ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 р.

Справа № 2-а/1570/6544/11

Категорія: 6.2

Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –

ОСОБА_1

судді –

ОСОБА_2

судді –

ОСОБА_3

при секретарі –

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Овідіопольського району Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до прокурора Овідіопольського району Одеської області, Таїровської селищної ради Одеської області, третя особа - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення №150-VI від 25.02.2011 року та скасування протесту від 23.02.2011 року,

встановила:

Позивач ОСОБА_5 17.08.2011 року звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року було затверджено проекти землеустрою щодо відведення гр.ОСОБА_7 та іншим (всього 30 чоловік) у власність земельних ділянок загальною площею 2,3290га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих на території Таїровської селищної ради в с.Мізікевича, ж/м «Червоний хутір», Овідіопольського району Одеської області. В подальшому за договорами купівлі-продажу він придбав частину зазначених земельних ділянок. Прокуратурою Овідіопольського району Одеської області, за результатами проведеної перевірки додержання чинного земельного законодавства України було внесено протест від 23.02.2011 року №1622 на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року. Рішенням Таїровської селищної ради №150-УІ від 25.02.2011 року «Про розгляд протесту внесеного прокурором Овідіопольського району Одеської області на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року»вказаний протест прокурора було задоволено, а рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року скасовано, як таке, що суперечить закону. Позивач вважає, що внесений прокурором протест є незаконним, оскільки був складений за результатами неналежне проведеної перевірки і без дослідження усіх документів, які стали підставою для прийняття рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року. Також позивач вважає незаконним і спірне рішення Таїровської селищної ради №150-УІ від 25.02.2011 року, оскільки воно було прийнято за відсутності у цього відповідача повноважень для прийняття такого рішення. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати рішення Таїровської селищної ради №150-УІ від 25.02.2011 року та протест прокурора Овідіопольського району Одеської області на рішення Таїровської селищної ради №2104- V від 02.07.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в позові.

Прокурор та представник Таїровської селищної ради в ході розгляду справи заперечували проти задоволення позову посилаючись на те, що протест прокурора, внесений на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року, та спірне рішення, прийняте за результатами розгляду цього протесту, прийнятті відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. З зазначених підстав прокурор та представник Таїровської селищної ради вважали позов ОСОБА_5 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 в судовому засіданні вважала позов цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_5 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25.02.2011 року №150-УІ «Про розгляд протесту, внесеного прокурором Овідіопольського району Одеської області на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року».

В іншій частині вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурора Овідіопольського району Одеської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що рішенням Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року було затверджено проекти землеустрою щодо відведеннягр.ОСОБА_7 та іншим (всього 30 чоловік) у власність земельних ділянок загальною площею 2,3290га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих на території Таїровської селищної ради в с.Мізікевича, ж/м «Червоний хутір», Овідіопольського району Одеської області (а.с. 5-6).

На підставі цього рішення вказані особи, в тому числі і ОСОБА_6 та ОСОБА_9Д отримали державні акти на право власності на вказані земельні ділянки (а.с. 10, 76).

21.10.2010 року між позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого остання продала позивачу земельну ділянку площею 0.0821 га, розташовану за адресою: вул.Новоселів, 58, с.Мізікевича, ж/м «Червоний хутір», Овідіопольського району Одеської області, яка належала їй на підставі державного акту серії ЯЛ №221815, виданого на підставі рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року (а.с. 11-12).

21.10.2010 року між позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_9 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого остання продала позивачу земельну ділянку площею 0.0636 га., розташовану за адресою: вул.Новоселів, 49, с.Мізікевича, ж/м «Червоний хутір», Овідіопольського району Одеської області, яка належала їй на підставі державного акту серії ЯЛ №221821, виданого на підставі рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року (а.с. 78-82).

Вказані договори було посвідчено нотаріально, і на момент розгляду справи ніким не визнано нічийними, що не заперечували в судовому засіданні сторони.

Прокуратурою Овідіопольського району Одеської області було проведено перевірку додержання діючого земельного законодавства України Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області при винесенні рішень щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок.

Згідно ст.20 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру», прокуратурою Овідіопольського району Одеської області було внесено протест від 23.02.2011 року №1622 на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року, в обґрунтування якого зазначено, що це рішення винесено в порушення діючого земельного законодавства України (а.с.7).

Рішенням Таїровської селищної ради №150-У1 від 25.02.2011 року «Про розгляд протесту внесеного прокурором Овідіопольського району Одеської області на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року»вказаний протест прокурора Овідіопольського району Одеської області від 23.02.2011 року №1622 було задоволено, а рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року скасовано, як таке, що суперечить закону (а.с.8-9).

Так, згідно з ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, оскільки рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року вичерпало свою дію фактом його виконання, відповідно до приписів вказаного рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009, воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що рішення Таїровської селищної ради №150-УІ від 25.02.2011 року було прийнято вказаним відповідачем за відсутності у нього визначених законом повноважень для прийняття такого рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із зазначеного вбачається, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, не порушуючи інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства.

На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд 1-ї інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що приймаючи рішення від 25.02.2011 року №150-VI «Про розгляд протесту, внесеного прокурором Овідіопольського району Одеської області на рішення Таїровської селищної ради №2104-У від 02.07.2010 року», Таїровська селищна рада діяла не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, без наявності повноважень на прийняття такого рішення, необґрунтоване, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_5, у зв'язку з чим спірне рішення не може вважатись правомірним, а заявлені позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи представника Таїровської селищної ради про те, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»органам місцевого самоврядування надано повноваження на скасування своїх раніше прийнятих рішень, суд 1-ї інстанції вірно визнав необґрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються вказаним рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009.

Не заслуговували на увагу посилання представника цього ж відповідача на те, що рішенням Таїровської селищної ради Ж2104-У від 02.07.2010 року ОСОБА_5 земельні ділянки не виділялися, і тому скасування цього рішення не впливає на будь-які його права, оскільки набуття ним права власності на вказані земельні ділянки безпосередньо пов'язане з правомірністю набуття права власності на них продавцями, яке відбулось саме на підставі вказаного рішення Таїровської селищної ради, і скасування цього рішення фактично призвело до оспорювання права власності позивача на спірні земельні ділянки, що підтверджується ухвалами Овідіопольського районного суду Одеської області про відкриття проваджень у справах за позовами прокурора Овідіопольського району в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради до ОСОБА_5 та інших про визнання недійсними державних актів та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, припинення права, власності та скасування державної реєстрації права власності (а.с. 73-75, 83-89).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В ході розгляду справи Таїровською селищною радою не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення №150-УІ від 25.02.2011 року.

При цьому, суд 1-ї інстанції цілком слушно визнав вимоги позивача про скасування протесту прокурора Овідіопольсьокого району Одеської області від 23.02.2011 року такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що спірний протест було внесено прокурором в межах наданих Законом України «Про прокуратуру»повноважень.

Не заслуговують уваги доводи прокуратури на відкликання відділом містобудування та архітектури Овідіопольської райдержадміністрації раніше наданого висновку по проектам землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_7 та іншим, а також на відсутність рішення про затвердження містобудівного обґрунтування, оскільки ці обставини не були підставою для внесення протесту, а стали відомі прокуратурі вже після внесення спірного протесту, що підтвердив в судовому засіданні представник прокуратури (а.с. 156-158).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Овідіопольського району Одеської області –залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до прокурора Овідіопольського району Одеської області, Таїровської селищної ради Одеської області, третя особа - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення №150-VI від 25.02.2011 року та скасування протесту від 23.02.2011 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

/підпис/

ОСОБА_1

Суддя:

/підпис/

ОСОБА_2

Суддя:

/підпис/

ОСОБА_3