ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2017

Справа №910/2007/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

Про відшкодування матеріальної шкоди 26 938,41 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ліповуз Д.І., довіреність №01/340-450 від 08.11.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної шкоди 26 938,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2007/17 та призначено розгляд на 06.03.2017.

06.03.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримані документи на вимогу ухвали суду.

06.03.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заява про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 06.03.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 06.03.2017 розгляд справи відкладено на 27.03.2017 о 10:30.

24.03.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

27.03.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 призначено розгляд справи на 28.04.2017.

В судове засідання 28.04.2017 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

В судове засідання 28.04.2017 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.04.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 між позивачем, як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №л4898а6кш, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Форд" д.р.н. НОМЕР_1.

16.09.2016 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Форд" д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «Scania» д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Печерського районного суду від 13.10.2016, гр. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до страхового акту № АХА2167854 від 22.09.2016 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у 25938,41 грн.

Відповідно до страхового акту № АХА2168330 від 27.09.2016 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у 1500 грн.

Позивач зазначає, що на підставі вище зазначеного, ним було виплачене страхове відшкодування в розмірі 27438,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №270694 від 28.09.2016 р. та № 269884 від 23.09.2016.

Як вбачається з матеріалів справи на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застраховано у відповідача що підтверджується. полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль «Scania» д.р.н. НОМЕР_2, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 500 грн.

За твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було, в зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначив що відповідно до калькуляції №65-R/29/8 від 03.03.2017, фізичний знос транспортного засобу "Форд" д.р.н. НОМЕР_1 складає24,3%, в зв'язку із чим справедливим розміром страхового відшкодування є 88 865,12 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № НОМЕР_3 складає 500 грн. Позивачем вирахувано розмір франшизи.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши що відповідно до чинного законодавства України у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до приписів ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 22865,12 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний номер 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний номер 20474912) страхове відшкодування в розмірі 22865 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.05.2017

Суддя В.І. Мельник