Справа № 495/2331/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 року м. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Загородній І.В.

секретар Скотикайло Т.А.

прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Гуров Я.В.

особа, відносно якої складено адміністративний протокол, ОСОБА_3

розглянувши матеріали, що надійшли від Національної поліції України Управління захисту економіки в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підгірне, Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, освіта вища, депутат Підгірненської сільської ради, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1. ч.2 ст.172-7 КУпАП України при наступних обставинах:

29.03.2017 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП у відношенні ОСОБА_3

27.03.2017 року оперуповноваженим УЗЕ в Одеській області Завгороднім В.А. складений протокол №116-117 про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_3, будучи депутатом Підгірненської сільської ради 4 сесії 7 скликання та будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП при наступних обставинах.

Так, на пленарному засіданні четвертої сесії, сьомого' скликання Підгірненської сільської ради, яке відбулось 25 січня 2016 року, серед інших було розглянуто проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) яке підтримано головою та депутатами Підгірненської сільської ряди. Згідно отриманої інформації встановлено, що громадянин ОСОБА_2 є рідним братом депутата Підгірненської сільської ради ОСОБА_3.

Таким чином, під час пленарного засідання сесії у .ОСОБА_3, виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у суперечності між його службовими обов'язками як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування та інтересом, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень колегіальним органом, до складу якого входить депутат сільської ради ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_3, в порушення ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів у встановленому законом порядку не повідомив раду як колегіальний орган про наявність у нього реального конфлікту інтересів, у зв'язку з прийняттям участі у голосуванні за питання в інтересах свого брата.

Згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» сільські депутати є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

В частині 1 ст. 1 Закону України «Про запобігали.: корупції» визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: особи, зазначені у пунктах і; 2 частини першої ст. З цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 будучи депутатом Підгірненської сільської ради 7 скликання та суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення. 25.01.2016 знаходячись в приміщенні сесійної зали Підгірненської сільської ради, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Підгірне, вул. Пушкіна, будинок 61, у денний час доби, під час засідання ради, на якій розглядалось питання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», що приймалось, зокрема, в інтересах близької особи депутата сільської ради ОСОБА_3, не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції». ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Таким чином, ОСОБА_3, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Крім того, ОСОБА_3, 25.01.2016 знаходячись в приміщенні Підгірненської сільської ради під час засідання ради, перебуваючи у умовах реального конфлікту інтересів проголосував як депутат за прийняття рішення Підгірненської сільської ради №37-VII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), чим порушив ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-7 КУпАП. А саме вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Отже, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП України.

У судовому засіданні ОСОБА_3, з приводу даного протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності вину не визнає, пояснив, що він як голова постійної комісії з земельних питань, не брав участі в жодному засіданні постійної земельної комісії з приводу надання дозволу щодо відведення земельної ділянки його братові ОСОБА_2 Згідно закону проект - рішення має йти за його підписом, однак жодного підпису він не ставив і навіть не знав про таке засідання. Просив адміністративну справу за ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП відносно нього закрити, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні прокурор Гуров Я.В., просив визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2, ст.172-7 КУпАП. Вважав, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджена матеріалами справи.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він депутат Підгірненської сільської ради. 25.01.2016 року він разом з ОСОБА_3 приймав участь на сесії Підгірненської сільської ради. Секретар оголосила порядок денний без пояснень та ознайомлення депутатів з проектом рішень. Голосування проходило хаотично за все відразу, підняттям руки. Особисто за ОСОБА_3 не голосували було відразу 5-6 чоловік. Визначення лічильної комісії та її голови не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив що він депутат Підгірненської сільської ради. 25.01.2016 року він разом з ОСОБА_3 приймав участь на сесії Підгірненської сільської ради. Секретар оголосила порядок денний без ознайомлення депутатів з проектом рішень. Голосування проходило хаотично за все відразу, підняттям руки. Під час сесії в порядку денному прізвище брата ОСОБА_3 було.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 .ч.2 ст.172-7 КУпАП, за якою це правопорушення кваліфікується, як порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, прокурора Юцикова А.М., свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права и свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи та було вище зазначено, 27.03.2017 року оперуповноваженим УЗЕ в Одеській області Завгороднім В.А. складений протокол № 116-117 про вчинення ОСОБА_3 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1,2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При складанні протоколу був присутній ОСОБА_3, протокол йому був оголошений, з яким він був згодний та підписав власноруч.

Відповідно до ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ст.256 КУпАП).

Протокол № 116-117 від 27.03.2017 року про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відповідає та складений у відповідності до вимог ст.ст. 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами особи в її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення дій під час виконання наявних їй службових повноважень.

Також, ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що близькими особами є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно із п.п. «б», «в» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної республіки Крим, депутати місцевих рад, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані:

1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;

2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Аналогічні вимоги щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів передбачені ч.1 ст.15 Закону України «Про правила етичної поведінки», відповідно до якої, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають юридичне значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №116-117 від 27.03.2016 року, рішенням Підгірненської сільської ради № 37-VII від 25.01.2016року; протоколом сесії Підгірненської сільської ради від 25.01.2016 року; офіційною відповіддю Підгірненської селищної ради № 02-19/51 віл 22.02.2017 року, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.

Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_3 щодо закриття адміністративної справи, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки невизнання провини ОСОБА_3 в інкримінованому правопорушенні передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП суд розцінює як бажання уникнути від адміністративної відповідальності за скоєне.

Відповідно до санкції ч.1 ст.172-7 КУпАП, це правопорушення тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до санкції ч.2 ст.172-7 КУпАП, це правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Закону України „Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України, у розмірі 320 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 9, 13, 24-1, 33, 34, ч.1, ч.2 ст.172-7, ст.ст. 221, 283, 284 Кодексу України

про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_3, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності у вигляді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320 гривень.

Згідно ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, або представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Загородній І.В.