№ 207/2026/16-ц

№ 2/207/383/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.

при секретарі : МОСПАН С.Б.

за участі позивача : ОСОБА_1

та представника відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камянське цивільну справу за позовом К І С І Л Ь О В А В А С И Л Я В А С И Л Ь О В И Ч А до Державного підприємства «Барєр» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та за зустрічним позовом Державного підприємства «Барєр» до К І С І Л Ь О В А В А С И Л Я В А С И Л Ь О В И Ч А про про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ДП «Барєр» заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що з 09.09.2010 р. працював на державному підприємстві «Барєр» та обіймав посаду інженера виробничо-технічного відділу. Оскільки відповідачем тривалий час з квітня 2014 р. по січень 2016 р. заробітна плата не виплачувалась, позивач звільнився з підприємства 20.01.2016 р. за згодою сторін, згідно з ч. 1 ст. 36 Кодексу Законів про Працю, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці ОСОБА_1При розрахунку Позивачу не виплачено заборгованість по заробітній платі за період квітень 2014 р. січень 2016 р.

Керуючись ч.1 ст. 115 КЗпПУкраїни, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором. Але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі та подав до суду зустрічну позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків, в якій просив, стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду на користь Державного підприємства «Барєр» у сумі 19908 грн. (девятнадцять тисяч девятсот вісім) гривень 00 коп.

Представник відповідача пояснив суду, що відповідач без поважних причин був відсутній на роботі з 01 липня 2015 року по 31 грудня того ж року, а 20 січня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера виробничо-технічного відділу ДП «Барєр», за угодою сторін, підтвердженням цьому є наказ (розпорядження) від 20.01.2016 року № 8/ос. Згідно ч.1 ст. 94 КЗпП та ч.1 ст. 1, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Тобто працівник має право отримувати заробітну плату лише у випадку коли він працює та виконує належним чином свою роботу. Отже заборгованість йому потрібно виплачувати не по січень 2016 року, як зазначено в заяві первісного позову, а починаючи з квітня 2014 р. по червень 2015 р.

Представник відповідача також зазначив, що оскільки ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на роботі та не виконував своїх обовязків і відповідно не мав права отримувати заробітну плату, а отже й виплата позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку не підлягає задоволенню. Навіть фактично вирахувати суму середнього заробітку за час затримки розрахунку не має можливості, оскільки це буде суперечити абз. 1, 3, 4 п.2. Постанови КМУ від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Що стосується зустрічних позовних вимог, а саме, стягнення матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідач пояснив, що ОСОБА_1 займав посаду інженера виробничо-технічного відділу ДП «Барєр», яка передбачає матеріальну відповідальність працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. У випадку з ОСОБА_1 це договір № 53 від 13.08.2012 року, в п. 3 якого зазначено, у разі виявлення нестачі переданих працівнику під звіт товарно-матеріальних цінностей (основних засобів) або коштів більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобовязується відшкодувати нестачу коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям.

На підставі наказу №20 від 02 листопада 2015 року була проведена позапланова інвентаризація основних засобів з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження. Під час її проведення було виявлено недостачу ноутбука ASUS, інвентарний номер 10440028, вартістю 3099.00 грн. (три тисячі девяносто девять гривень) 00 коп. та ноутбука DELL DIM511DA34004500B Inspirion M 5110 15.6, інвентарний номер 10440042, вартістю 4679,30 (чотири тисячі шістсот сімдесят девять гривень) 30 коп., що зафіксовано в інвентаризаційному описі №1 (основні засоби) від 01.11.2015 року та протоколі інвентаризаційної комісії ДП «Барєр» від 21.12.2015 року.

Згідно з ч. 2 ст. 135-3 КЗпП України в разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. Вище зазначене також відображено в п. 4 договору про повну матеріальну відповідальність № 53 від 13.08.2012 року. На час відшкодування шкоди ноутбук Dell Inspirion m 5110. був знятий з виробництва, на даний момент є можливість придбати аналог того ж виробника: DellInspiron 5558, ціни на дану модель відрізняються між посередниками:

Розетка - 11 780?грн. http://rozetka.com.ua/dell_i553410ddlelkw/p10506822/;

Comfy 13 956 грн. http://comfy.ua/noutbuk-dell-inpiron-5558-dui553410ddl-t1.html;

Эльдорадо 12 272 грн. http://www.eldorado.com.ua/offer_1384584/p1384584/ .

Аналогічна ситуація з ноутбуком Asusk50ij. На час відшкодування шкоди ноутбук був знятий з виробництва, на даний момент є можливість придбати аналог того ж виробника: AsusEeeBookE202SA ціни на дану модель відрізняються між посередниками:

Розетка - 7 380?грн. http://rozetka.com.ua/asus_e202sa_fd0003d/p6596211/;

Comfy 7636 грн. http://comfy.ua/noutbuk-asus-e202sa-fd0003d.html;

Эльдорадо 7636 грн. http://www.eldorado.com.ua/offer_1377614/p1377614/.

Тому керуючись нормами законодавства України та цінами посередників на момент відшкодування шкоди, ОСОБА_1 повинен відшкодувати ДП «Барєр» суму за недостачу ноутбука ASUS у розмірі 7636, 00 грн. (сім тисяч шістсот тридцять шість гривень) 00 коп. та за недостачу ноутбука DELLDIM511DA34004500BInspirionM 5110 15.6 суму у розмірі 12 272 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні) 00 коп. У звязку з цим загальний розмір матеріальної шкоди складає 19908 00 грн. (девятнадцять тисяч девятсот вісім гривень) 00 коп.

Позивачем була надана до суду заява про визнання позову, якою він визнав зустрічні позовні вимоги, що викладені в зустрічній позовній заяві про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків, а саме, стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди на користь Державного підприємства «Барєр» у сумі 19908 00 грн. (девятнадцять тисяч девятсот вісім) гривень 00 коп. У звязку з цим позивач просив зменшити розмір первинних позовних вимог і вважати їх наступними:

Стягнути з Державного підприємства «Барєр» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р. у розмірі 45000 00 грн.(сорок пять тисяч) гривень 00 коп. з урахуванням суми ПДФО та військового збору. Підтвердженням цьому є заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем.

В свою чергу представник відповідача надав до суду заяву про визнання позову, якою повністю визнає заявлену до Відповідача вимогу, що викладена в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 28.02.2017 р., а саме, стягнути з Державного підприємства «Барєр» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р. у розмірі 45000 00 грн.(сорок пять тисяч) гривень 00 коп. з урахуванням суми ПДФО та військового збору.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази і заяви, приходить до наступних висновків:

Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Визнання позивачем зустрічних позовних вимог, а відповідачем уточнених позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись статтями статтями 3, 4, 8, 27, 57, 60, 64, 119, 212, 213, 215,123,174, 256, 259 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги державного підприємства «Барєр» до К І С І Л Ь О В А В А С И Л Я В А С И Л Ь О В И Ч А про стягнення матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов'язків у розмірі 19908 00 грн. (девятнадцять тисяч девятсот вісім гривень) 00 коп. - з а д о в о л ь н и т и п о в н і с т ю .

Суму матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов'язків у розмірі 19908 00 грн. (девятнадцять тисяч девятсот вісім гривень) 00 коп. вважати такою, яка фактично стягнута зКісільова В.В., у звязку зі зменшенням розміру первинних позовних вимог.

Позовні вимоги К І С І Л Ь О В А В А С И Л Я В А С И Л Ь О В И Ч А до Державного підприємства «Барєр» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р. у розмірі 45000 00 грн.(сорок пять тисяч) гривень 00 коп. з урахуванням суми ПДФО та військового збору - з а д о в о л ь н и т и п о в н і с т ю .

Стягнути з Державного підприємства «Барєр» на користь К І С І Л Ь О В А В А С И Л Я В А С И Л Ь О В И Ч А заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р. у розмірі 45000 00 грн.(сорок пять тисяч) гривень 00 коп. з урахуванням суми ПДФО та військового збору .

Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами або їх представниками та на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

С у д д я

Баглійського районного суду

м. Дніпродзержинська В.О. САВЧЕНКО