АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 598/157/15-ц
Головуючийу 1-й інстанції Щербатова Г.Р.
Провадження№ 22-ц/789/541/17
Доповідач- Міщій О.Я.
Категорія- 59
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Міщія О.Я.
суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,
при секретарі - Танцюра О.В.
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника позивачів ОСОБА_8, представника відповідача ОСОБА_9, представника третьої особи Козелка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_7 на рішення Збаразького районного суду від 27 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_7, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Бутинської Парафії храму святого Архистратига Михаїла Української Православної Церкви до релігійної громади "Парафії святого Архистратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання недійсним протоколу загальних зборів релігійної громади "Парафії святого Архистратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату від 28 лютого 2014 року №1,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2015 року позивачі звернулися із вказаним позовом, посилаючись на те, що оскаржуваний протокол загальних зборів порушує права Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, «Парафії святого Архистратига Михаїла» села Бутин Збаразького району Тернопільської області Тернопільської єпархії Української Православної Церкви та є наслідком втручання Української Православної Церкви Київського Патріархату у внутрішню структуру УПЦ, як єдиної Всеукраїнської релігійної громади. Позивачі зазначили, що оскаржуваний протокол є документом загальних зборів Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП), а не парафіяльних зборів «Парафії святого Архистратига Михаїла» (УПЦ МП), у зборах приймало участь 330 невстановлених осіб, які не можуть виражати волю їхньої парафії та викладати статут в новій редакції, на засіданні зборів не розглядалось питання про обрання голови зборів та секретаря, у загальних зборах не брав участі настоятель парафії (про їх проведення він не повідомлявся) та члени цієї парафії, на них вирішувалось питання про прийняття Статуту релігійної громади УПЦ КП, а не прийняття Статуту «Парафії святого Архистратига Михаїла» УПЦ від 25 серпня 1991 року в новій редакції, протокол не затверджений архієреєм УПЦ, що суперечить Статуту про управління УПЦ. Вважають, що відповідачі, прийнявши свій Статут на підставі статуту «Парафії святого Архистратига Михаїла» УПЦ від 25 серпня 1991 року, не врахували того, що вірні парафіяни «Парафії святого Архистратига Михаїла» УПЦ не бажають змінювати своє канонічне підпорядкування.
Рішенням Збаразького районного суду від 27 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 22.03.2016 р. вказане рішення залишено без змін, а в задоволенні апеляційної скарги позивачів - відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.03.2017 р. ухвалу апеляційного суду від 22.03.2016 р. скасовано в касаційному порядку за скаргою позивачів, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Позивачі в апеляційній скарзі вказали, що суд не врахував і не дав оцінки тим обставинам, якими вони обґрунтовували свої вимоги. Зокрема, суд не взяв до уваги те, що настоятель УПЦ (Московського патріархату) не скликав, не проводив парафіяльних зборів 28.02.2014 р., на яких не розглядалось питання про внесення змін до статуту; протокол зборів від 28.02.2014 р. не містить результатів голосування; схід жителів села не можна вважати зборами парафії УПЦ, оскільки у них не брали участь члени парафіяльних зборів; порушено вимоги Статуту про управління УПЦ та Статуту парафії щодо порядку скликання і проведення зборів; особи, які проводили парафіяльні збори не уповноважені настоятелем на їх проведення; спірний протокол не містить реєстру підписів 330 осіб, які ніби - то брали участь у голосуванні, підписи не засвідчені сільською радою; настоятель не підписував спірний протокол від 28.02.2014 р., який також не узгоджений правлячим архієреєм УПЦ в Тернопільській області; на зборах головувала особа, яка не мала повноважень від релігійної громади; особи, які підписали спірний протокол фактично вчинили правочин, хоч не мали необхідних повноважень.
Також позивачі в апеляційній скарзі вказали, що при вирішенні спору суд безпідставно взяв до уваги постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 р., не врахувавши, що адміністративний суд не досліджував питання про порядок скликання зборів, прийняття рішення, внесення змін до статуту.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивачів ОСОБА_8 в письмових та усних поясненнях просив встановити, що в с. Бутин Збаразького району відбувся поділ релігійної громади, внаслідок чого поряд з громадою УПЦ МП утворилась релігійна громада УПЦ КП.
Представник вказав, що значна частина жителів с. Бутин Збаразького району не хочуть переходити під канонічне підпорядкування до церкви Київського патріархату, тому внесенням змін до Статуту парафії УПЦ с. Бутин порушуються їхні права, в тому числі права позивачів, які не мають можливості відвідувати церкву у своєму селі, а священник не має доступу до храму.
Представник вказав, що позивачі не заперечують право жителів села Бутин на створення нової релігійної громади УПЦ КП, однак вони не згідні з тим, що ця новостворена громада прийняла рішення про внесення змін до Статуту УПЦ с. Бутин, замість того, щоб зареєструвати новий статут своєї громади - УПЦ КП.
Представник позивачів вказав, що фактично громада УПЦ КП протиправно заволоділа сільським храмом, чим порушила права позивачів.
У зв'язку з цим представник позивачів просив скасувати рішення Збаразького районного суду від 27.01.2016 р., а позов задовольнити частково, визнавши недійсним рішення, оформлене протоколом загальних зборів від 28.02.2014 р. № 1 релігійної громади УПЦ КП с. Бутин Збаразького району, зокрема скасувати п. 2 протоколу в частині прийняття та внесення змін до Статуту УПЦ МП. Просив також виключити з діючого Статуту УПЦ КП положення про правонаступництво громади, а також винести окрему ухвалу апеляційного суду.
Присутні в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представник позивачів ОСОБА_8, апеляційну скаргу підтримали та вказали, що вбачають порушення своїх прав у тому, що після реєстрації Статуту УПЦ КП с.Бутин, їхнього священника не пускають у церкву для проведення богослужінь і вони змушені ходити в церкву у сусіднє село.
Представник релігійної громади "Парафії святого Архистратига Михаїла" села Бутин Збаразького району Тернопільської області Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату ОСОБА_9 апеляційної скарги не визнав та пояснив, що у зв'язку з відмовою священника відправити молебень за загиблими на Майдані в м. Києві, а також на Сході України, проводити відправу українською мовою жителі с.Бутин зібрались у сільському клубі і вирішили провести збори парафіян з приводу переходу до УПЦ КП. 28 лютого 2014 року збори відбулися біля церкви, було обрано голову і секретаря зборів, підрахунок голосів здійснював ОСОБА_15 Тернопільська ОДА до реєстрації прийнятого Статуту зажадала висновок релігійної держадміністрації та сільської ради, в зв'язку з чим повторно збирались підписи парафіян із зазначенням їх паспортних даних. Вважає, що протокол зборів, яким оформлено рішення релігійної громади с. Бутин Збаразького району про затвердження статуту відповідає вимогам закону і не порушує права позивачів, які можуть вільно відвідувати храм в с. Бутин, або за бажанням молитись в іншій церкві.
Представник третьої особи - Тернопільської обласної державної адміністрації Козелко В.А. апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що релігійна громада Української Православної Церкви Московського Патріархату с.Бутин входила до складу Тернопільської єпархії УПЦ МП лише в канонічних питаннях, а не в юридичних та організаційних, про що зазначено у п.1 Статуту релігійної громади від 12 вересня 2011 року. Рішення релігійної громади про прийняття Статуту відповідає Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" і на даний час в с. Бутин відсутній міжконфесійний конфлікт.
Заслухавши пояснення сторін, суддю-доповідача, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про прийняття Статуту релігійної громади «Парафії Святого Архистратига Михаїла» села Бутин Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату ухвалене релігійною громадою сіл Бутин та Поляни Збаразького району на загальних зборах віруючих громадян, згідно вимог закону, зокрема відповідно до ст. 35 Конституції України, ст. ст. 7,12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" і не порушує прав позивачів.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і ґрунтується на матеріалах справи.
Частина 1 ст. 35 Конституції України встановлює, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Згідно ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 14 даного Закону для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів.
Судом встановлено, що релігійна громада "Парафія святого архистратига Михаїла" с. Бутин Збаразького району Тернопільської області Української православної церкви є юридичною особою та діяла на підставі Статуту, затвердженого керуючим Тернопільською єпархією УПЦ митрополитом Сергієм (Генсіцьким), зареєстрованого рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 212 від 25.08.1991 р. (у редакції, згідно розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.09.2011 р. № 717) із підписом голови обласної державної адміністрації Хоптяна В.А. (а.с. 179 т. 1).
Згідно протоколу загальних зборів віруючих громадян сіл Бутин та Поляни Збаразького району від 28 лютого 2014 року оформлено рішення, яким обрано голову зборів та секретаря, та вирішено прийняти Статут релігійної громади парафії Святого Архистратига Михаїла села Бутин Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату і просити Тернопільську обласну державну адміністрацію його зареєструвати (а.с. 7, т. 1).
Згідно п. 1 нового Статуту, затвердженого керуючим Тернопільською єпархією УПЦ Київського патріархату архієпископом Нестором (Писиком), релігійна громада "Парафія Святого архістратига Михаїла" с. Бутин Збаразького району, Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату є первинним структурним підрозділом УПЦ КП, який в канонічному і організаційному підпорядкуванні входить до Тернопільської єпархії УПЦ КП. Парафія є правонаступником релігійної громади з наданням їй усіх попередніх прав і обов'язків, зареєстрованої рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради № 212 від 25.08.1991 р.
Вказаний статут зареєстровано розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 399-од від 25.09.2014 р. "Про статут релігійної громади УПЦ КП с. Бутин Збаразького району у новій редакції".
Вказане розпорядження оскаржувалось Тернопільською єпархією УПЦ і постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 р. в задоволенні позову Тернопільської єпархії Української православної Церкви до Тернопільської ОДА, треті особи Департамент культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА, Бутинська сільська рада Збаразького району, релігійна громада "Парафія святого Архистратига Михаїла" села Бутин, про скасування розпорядження голови Тернопільсьокї ОДА від 25.09.2014 р. № 399 - од відмовлено.
Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 р. та Вищого адміністративного Суду України від 24.09.2015 р. вказана постанова залишена без змін, а скаргу Тернопільської єпархії УПЦ відхилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, однією з умов звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, так само як для захисту цих прав, свобод чи інтересів судом, - є їх порушення, невизнання чи оспорення зі сторони третіх осіб. Відсутність факту порушення права виключає необхідність його захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду, позивачі вказали, що рішення, оформлене протоколом загальних зборів релігійної громади с. Бутин від 28.02.2014 р., порушує права Тернопільської єпархії УПЦ, а також права парафії святого Архістратига Михаїла с. Бутин УПЦ та є наслідком втручання у внутрішню структуру УПЦ МП, як єдиної Всеукраїнської релігійної організації.
Колегія суддів вважає правильним висновок про те, що позивачі при розгляді спору не подали доказів порушення їх права, які підлягають захисту судом.
Доводи про порушення відповідачем права Тернопільської єпархії УПЦ та парафії св. Архістратига Михаїла УПЦ с. Бутин є безпідставними, оскільки зазначені особи не є позивачами у справі.
Що стосується можливості відвідувати храм у с. Бутин, то рішення, оформлене протоколом від 28.02.2014 р., про реєстрацію статуту саме по собі не може порушувати вказане право позивачів, оскільки релігійна громада с. Бутин, діючи на підставі закону вправі вирішувати питання щодо власного статуту. При цьому слід врахувати, що на зборах релігійної громади с. Бутин від 28.02.2014 р. приймались рішення лише про вихід з юрисдикції Тернопільської єпархії УПЦ МП і про перехід до УПЦ КП та про прийняття Статуту релігійної організації. Будь - якого рішення щодо відвідування церкви на зборах не приймалось.
Судом встановлено, що храм в с. Бутин Збаразького району відкритий для усіх вірян, які можуть його вільно відвідувати.
Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги щодо дійсності протоколу зборів від 28.02.2014 р. і вважає їх безпідставними.
Як пояснив представник третьої особи, законом не передбачено встановленої форми протоколу загальних зборів релігійних громад. Однак, практика застосування такого виду документу визначила його рекомендовані реквізити, а саме - назва документа (протокол); дата і місце засідання; реєстраційний номер; текст, що складається із вступної частини, де зазначено прізвища та ініціали головуючого, секретаря, присутні, порядок денний; а також основної частини про питання порядку денного; підписи голови та секретаря. Наявність протоколу загальних зборів підтверджує факт проведення зборів.
Протокол загальних зборів релігійної громади „Парафія святого Архистратига Михаїла села Бутин Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ" містить всю вищезазначену інформацію. Вбачається, що на зборах розглядались питання про перехід релігійної громади у підпорядкування УПЦ КП та про прийняття статуту громади, за результатами розгляду яких 330 присутніх парафіян постановили позитивне рішення та визначили осіб, яким доручили звернутись із відповідною заявою до облдержадміністрації.
На час проведення загальних зборів релігійної громади 28 лютого 2014 року діяв статут від 12.09.2011. Відповідно до пункту 12 Розділу II цього статуту, парафіяльні збори скликаються членами релігійної громади, настоятелем, парафіяльною радою. Закон України „Про свободу совісті та І релігійні організації"" не передбачає потреби наявності реєстру учасників зборів. Відповідно до статті 12 вказаного закону проект нового статуту був обговорений та прийнятий на скликаних релігійною громадою загальних зборах, що підтверджується протоколом та підписами членів громади, які підтримали даний статут, який передбачає вихід релігійної громади з-під канонічної юрисдикції УПЦ та перехід в УПЦ КП (додатково, разом з протоколом, релігійна громада подала обласній державній адміністрації списки з підписами парафіян, які засвідчували своє бажання про перехід громади в УПЦ КП).
Отже, доводи представника позивачів про те, що лише настоятель може скликати парафіяльні збори, який їх підписує, є безпідставними.
Згідно п. 10 Статуту парафії, в редакції від 12.09.2011 р., чинній на момент проведення зборів від 28.02.2014 р., органами парафіяльного управління є Парафіяльна рада та Парафіяльні збори, очолювані настоятелем. Згідно п. 11 Статуту парафіяльні збори складаються з православних віруючих, кліриків і мирян, які досягли 18 - річного віку, в канонічних питаннях визнають обов'язковість статуту УПЦ, регулярно відвідують богослужіння та сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не знаходяться під забороною чи церковним судом.
Тобто, фактично в парафіяльних зборах мали право прийняти участь усі повнолітні прихожани храму с. Бутин та с. Поляни Збаразького району, оскільки членство в парафіяльних зборах не є фіксованим.
Як встановлено судом, 28.02.2014 р. на Парафіяльних зборах зібралось 330 осіб жителів с. Бутин та с. Поляни Збаразького району. Оскільки настоятель парафії відмовився головувати на зборах, було обрано голову та секретаря, голосуванням відбувалось шляхом опитування, за рішення про зміну канонічного підпорядкування з УПЦ МП на УПЦ КП і про прийняття статуту голосувала переважна більшість присутніх.
Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами - Статутом парафії, вказаними вище листами Бутинської сільської ради та Збаразької РДА, поясненнями свідків.
Тому доводи про те, що головуючий на зборах та особи, які підписали протокол не мали відповідних повноважень, не відповідають обставинам справи.
До ухвалення рішення про реєстрацію статуту Бутинської парафії УПЦ КП Департаментом культури, релігії та національностей Тернопільської ОДА, в порядку, передбаченому ч. ч. 4, 6 ст. 14 ЗУ "Про свободу совісті і релігійні організації" проведено перевірку подій, пов'язаних з проведенням парафіяльних зборів в с. Бутин Збаразького району 28.02.2014 р., однак порушень виявлено не було, про що й засвідчує факт реєстрації статуту в новій редакції.
Законність рішення щодо реєстрації Статуту Бутинської парафії УПЦ КП перевірено під час розгляду адміністративної справи за позовом Тернопільської Єпархії УПЦ МП. Відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.01.2015. року підтверджено законність розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 399 від 25.09.2014 р.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження позивачів про те, що оскаржуваним протоколом від 28.02.2014 р. було ліквідовано громаду УПЦ с. Бутин, оскільки загальні збори вказане питання не вирішували. В подальшому - 06.10.2014 р. у зв'язку із зміною канонічного підпорядкування було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, що не є предметом розгляду даного спору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 8 ЗУ "Про свободу совісті і релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Тобто, законом гарантовано право релігійних громад вільно змінювати свою канонічну приналежність, а обов'язку поширення статуту релігійного центру на діяльність релігійних громад не передбачно.
Тому, доводи представника позивачів про те, що при скликанні та проведенні зборів релігійна громада повинна була керуватись вимогами статуту про управління УПЦ МП не відповідають вимогам закону. Безпідставними є посилання на відсутність погодження рішення зборів від 28.02.2014 р. парафіяльним архієреєм, оскільки такі вимоги статутом парафії не передбачені.
Оскільки законом не визначено порядку скликання парафіяльних зборів, порядку голосування та оформлення рішень, суд підставно врахував вимоги Статуту парафії та взяв до уваги загальні положення практики Європейського Суду з прав людини, який у рішення від 14.06.2007 року у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» нагадує, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу «сповідувати релігію» самому або в об'єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, ст.9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об'єднання від невиправданого втручання з боку держави. З цієї точки зору право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об'єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов'язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою.
Отже, Європейський суд з прав людини дав чіткий висновок про те, що релігійна громада має право на вільну зміну свого канонічного підпорядкування, виходу зі складу одного об'єднання релігійних організацій (церкви) та входження до складу іншого.
Про це ж підтверджено в інших справах Європейського суду з прав людини, на які посилається у своїх письмових поясненнях від 13.05.2017 р. представник позивачів.
При цьому місцевий суд правильно врахував вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" про те, що суду в України належить під час розгляду справ застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивачів про винесення окремої ухвали, оскільки судом не виявлено порушення закону під час розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308,313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Збаразького районного суду від 27 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області
О.Я. Міщій
