open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.05.2017 справа №905/3420/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_5 довір. не прибув розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 підприємства "Фірма"Азовмедфарм", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від31.01.2017 у справі№ 905/3420/16 (суддя Осадча А.М.) за позовом Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Краматорськ Донецької області до відповідача: ОСОБА_6 підприємства "Фірма"Азовмедфарм", м. Маріуполь Донецької області простягнення штрафу в сумі 34000, 00 грн., пені у розмірі 34000, 00 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3420/16:

- задоволено позовні вимоги Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Краматорськ Донецької області до відповідача ОСОБА_6 підприємства "Фірма "Азовмедфарм" м. Маріуполь Донецької області про стягнення штрафу в сумі 34000,00 грн., пені у розмірі 34000,00 грн.;

- стягнуто з ОСОБА_6 підприємства "Фірма "Азовмедфарм" (87529, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Азовстальська, буд. 95, ідентифікаційний код 23173815) на користь загального фонду Держаного бюджету України на реєстраційний рахунок, відкритий у Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100, Адміністративні штрафи та інші санкції штраф у розмірі 34000,00грн. та пеню у розмірі 34000,00грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Фірма"Азовмедфарм", м. Маріуполь Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3420/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що позивач не виконав вимог ч. 1, 2 ст. 57 ГПК України, оскільки копія позовної заяви позивачем на адресу відповідача не направлялась, у звязку із чим останній, як учасник господарського процесу, був позбавлений можливості володіти обєктивною інформацією про рух господарського процесу. Також зазначив, що суд першої інстанції не виконав вимоги п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та не повернув позовну заяву, як таку, що містила елементи процесуальних недоліків. Також, вважає, що господарський суд першої інстанції не звернув уваги, що застосований до відповідача штраф за порушення п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією, можливість стягнення в судовому порядку якої встановлена строком у 6 місяців від дня прийняття рішення №114 Відділенням АМК та законодавчо обмежена граничним строком в 1 рік в силу ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України. Тому, звертаючись у грудні 2016 року з вимогою про стягнення з ОСОБА_6 підприємства "Фірма"Азовмедфарм", м. Маріуполь Донецької штрафу, накладеного відповідно до рішення №115 прийнятого 30.09.2013 року, позивач порушив строк застосування адміністративно-господарської санкції, передбачений ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України та загальний строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Позивач у судовому засіданні 29.05.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін..

Відповідач у судове засідання 29.05.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 30.09.2013р. №115 по справі №03-26-93/2013 (далі - рішення) адміністративна колегія Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету постановила визнати, що Приватне підприємство Фірма Азовмедфарм, не подавши інформацію згідно з вимогою про надання інформації №03-38/2657 від 10.06.2013р. Донецькому територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений строк, продовжений листом №03-38/2921 від 03.07.2013р., вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (п.1 рішення).

За вчинення зазначеного в п.1 порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Приватне підприємство Фірма Азовмедфарм накладено штраф в сумі 34 000,00 грн. (п.2 рішення).

Приватне підприємство Фірма Азовмедфарм скористалось правом на судове оскарження рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2013р. №115 по справі №03-26-93/2013.

Проте, рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2013року у справі №905/7939/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП Фірма Азовмедфарм про скасування рішення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №115 від 30.09.2013р. по справі №03-26-93/2013.

Відповідно до інформації програми «Діловодство спеціалізованого суду» в касаційному порядку вищевказані судові акти не оскаржувались.

Таким чином, на теперішній час рішення адміністративної колегії Територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції і накладення штрафу від 30.09.2013року №115 у справі № 03-26-93/2013 не скасоване та є чинним.

В силу ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішення Відділення АМК від 30.09.2013року №115 у справі № 03-26-93/2013 ОСОБА_6 підприємством "Фірма"Азовмедфарм", у встановлений законом строк, не було виконано, Донецьке обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення штрафу у сумі 34000,00 грн. та нарахованої за його несплату пені в розмірі 34000,00 грн.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями субєктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) субєктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 Закону Про Антимонопольний комітет України визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про Антимонопольний комітет України для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.

Згідно ст. 14 Закону України Про Антимонопольний комітет України, адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження); визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно ст. 24 Закону Про Антимонопольний комітет України, рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно ст.48 Закону України Про захист економічної конкуренції, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників субєкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, достеменно встановити дату отримання відповідачем рішення від 30.09.2013року №115 є неможливо, оскільки у позивача відсутній доступ до матеріалів антимонопольної справи № 03-26-93/2013 та відсутня можливість надати копії матеріалів вказаної справи для залучення до матеріалів справи, так як у листопаді 2014 року приміщення відділення у м. Донецьк було захоплено представниками терористичної організації.

Із матеріалів справи вбачається, що копію рішення Відділення АМК від 30.09.2013року №115 у справі № 03-26-93/2013 відповідач отримав, оскільки оспорив його у судовому порядку. Так, провадження у справі за його позовом про скасування рішення порушено 14.11.2013 року, на підтвердження чого надана відповідна ухвала про порушення провадження у справі №905/7939/13. Таким чином, станом на 14.11.2013р. відповідач у будь-якому випадку вже отримав копію рішення АМК.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів сплати штрафу накладеного відповідно до рішення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Згідно приписів ч. 2, 3, 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як вже зазначалось вище, Приватне підприємство "Фірма"Азовмедфарм" зверталось до господарського суду Донецької області із позовом про скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №115 від 30.09.2013р. по справі №03-26-93/2013. Таким чином, нарахування пені зупинялось під час розгляду позовної заяви та апеляційної скарги.

Враховуючи той факт, що рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №115 від 30.09.2013р. по справі №03-26-93/2013 є чинним, а відповідачем не надано доказів його виконання, сума штрафу в сумі 34 000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимог про стягнення пені, то колегія суддів апеляційного господарського, що пеня нарахована за вірний період, за виключенням строку оскарження рішення позивача у судовому порядку, з урахуванням обмежень, передбачених абз. 1 ч.5 ст.56 Закону та не перевищує розміру штрафу, у звязку із чим вимоги позивача про стягнення пені в сумі 34000,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апелянта щодо не направлення Відділенням АМК копії позовної заяви на адресу відповідача не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача є 87529, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Азовстальська, будинок 95. Матеріалами справи, а саме фіскальним чеком №1432 від 01.12.2016 року та описом вкладення у цінний лист, підтверджується виконання Відділенням АМК вимог ч. 1, 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на пропуск Відділенням АМК строку застосування адміністративно-господарської санкції відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України та загальний строк позовної давності за ст. 257 ЦК України, оскільки нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, має обовязковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в звязку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні ст.ст. 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу, а тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у ст. 258 названого Кодексу.

Статтею 42 Закону України Про захист економічної конкуренції встановлено, що субєкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить пять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Отже, загальні правила застосування строку позовної давності, що визначені Цивільним кодексом України, не можуть застосовуватися до правовідносин сторін в даній справі, оскільки зазначені правовідносини регулюються спеціальним Законом, що свідчить про безпідставність посилань апелянта на пропуск строку для звернення до суду із позовною заявою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року у справі №910/11441/16.

Також, судова колегії апеляційної інстанції зазначає про безпідставність вимог апелянта щодо зупинення стягнення на підставі наказів господарського суду Донецької області від 13.02.2017р., враховуючи відсутність таких повноважень у суду.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, у звязку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3420/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 підприємства "Фірма"Азовмедфарм", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3420/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3420/16 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді:Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 66903286
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку