ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа № 911/428/17

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Антонова В.М., Конюх О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства споживчої кооперації «Миронівський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

позивач - Кабанов В.І., предст. за дов. від 22.03.2017 № 157;

відповідач - ОСОБА_3, предст. за дов. від 19.05.2017.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договорів № 149 та 150 про надання місця для торгівлі на «Миронівському ринку» Київської регіональної спілки споживчої кооперації, які були укладені з відповідачем, останній не повернув зазначені об'єкти орендодавцю, чим порушив умови договорів та норми законодавства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2017 було порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 13.03.2017.

На підставі ухвали від 13.03.2017 розгляд справи було відкладено на 03.04.2017, у зв'язку з неявкою відповідача та неподання ним витребуваних судом документів.

03.04.2017 через канцелярію суду (вх. номер 6903) від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються в повному обсязі з тих підстав, що адміністрацією ринку надіслано йому для підписання нові Договори за № 10 від 02.01.2017 та № 11 від 02.01.2017 про надання місця АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 які були підписані відповідачем із застереженнями та разом з протоколами розбіжностей повернуті позивачу.

Відповідач вважає, що оскільки вказані протоколи розбіжностей не оспорені позивачем в судовому порядку протягом двадцяти днів, а відтак його пропозиції прийняті, а договори № 10 та № 11 укладені з врахуванням протоколів розбіжностей в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 181 Господарського кодексу України.

03.04.2017 позивачем в судовому засіданні були подані додаткові докази, а саме відповіді на протоколи розбіжностей відповідача, датовані 10.03.2017, які залучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.04.2017 було продовжено термін розгляду спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву на 24.04.2017.

20.04.2017 відповідачем подані додаткові пояснення з приводу заявленого позову, які залучені до матеріалів справи.

24.04.2017 позивач також подав власні додаткові пояснення з приводу позову з урахуванням поданих відповідачем заперечень.

В судовому засіданні 24.04.2017 було вирішено призначити колегіальний розгляд справи.

На підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.04.2017, ухвалою від 28.04.2017 прийнято справу № 911/428/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Антонова В.М., Конюх О.В., розгляд призначено на 23.05.2017.

23.05.2017 відповідачем через канцелярію суду були подані наступні документи: клопотання про відкладення розгляду справи (вх. номер 10361) та клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. номер 10362). Зазначені клопотання присутній в судовому засіданні представник відповідача просив не розглядати, у зв'язку з чим судом зазначені документи залучаються до матеріалів справи без надання їм належної правової оцінки та розгляду.

Також відповідач подав клопотання про витребування у Миронівської міської ради Правила торгівлі на ринках (вх. номер 10359); про витребування у Підприємства споживчої кооперації «Миронівський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації докази укладення договору з ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем (вх. номер 10358) та Схему розташування та розміщення торгівельних місць на ринку (вх. номер 10360).

Обґрунтовуючи зазначені клопотання, відповідач зазначає, що надання відповідних матеріалів необхідні для правильного вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 23.05.2017 року позивач проти задоволення зазначених клопотань усно заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні подані клопотання, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено, що він позбавлений можливості самостійно надати витребувані документи, які перебувають у позивача та Миронівської міської ради (зокрема доказів стосовно звернення до зазначених осіб), суд з огляду на приписи вищезазначеної статті відмовляє в задоволенні вищезазначених клопотань з підстав необґрунтованості.

Крім того, зазначені у вказаних клопотаннях обставини не впливають на вирішення спору по суті та оцінку доказів в сукупності.

Що ж стосується клопотання про витребування у Підприємства споживчої кооперації «Миронівський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації доказів укладення договору з ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем, оскільки за словами представника відповідача, в Договорах № 149 та № 150 про надання торгового місця, в реквізитах значиться - ОСОБА_1, а не ФОП ОСОБА_1, суд звертає увагу, що в самому тексті договорів, а також в його вступній частині зазначалось, що останній укладений між Підприємством споживчої кооперації «Миронівський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі-підприємство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - підприємець), яка діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. При цьому, в реквізитах Договорів № 149 та № 150 зазначається підприємець: ОСОБА_1

Про вказаний факт також неодноразово зазначав сам відповідач, що торгівлю на Миронівському ринку він здійснював саме як підприємець (в тому числі і поданий відзив від 03.04.2017).

До того ж, нові Договори про надання місця для торгівлі від 02.01.2017 за № 10 та № 11 та Протоколи розбіжності до вказаних Договорів свідчать про те, що відповідач при їх складанні діяв саме як приватний підприємець.

Таким чином, посилання відповідача на те, що вказані Договори могли бути укладені з відповідачем як фізичною особою, не знайшли свого документального підтвердження та обґрунтування, а тому клопотання про витребування у позивача доказів укладення договорів як з ФОП задоволенню також не підлягає.

В судовому засіданні 23.05.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні 23.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

02.01.2014 року між Підприємством споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Договір № 149 про надання місця для торгівлі на "Миронівському ринку" Київської регіонспоживспілки (надалі разом - Договір-1) та Договір № 150 про надання місця для торгівлі на «Миронівському ринку» Київської регіонспоживспілки (Договір-2).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 149, позивач надав, а відповідач отримав торгове місце під АДРЕСА_1. На торговому місці розміщується металевий контейнер Відповідача, який є його власністю.

Відповідно до п. 1.1 Договору №150 про надання місця для торгівлі на «Миронівському ринку» Київської регіонспоживспілки позивач надав, а відповідач отримав торгове місце під № АДРЕСА_2. На торговому місці розміщується металевий контейнер Відповідача, який є його власністю.

Згідно з п. 2.1. Договорів торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі.

Плата за торгове місце за 1 кв.м. торгівельної площі складає 46 (сорок шість) гривень 00 коп. на місяць (п. 4.1. Договорів).

Згідно п. 3.1. Договорів торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі на такий термін: із 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Згідно з п. 3.2. Договору визначено, якщо жодна сторона в термін одного місяця до закінчення дії даного договору не заявить про намір його розірвання, даний договір продовжується на той же самий строк і на тих самих умовах, що були ним передбачені.

Строк дії Договорів на 2015 та 2016 роки було продовжено за мовчазною згодою сторін, тобто жодна із сторін не висловила заперечень проти продовження строку дії Договорів та, відповідно, востаннє строк дії Договору спливав 31.12.2016 року.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Оскільки, строк дії Договору спливав 31.12.2016 року, 01.12.2016 року, тобто в місячний термін до закінчення дії договору позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання (припинення) Договорів за №649 та 650, яке було отримане відповідачем 16.12.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (за номером 08801 0009778 8).

Згідно з п. 7.1. Договорів по закінченню терміну дії, підприємець зобов'язаний протягом 5-ти днів повернути торгове місце підприємству або переукласти договір. Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути торгове місце до 05.01.2017 року.

Проте, після отримання зазначеного повідомлення та закінчення 31.12.2016 року дії Договору, відповідач вимогу про звільнення торгівельного місця не виконав, протягом 5-ти днів не повернув торгові місця позивачу та продовжив безпідставне користування торговими місцями.

У зв'язку з чим, вважаючи закінченою дію Договорів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про зобов'язання відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути торгове місце АДРЕСА_1, звільнивши його від металевого контейнера.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. При цьому, згідно ст. 284 Господарського кодексу України, строк оренди є істотною умовою договору оренди. Згідно ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, виходячи з загальних засад цивільного та господарського законодавства договір є строковою домовленістю сторін, який породжує взаємні права та обов'язки в період його дії. Можливість продовження дії договору не є безумовною і фактично свідчить про необхідність узгодження сторонами волевиявлення щодо укладення такого самого договору на новий строк.

При цьому, в разі закінчення дії договору, якщо одна зі сторін заперечує проти укладення (продовження) дії договору на новий строк на тих самих умовах, відповідна сторона вправі припинити дію договору в порядку, визначеному законодавством чи умовами договору (в даному випадку шляхом повідомлення в порядку п. 3.2. про розірвання Договору за місяць до його закінчення) і це не вважається односторонньою відмовою.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач з дотриманням умов Договорів своєчасно повідомив відповідача про припинення Договорів оренди (лист за №649 та №650 від 01.12.2016) та пізніше направив відповідачу лист № 43 від 24.01.2017 та лист № 44 від 27.01.2017 про повернення торгового місця, про що свідчить опис вкладення у цінний лист №08801 00096897 від 27.01.2017 та фіскальний чек від 27.01.2017).

Однак, як зазначив позивач, станом на день подачі позову відповідач, продовжує користування орендованим майном після закінчення строку дії Договорів.

Відповідач у відзивах на позов та усних поясненнях, проти позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги про зобов'язання повернути торгове місце шляхом звільнення його від металевого контейнера суперечать нормам ст.ст. 29, 181 Господарського кодексу України, Законам України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", статті 42 Конституції України.

Зокрема, відповідач зазначив, що Миронівський ринок зловживає своїм монопольним становищем на ринку комплексних послуг з надання в оренду торгівельних місць (торгової площі) на ринках для торгівлі промисловими товарами у м. Миронівка Київської області. В якості зазначених у відзив доводів, він посилається на те, що Рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2016 року у справі № 966/23-р-02-05-16 встановлено, що Підприємство споживчої кооперації "Миронівський ринок" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексних послуг з надання в оренду торгівельних місць (торгової площі) на ринках для торгівлі промисловими товарами у м. Миронівка Київської області.

Також відповідач посилається на п. 6.1 Договорів від 02.01.2014 року, що передбачає переважне право на продовження дії цього Договору, про що повідомлялось позивачу у відповідь на вимогу про розірвання Договору.

Відповідач зазначає, що адміністрацією ринку після отримання листа про продовження дії Договору згідно з п. 6.1., йому надіслано для підписання нові Договори за № 10 від 02.01.2017 року про надання місця АДРЕСА_1 для торгівлі на Миронівському ринку та № 11 від 02.01.2017 року про надання місця № 53 для торгівлі на Миронівському ринку.

Вказаний договір було підписано відповідачем із застереженнями та разом з протоколом розбіжностей повернуто позивачу листом від 30.12.2016 року.

Однак, зважаючи, що договір оренди торгового місця відноситься до договорів, укладення яких є обов'язковим для сторін на підставі закону, оскільки сторона - виконавець за договором (позивач) в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), тому в разі не передання спору на врегулювання до суду, пропозиції відповідача є прийнятим і договір вважається укладеним з врахуванням його умов.

Дослідивши викладені у відзиві обставини та матеріали справи в сукупності, суд зазначає, що відповідно до повідомлень від 01.12.2016 року № 649 та 650, направлених Підприємством споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, позивач повідомив підприємця про намір розірвати Договори від 02.01.2014 року № 149 та № 150, у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

Враховуючи, що відповідно до приписів частини першої статті 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди (вказане право підприємця також було зафіксовано в п. 6.1 Договорів від 02.01.2014 року), Підприємство споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації направило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропозиції від 22.12.2016 за № 694 та № 695 про укладення з 02.01.2017 року нових договорів про надання місця для торгівлі.

Вказані пропозиції (у вигляді підписаних з боку позивача Договорів № 10 та № 11) містили змінені, порівняно з Договорами від 02.01.2014 року № 149 та № 150 умови договору, необхідність узгодження яких і стало підставою для укладення нових договорів. До пропозиції про укладання Договорів № 10 та № 11 позивачем були приєднані підписані з боку ПСК "Миронівський ринок" акти приймання-передачі торгових місць.

В свою чергу відповідач, підписавши проекти зазначених договорів, зазначив в них застереженнях, вказавши: «До договору надаю два екземпляри протоколу розбіжностей». Розбіжності в умовах Договорів №10 та №11 переважно стосувались збільшення адміністрацією ринку орендної плати за торгове місце з 46 грн. за 1 кв.м. до 54 грн. за 1 кв.м., а також строку їх дії.

Протоколи розбіжностей до Договорів № 10 та № 11 були датовані відповідачем 11.02.2017 року і отримані позивачем 21.02.2017 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.03.2017 року позивач надав відповідачу відповідь про відхилення пропозицій відповідача як неприйнятних для орендодавця та недосягнення згоди щодо істотних умов Договорів від 02.01.2017 року, а тому Договори просив вважати такими, що неукладені (повідомлення про вручення від 10.03.2017).

Судом встановлено, що позивач з дотриманням встановленого ст. 181 Господарського кодексу України двадцятиденного строку розглянув надісланий відповідачем протокол розбіжностей та надав відповідь про неприйняття пропозицій.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Частиною 5 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 7 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Щодо посилання відповідача на ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, необхідно враховувати, що відповідна норма конкретизує наведені в ч. 5 відповідної статті обставини. Тобто у відповідній ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України не визначено безумовного обов'язку сторони передавати переддоговірний спір на вирішення суду.

Посилаючись на вказаний пункт, відповідач зазначає, що позивач є підприємством, яке в установленому порядку визнано монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг).

З даного приводу слід зазначити, що Рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, на яке посилається відповідач, не свідчить про визнання позивача монополістом на момент укладення нових договорів - 02.01.2017, оскільки встановлює події минулого. Зокрема, зазначеним Рішенням встановлено обставини монопольного становища Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації в період з 01.01.2015 року по 01.09.2016 року.

Таким чином, оскільки сторонами у встановленому законодавством порядку не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договорів № 10 та № 11, такі Договори є неукладеними.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що Договір № 149 та Договір №150 про надання місця для торгівлі на «Миронівському ринку» Київської регіональної спілки споживчої кооперації за номерами АДРЕСА_1 та № 53, припинили свою дію, у зв'язку із закінченням строку дії договорів, про що відповідач був повідомлений належним чином та завчасно, а Договори № 10 та № 11 є неукладеними в силу недосягнення всіх істотних умов, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно користується спірними об'єктами, а тому позовні вимоги визнаються судом доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) повернути Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, 2, код 01560824) торгове місце АДРЕСА_1 загальною площею 11,25 кв.м на промисловому ринку Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою: м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, 25, звільнивши його від металевого контейнера.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) повернути Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, 2, код 01560824) торгове місце № 53 загальною площею 6,00 кв.м на промисловому ринку Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою: м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, 25, звільнивши його від металевого контейнера.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, 2, код 01560824) - 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Дата підписання повного тексту рішення 30.05.2017

Головуючий суддя О.В. Щоткін

Суддя В.М. Антонова

Суддя О.В. Конюх