Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2017 р. № 820/1104/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 не нараховану частину одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 44001,36 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області привести у відповідність до ст.102 Закону України "Про Національну поліцію", ст.9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн..

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що в період з 14.08.1998 р. по 06.11.2015 р. він проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 р. по 31.12.2016 р. в Національній поліції на посаді начальника відділу Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м.Харків) у спеціальному званні "майор поліції". Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 598 о/с від 30.12.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів). Між тим, в день звільнення не було проведено всіх необхідних розрахунків, а саме: не було виплачено одноразову грошову (вихідну) допомогу, передбачену чинним законодавством, а проведено частину виплати 20.02.2016 року в сумі 97768,35 грн. Не виплачена сума одноразової грошової допомоги становить 44001,36 грн. Позивач вважає дії відповідача в частині невиплати в день звільнення одноразової грошової допомоги незаконними та неправомірними, а тому позивач вважає, що має право на виплату суми середнього заробітку за весь час затримки такого розрахунку.

Крім того, 03.02.2017 р. позивач звернувся з заявою на ім'я начальника ГУНП в Харківській області про здійснення йому виплати щомісячної грошової допомоги як особі, звільненій зі служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, відповідно до вимог ст.9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", однак, у відповідь відповідач направив на адресу позивача лист, якому запропонував надати додаткові документи, які, на думку позивача, не передбачено чинним законодавством України. Вказані дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, та є такими що порушують права та законні інтереси ОСОБА_1

Позивач у судовому засідання підтримав доводи позовної заяви та просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.30-31) зазначив, що одноразова грошова допомога, передбачена Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховується та виплачується особі при звільненні Національною поліцією України за рахунок коштів Державного бюджету України в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення). Кошторисом Національної поліції України не передбачено виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, що звільняється зі служби, з урахуванням одноразового збільшення розміру премії за рахунок одноразового додаткового фінансування.

Щодо призначення та виплати позивачу щомісячної грошової допомоги, відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" встановлено порядок та пакет документів, необхідних для призначення вказаної допомоги. Оскільки, позивачем не виконано вимог вказаної постанови та не надано необхідного обсягу документів, відповідачем було запропоновано усунути недоліки заяви. Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані, протиправні, у зв'язку з чим відповідач просить суд прийняти рішення про відмову у їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав доводи письмових заперечень та просив суд прийняти рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1, в період з 14.08.1998 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 31.12.2016 року - в органах Національної поліції на посаді начальника відділу Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м.Харків) у спеціальному званні "майор поліції".

Так, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №598 о/с від 30.12.2016 року майора поліції ОСОБА_1 (М-123025), начальника відділу Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м.Харків), з 31.12.2016 року з виплатою компенсації за невикористану чергову відпустку за період з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року у кількості 13 діб, звільнено зі служби за п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає - 18 років 04 місяці 16 днів, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 18 років 04 місяці 16 днів, час навчання - не має, у пільговому обчисленні - 18 років 09 місяців 17 днів. (а.с.11).

Також, з листа заступника начальника ОСОБА_3 в Харківській області №29/9зі від 27.02.2017 року судом встановлено, що майору поліції ОСОБА_1, звільненому з посади начальника відділу Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 31.12.2016 року, була нарахована і виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 96301,82 грн. (а.с.12).

Згідно розрахункового листа оплати праці ОСОБА_1 за грудень 2016 року, наданого до листа заступника начальника ОСОБА_3 в Харківській області №29/9зі від 27.02.2017 року, посадовий оклад становить - 3100,00 грн., оклад за спеціальне звання - 2000,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1785,00 грн., премія НПУ (128,79%) - 8867,19 грн. Всього нараховано: 15732,19 грн. (а.с.13).

Однак з розрахунку виплати одноразової грошової допомоги від 25.01.2017 року, вбачається, що посадовий оклад становить - 3100,00 грн., оклад за спеціальне звання - 2000,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1785,00 грн., премія (57,78%) - 3978,15 грн. Всього нараховано: 10863,15 грн. (а.с.14).

Таким чином, нарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу здійснювалося з розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 з урахування премії в розмірі 57,78%, замість нарахованої та виплаченої в грудні 2016 року - 128,79%.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, в т.ч. призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 2262-ХІ).

Так, ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-ХІ передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоровя, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у звязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у звязку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у звязку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

У відповідності до пункту 23 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 р. №260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.054.2016 р. №669/28799, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2262-ХІ, виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства суд зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється в даному випадку Національною поліцієюУкраїни та за рахунок коштів Державного бюджету України.

Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем неправильно нараховано та виплачено суму одноразового грошового забезпечення, оскільки, не взято до уваги останнього розміру премії позивача за 2016 рік - 128,79%, що призвело до невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 44001,36 грн. За таких підстав позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач у позовній заяві посилається на те, що згідно ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення.

Із матеріалів справи судом встановлено, що звільненому з посади начальника відділу Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 31.12.2016 року, була нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 97768,35 грн. (без врахування податків та зборів), що підтверджується розрахунком, виданого управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Харківській області 25.01.2017 року (а.с.14). Розрахунок по одноразовій допомозі при звільненні проведений в 20.02.2017 року.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення, та згідно з ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст..116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд не погоджується з вказаною позицією позивача та зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Дана правова позиція узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом України у постанові від 17.02.2015 року по справі № 21-8а15.

Беручи до уваги вищенаведене суд зазначає, що оскільки належна позивачу виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється Національною поліцією України, а не відповідною установою, в даному випадку Головним управління Національної поліції в Харківській області, у звязку із чим суд доходить висновку, що відповідач діяв у межах, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої чинним законодавством та зобовязання відповідача здійснити ОСОБА_1 виплату суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Щодо позовних вимог позивача стосовно зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області привести у відповідність до ст.102 Закону України "Про Національну поліцію", ст.9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням, суд зазначає наступне:

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, 03.02.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив призначити йому щомісячну грошову допомогу як особі, звільненій зі служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних 0заходів без права на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей". (а.с.15).

Листом за підписом начальника ГУ НП в Харківській області №29/Д-32 від 03.03.2017 року, позивача повідомлено про можливість нарахування та виплати вказаної допомоги , за умови надання ним, документів, які підтверджують відсутність у нього іншого доходу, а саме: довідку з державної служби зайнятості про відсутність реєстрації та відповідного працевлаштування; довідку від органів соціального захисту населення щодо права на пенсію; копію трудової книжки. (а.с.16).

Статтею 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоровя чи у звязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393, особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, що під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням.

Річний строк для виплати щомісячної грошової допомоги особам, зазначеним у абзаці першому цього пункту, обчислюється з дня звільнення їх із служби. Допомога виплачується з дня, що настає за датою, по яку особі нараховано грошове забезпечення при звільненні.

Особам, які в період отримання щомісячної грошової допомоги:

- знову прийняті (призвані) на службу або поновлені на службі (посаді), виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем прийняття (призову) на службу або поновлення на службі (посаді);

- були зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем реєстрації;

- набули право на пенсію, зокрема від органів соціального захисту населення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем призначення пенсії. Якщо виплату пенсії припинено відповідно до законодавства протягом одного року після звільнення, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем припинення виплати пенсії.

Про прийняття (призов) на службу або поновлення на службі (посаді), реєстрацію в державній службі зайнятості, призначення пенсії особа, якій виплачувалася щомісячна грошова допомога, зобов'язана у тижневий строк повідомити органу, який здійснює її виплату.

За таких підстав, суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказана щомісячна допомога виплачується тільки тим особам, які не мають іншого доходу, а тому при призначенні вказаної допомоги відповідач має пересвідчитись про відсутність такого доходу з інших джерел фінансування.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні в цій частині задоволенню не підлягають.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 не нараховану частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 44001 (сорок чотири тисячі одна) грн. 36 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 травня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.