ч. І ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) Пенсійний фонд є органом. який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її впили ти. забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених ним Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч.2 ст.5 Закону № 1058 виключно ним Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та платники страхових внесків, їх права та обов'язки.

Частиною 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється па всій території України в порядку, встановленому ним Законом. Відповідно до ст.1 Закону № 1058 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17.07.2010 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 2461 -VI від 08.07.2010 р. (надалі - Закон № 2461). До введення в дію Закону України від 08.07.2010 р. № 2461 "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058.

Відповідно до п. 3 ч. І ст.11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Отже, Законом України від 08.07.2010 р. № 2461 -VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійною фонду.

Відповідно до ч. І ст.13 Закону № 1058 участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у рай якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до нього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.

Суд першої інстанції вказав, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Каланчацькому районі Херсонської області, є страхувальником та роботодавцем, платником страхових внесків, застрахованою особою, оскільки підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і може втратити статус застрахованої особи, у зв'язку з втратою статусу підприємця, а не у зв'язку з відмовою від участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати та обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядової о і начальницького склад)', оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок позивача становив: у липні-вересні - 294.82 гри., жовтні-листопаді - 301,12 грн., грудні - 306.10 грн. Сплата страхових внесків здійснюється щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Згідно із ч.2 ст.106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані і а або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій та протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Колегія судів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи і ухваленні рішення порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі є не суттєвими і правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Доповідач-суддя: ОСОБА_1

Судді: Коваль М.П.

ОСОБА_2