ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 р.

Справа № 2-а-15007/09/2170

Категорія:8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого –Милосердного М.М.,

суддів –Алєксєєва В.О. та Бітова А.І.,

при секретарі –Дубчак Ю.В.,

за участю: представників акціонерної виробничої проектно-будівельної фірми "Будмонтаж" –ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу акціонерної виробничої проектно-будівельної фірми "Будмонтаж" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року за адміністративним позовом акціонерної виробничої проектно-будівельної фірми "Будмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року акціонерна виробнича проектно-будівельна фірма (далі АВПБФ) "Будмонтаж" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2009 року № 0005822301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 105247,50 грн., у тому числі за основним платежем на 70165,0 грн. та за штрафними санкціями на 35082,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем необгрунтовано зроблено висновки про порушення вимог чинного законодавства та неправомірно нарахувано зобов'язання з ПДВ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у задоволенні позовних вимог АВПБФ "Будмонтаж" відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, АВПБФ "Будмонтаж" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АВПБФ "Будмонтаж" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання АВПБФ "Будмонтаж" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 серпня 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що АВПБФ "Будмонтаж" у перевіряємому періоді укладено угоду з ПП "Говард" на виконання субпідрядних робіт від 25 липня 2008 року

№ 25. Вартість робіт, згідно договору, склала 413212 грн. з ПДВ. Перерахування коштів здійснено з розрахункового рахунку АВПБФ "Будмонтаж" з 30 липня 2008 року по 09 вересня 2008 року.

ПП "Говард" надало позивачу податкові накладні від 30 липня 2008 року № 41 на суму 62500 грн. (ПДВ - 12500,00 грн.), від 29 серпня 2008 року б/н на суму 142776,67 грн. (ПДВ - 28555,33 грн.), від 30 вересня 2008 року № 5 на суму 145549,15 грн. (ПДВ - 29109,83 грн.).

Відповідно до службової записки начальника відділу реєстрації та обліку платників податків ДПІ у м. Херсоні від 15 березня 2010 року № 879/29-210 та витягу із реєстру платників ПДВ свідоцтво платника ПДВ-ПП "Говард" № 30528886, видане 26 червня 1998 року анульовано 03 липня 2002 року у зв'язку з переходом ПП "Говард" на спрощену систему оподаткування.

За результатом перевірки було складено акт від 10 грудня 2009 року № 3938/23-5/14113966, яким поряд з іншими встановлено порушення АВПБФ "Будмонтаж" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про ПДВ" (далі Закон №168/97-ВР), а саме неправомірне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, згідно податкових накладних, наданих ПП "Говард", на суму ПДВ - 70165,16 грн., що привело до заниження податку на додану вартість на зазначену суму.

Підставою для звернення до суду стало прийняте за результатом перевірки податкового повідомлення - рішення від 22 грудня 2009 року № 0005822301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105247,50 грн. у тому числі за основним платежем на 70165 грн. та за штрафними санкціями 35082,50 грн.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог АВПБФ "Будмонтаж".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його привильним з огляду на наступне.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, затвердженого ДПА України на виконання Закону України "Про податок на додану вартість" та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одночасно із затвердженням форми податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм колегія суддів надходить до висновку, що податкові накладні можуть виписуватися тільки платником податку на додану вартість. А оскільки ПП "Говард" не подавало податкової звітності у 2008-2009 роках, а її свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано до укладення угод з позивачем, отже, податкові накладні оформленні неналежною особою, яка не є платником ПДВ.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду про необгрутованість позовних вимог та вважає, що позивач не мав право включати до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, а тому ДПІ у м. Херсоні правомірно донараховано АВПБФ "Будмонтаж" відповідні суми податку на додану вартість і застосувало штрафні санкції.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу акціонерної виробничої проектно-будівельної фірми "Будмонтаж" –залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді :