ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р.

Справа № 2-а-1588/11/1421

Категорія:10.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Маржина Т.В.

Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого судді –Коваля М.П.

суддів –Потапчука В.О.

–ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА _2 (далі –позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2011 року адміністративний позов позивача задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області донарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІУ від 18.11.2004 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року, з врахуванням виплачених за цей період сум такої допомоги. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, щомісячна соціальна грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга залишається без задоволення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195-IV, має право на отримання державної соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не були визнані неконституційними.

Порядок запровадження у 2006 році пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України визначений не був.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»призупинено на 2007 рік.

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року N 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії «дитина війни». Аналогічно вирішується питання щодо підвищення пенсії особі, яка має статус «дитини війни»у 2010 - 2011 роках.

Так, відповідно до ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року N 2154-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії «дитина війни».

Отже, відповідно до чинного законодавства в період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року, УПФУ був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2453 VI, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Крім того як вбачається з ч. 1 ст. 100 КАС України № 2747 VI, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до позовної вимоги про стягнення судових витрат з відповідача, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо відмови в задоволенні вказаної вимоги. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не вказано які саме судові витрати та в якій грошовій сумі повинні бути стягнуті. Крім того, відсутні будь які розрахункові рахунки та найменування фізичної чи юридичної особи, з якої повинні бути утримані вказані судові витрати. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення вказаної вимоги без задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків що до задоволення позовних вимог з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року, застосувавши шестимісячний строк звернення до суду.

Оскільки, висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /ОСОБА_3/

Суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_1/