open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 р.

м. Херсон

Справа № 821/221/17

14 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

суддів: Василяки Д.К., Войтовича І.І.,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

за участю: представників позивача - Заремби М.В., Скибінського О.А.,

представника відповідачів - Копилової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємство "Каїсса" до старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Некрасова Євгенія Миколайовича, старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Голція Станіслава Вікторовича, Управління Укртрансбезпеки в Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорту про визнання дій протиправними та скасування розрахунку,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Каїсса" (далі - позивач, ПСП "Каїсса", Підприємство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач - 1), Управління Укртрансбезпеки в Харківській області (далі-відповідач - 2), старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Некрасова Євгенія Миколайовича (далі-відповідач - 3), старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Голція Станіслава Вікторовича (далі-відповідач - 4), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідачів- 3, 4 щодо проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_2 та складання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за перевіркою транспорту ПСП "Каїсса" відповідно до акту від 03.01.2017 року № 0202312;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати ПСП "Каїсса" за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту від 03.01.2017 року № 0200089 автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із нарахуванням йому плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 212 євро згідно акту № 0200089 від 03.01.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунку № б/н, оскільки відповідачем порушено порядок проведення перевірки, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що відсутній нормативний акт, зокрема Методика, передбачена пунктом 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю № 879, на підставі якої повинно здійснюватися вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі транспортного засобу. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 02.01.2017 року № 9 позивач перевозив олія рафіновану, тобто вантаж є наливним, а тому його зважування, з огляду на постійне переміщення у тарі-цистерні, повинно проводитися на стаціонарних вагах на спеціальній рівній площадці. Натомість, габаритно-ваговий контроль здійснювався шляхом проїзду транспортного засобу через вагову стрічку, розгорнуту на нерівній поверхні дороги. Позивач вважає, що розрахунок кілометражу, зазначений у акті та використаний у розрахунку є приблизним, оскільки точний маршрут ТЗ ніяк не визначений. Також, позивач самостійно двічі провів зважування транспортного засобу на сертифікованих контрольних вагах - під час погрузки та під час прийняття вантажу контрагентом, за результатами яких вага не перевищує заявлених нормативів та є меншою, ніж вказана відповідачем. Незмінність ваги підтверджується актом пломбування автомобілю від 02.01.2017 року, відповідно до якого автомобіль НОМЕР_2, причіп НОМЕР_4 опломбовано пломбами у кількості 5 штук та відміткою у ТТН про прийняття вантажоодержувачем товару без зауважень. Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає дії відповідача щодо проведення габаритно-вагового контролю протиправними, а розрахунок таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти позову, вважаючи його доводи нормативно та документально необґрунтованими. Пояснила, що відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Так, 03.01.2017 року під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу, що належить позивачу було виявлено, що перевезення вантажу здійснювалося із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Вказаний перелік передбачає можливість зважування ТЗ не лише на стаціонарних, а й на пересувних вагах. Крім того, пункт 19 Переліку передбачає, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Така методика, як і методика здійснення розрахунку, фактично міститься в самому Порядку № 879, тобто пункт 19 не передбачає окремого визначення та затвердження методики самого зважування. Відповідач зазначає, що габаритно-ваговий контроль проведений за допомогою пересувних автомобільних ваг, введених в експлуатацію 2007 року, які відповідно до свідоцтва ДП "Укрметртестстандарт" про повірку законодавчо врегульвоного засобу вимірюваної техніки від 28.07.2016 року № 34-00/3883. Стосовно маршруту руху ТЗ та його відстані відповідач зазначає, що відстань обрахована відповідно до наданих водієм ТТН, за допомогою інтернет-ресурсу DELLA та складає 530 км, підтвердженням чого слугує підпис водія на акті та розрахунку без зауважень. Посилаючись на наведні обставини просить відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

03.01.2017 року на підставі наказу про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Укртрансбезпеки від 30.12.2016 року № 1005 та графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на мережі доріг загального користування Харківської області на січень 2017 року, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області на ділянці а/д Київ-Харків-Довжинський 471 км проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки DAF державний номер НОМЕР_2, причіп Rinnen TP4 державний номер НОМЕР_4.

За результатами перевірки складено акт від 03.01.2017 року АХ № 0202312, яким встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_4 здійснював перевезення вантажу з перевищенням осьових навантажень, а саме: навантаження на строєну вісь складає 24 т 50 кг при нормативно допустимих 22 т, чим порушено пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Згідно з ваговою квитанцією № 06716 від 03.01.2017 року та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.01.2017 року навантаження на вісі складає: 1 - 6800 кг, 2 - 8650 кг, 3 - 8600 кг, 4 - 7700 кг, 5 - 7750 кг, що разом складає 39500 кг. Контроль здійснювався за допомогою засобу вимірювальної техніки "Ваги пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH", зареєстрованого в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У2570-07 та повіреному 28.07.2016 року.

03.01.2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Харківській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0200089, відповідно до якого фактична повна маса транспортного засобу складає: 39,500 т, при нормативно допустимих 40 т, фактичне осьове навантаження - 6,8 т, 8,65 т, 8,6 т, 7,7 т, 7,75 т, при нормативно допустимих - 11 т, 11 т, 7,3 т, 7,3 т, 7,3 т, відповідно.

На підставі вказаних довідки та акту відповіждачі-3, 4 склали розрахунок б/н плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 03.01.2017 року № 0200089. Відповідно до розрахунку платнику - ПСП "Каїсса" за порушення вагових обмежень нарахована до сплати сума у розмірі 212,00 євро, що згідно з даними НБУ складало 6025,04 грн.

На підтвердження правильності обрахування відстані, використаної у розрахунку плати за проїзд, відповідач надав суду роздруківку з інтернет-ресурсу DELLA, відповідно до якого відстань за маршрутом Каховка - Харків складає приблизно 530 км.

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 02.01.2017 року № 9, № 10, водій транспортного засобу марки DAF д.н. НОМЕР_2, причіп Rinnen TP4 д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_4 здіснював перевезення рідкого вантажу - олія рафінована дезодорована масою брутто 39,310 т з м. Каховки Херсонської області до м. Харків. Зважування вантажу здійснювалося вагами для статичного зважування автомобільними КОДА-А модифікації Модуль А-60-18, повіреними 15.06.2016 року. Транспортний засіб опломбовано у присутності комісії, про що складено акт від 02.01.2017 року.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо протиправності дій посадових осіб та законності складання розрахунку плати за проїзд, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", частиною 12 статті 6 якого встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. ст. 10, 11 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює державна служба автомобільних доріг України ("Укравтодор"), для виконання покладених на неї завдань, згідно статті 12 цього ж Закону має право, в тому числі, вимагати від користувачів автомобільних доріг виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють функціонування автомобільних доріг загального користування; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі-Порядок № 1567) цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Так, пунктом 27 Порядку № 879 визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку № 879).

Із аналізу положень наведених вище нормативно-правових актів слідує, що здійснення державного контролю з питань дотримання, зокрема, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів покладено на Укртрансбезпеку, як центральний орган виконавчої влади та її територіальні органи, а тому вимога позивача про визнання протиправними дій відповідачів-3, 4 щодо проведення габаритно-вагового контролю, складання довідки та розрахунку не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, за змістом пункту 19 Порядку № 879 під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Однак, всупереч зазначеному положенню вказана методика Мінекономрозвитку не затверджена, що відповідачем у судовому засіданні не спростовано, а лише зазначено, що вона міститься в самому Порядку.

Також, суд відмічає, що позивачем надано документи, а саме: товарно-транспортні накладні від 02.01.2017 року № 9, № 10, акт пломбування автомобілю, документи на статичні автомобільні ваги з відмітками про їх повірення, відповідно до яких при завантаженні транспортного засобу позивачем здійснено його зважування та опломбування, загальна вага ТЗ не перевищувала нормативно допустиму. Вантажоодержувач прийняв вантаж без зауважень, про що зробив запис у ТТН.

Отже, судом встановлено, що фактична повна маса транспортного засобу складала 39,500 т, при нормативно допустимих 40 т, тобто не перевищувала норму. Фактичне осьове навантаження - 6,8 т, 8,65 т, 8,6 т, 7,7 т, 7,75 т, при нормативно допустимих - 11 т, 11 т, 7,3 т, 7,3 т, 7,3 т, відповідно.

Беручи до уваги специфіку вантажу - рідина (олія) та зважаючи на те, що зважування здійснювалось на пересувних вагах, шляхом проїзду через зважувальну стрічку, суд погоджується із доводами позивача про неточність зважування ТЗ у такий спосіб, оскільки при переміщенні ТЗ та гальмуванні відбувається переміщення рідини всередині цистерни, що призводить як до зменшення навантаження на одні осі так і збільшення на інші. Суд вважає, що встановити дійсне навантаження на осі у разі перевезення рідкого вантажу можливо при зупиненні ТЗ на рівній поверхні із застосуванням при цьому стаціонарних вагів.

За таких обставин суд вважає необгрунтованими доводи відповідачів про порушення позивачем пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а відтак протиправним розрахунок плати ПСП "Каїсса" за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до акту від 03.01.2017 року № 0200089.

За приписами ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПСП "Каїсса".

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати ПСП "Каїсса" за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту від 03.01.2017 року № 0200089 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Каїсса" (код ЄДРПОУ 14115089) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 (рдна тисяча шістсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 травня 2017 р.

Головуюча: Кисильова О.Й.

Судді: Василяка Д.В.

Войтович І.І.

кат. 3.7

Джерело: ЄДРСР 66618115
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку