Центральний районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, 54020, (0512) 58-39-01

Справа № Ц-12-5441/10

РІШ ЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року Центральний районний суд м.

Миколаєва у складі: головуючого судді Гречаної С.І.

при секретарі Михайлові Г.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив стягнути з Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти в загальній сумі 113513 грн. 60 коп. компенсації за не отриманий продовольчий пай у період з 11 березня 2000 року по 01 липня 2010 року.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав.

Відповідач представника у судове засідання не направив надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечує.

Суд ухвалив про розгляд справи у відсутність осіб що не з`явилися, оскільки в матеріалах справи достатньо про права та взаємини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов в повному обсязі з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 у 1994 році призваний на військову службу. З 06 серпня 1999 року на офіцерській посаді, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та знаходиться на продовольчому забезпеченні. За період з 11 березня 2000 року по 01 липня 2010 року позивачу не виплачено грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення на суму 113513 грн. 60 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" була скасована Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року № 316 та затверджені нові норми харчування військовослужбовців.

Частиною 1, 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011 військовослужбовцям державою було передбачено і гарантовано право на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовця, грошової компенсації замість них.

До 10 березня 2000 року частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантувалось військовослужбовцям право на одержання за рахунок держави грошового забезпечення, а також на речове майно і продовольчі пайки або, за їх бажанням, грошову компенсацію замість них.

Але згідно з Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року було призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Таким чином, дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було призупинено.

Вказаний Закон суперечить вимогам статті 2, частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статті 16 Закону України "Про збройні Сили України" у яких вказано, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення, що стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів і які не зупинялись Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", вказаний Закон суперечить вимогам статті 64 Конституції України, яка забороняє обмежувати конституційні права людини і громадянина, крім випадків, передбачених Конституцією України, Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, тільки в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. А право на соціальний захист громадян України, які перебувають у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, забезпечуються державою, і це право гарантовано статтею 17 Конституції України. Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно норм цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошові кошти у розмірі 113513 грн. 60 коп. підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість продовольчого пайку за період з 11 березня 2000 року по 01 липня 2010 року у сумі 113513 (сто тринадцять тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 60 коп. шляхом - стягнення зазначеної суми з рахунку Військової частини НОМЕР_1 , відкритого за загальним фондом державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків 2101020 «Утримання особового складу Збройних Сил України» за рахунок видатків за кодом економічної класифікації видатків 1112 «Грошове утримання військовослужбовців».

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь

ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1135 грн. 13 коп. та 120 грн. витрат на ІТЗ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошену. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ С.І. ГРЕЧАНА