КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 671/1302/16-ц

Провадження № 22-ц/792/807/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

ОСОБА_1 (головуючий)

ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Теофіпольського районного суду від 28 лютого 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги про стягнення моральної шкоди за розголошення лікарської таємниці.

Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом до Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_4 вказувала, що має дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка хворіє на фенілкетонурію, у звязку з чим дитина перебуває на обліку у Волочиському районному центрі первинної медико-санітарної допомоги. Єдиним лікуванням при цій хворобі є дієтотерапія з споживанням низько білкових та безбілкових продуктів. Через напружені відносини, які склалися між батьками дитини та керівництвом центру, 14.09.2016 р. головним лікарем Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги було направлено лист начальнику служби у справах дітей Волочиської райдержадміністрації, директору КУ «Центр надання соціальних послуг», начальнику районного відділення поліції, у якому зазначено, що за адресою місця проживання позивача виховується троє дітей, двоє з яких перебувають на диспансерному обліку у звязку із захворюваннями та просив направити працівників підпорядкованих їм служб для проведення спільного з дільничним лікарем-педіатром обстеження умов проживання. Таким чином головним лікарем було розголошено лікарську таємницю, оскільки про хворобу ОСОБА_5 дізналася велика кількість сторонніх осіб, сусіди почали задавати питання про хворобу доньки, що викликає у позивача депресивний стан. Також лікарську таємницю було розголошено заступником головного лікаря ОСОБА_6, яка повідомила сторонню особу ОСОБА_7 про хворобу дочки ОСОБА_4

Тому ОСОБА_4 просила суд стягнути з відповідача 10000 грн заподіяної моральної шкоди.

Рішенням Теофіпольського районного суду від 28 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги про стягнення моральної шкоди за розголошення лікарської таємниці відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким позов задоволити.

На підтвердження незаконності рішення суду зазначається, що судом при постановленні рішення порушені вимоги ст. 286 ЦК України, ст. 39-1, ст. 40 Основ законодавства України про охорону здоровя, ст. 3, 24 Конвенції про права дитини.

Наказом № 457 від 13.11.2001 р. міністерства охорони здоровя України «Про заходи щодо удосконалення медичної допомоги хворим на фенілкетонурію в Україні» затверджена схема спостереження дітей, хворих на фенілкетонурію, згідно якої дитина повинна проходити обстеження у сімейного лікаря за місцем проживання, у дитячого психіатра, дитячого невролога, генетика, здавати різні аналізи крові та інше, систематично, відповідно до часу, визначеному у Схемі. Проте у звязку з тим, що ні дитячого психіатра, ні генетика у Волочиській ЦРЛ немає, дочка позивача постійно спостерігалася у лікаря-генетика Хмельницької МГК ОСОБА_8, яка у консультативних висновках зазначала рекомендацію відвідати дитячого психіатра, але вказувала, що це не є обовязковим та жодного разу не дала направлення до вказаного спеціаліста. Дитячого невролога, який за сумісництвом є районним педіатром Волочиської ЦРЛ, позивач з дитиною відвідують регулярно.

Суддя безпідставно у рішенні зазначає, що чоловік позивача на судовому засіданні підтвердив, що дочка ОСОБА_5 жодного разу протягом 2015 2016 р. не була на огляді у лікаря-педіатра, оскільки чоловік ОСОБА_4 вказував, що позивач з дочкою регулярно протягом 2015 - 2016 років відвідували дитячого невролога, який за сумісництвом є районним педіатром Волочиської ЦРЛ. Також було заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи копії амбулаторної картки ОСОБА_5, в якій є відповідні записи про відвідування лікаря, проте суддя відмовила у такому клопотанні. Судом не враховано, що чоловік позивача звертався до лікаря-генетика ОСОБА_8 з проханням дати направлення на УЗД і провести його в Хмельницькій МГК, проте у видачі направлення було неодноразово відмовлено. Суд прийшов до помилкового висновку, що дочка позивача мало разів здавала аналіз на рівень фенілаланіну в крові.

Також не взято до уваги що відповідачем не надано жодного доказу що дочка позивача перебуває у них на диспансерному обліку та належним чином оформленого виклику на обстеження. Відповідач безпідставно посилається на лист лікаря-генетика Хмельницької МГК ОСОБА_8, на обліку якої перебуває дочка ОСОБА_4, щодо невиконання рекомендацій лікаря. На спростування вказаних обставин чоловіком позивача були надані фотографії, які суддя відмовилася долучати до матеріалів справи та безпідставно відмовила у клопотанні про витребування амбулаторної картки доньки ОСОБА_5 для підтвердження відвідання Хмельницької МГК.

Судом не правильно застосований Порядок взаємодії субєктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 896 від 21.11.2013 р., оскільки 14.09.2016 р. своїм листом головний лікар Волочиського РЦ ПМСД просив надати представників органу опіки та піклування Волочиської райдержадміністрації, КУ «Центр надання соціальних послуг» та Волочиській ВП ГУНП в Хмельницькій області для проведення обстеження умов проживання, оцінки стану здоровя та харчування ОСОБА_5, а не для екстреного втручання у ситуацію. При обстеженні житлово-побутових умов сімї працівниками КУ «Центр надання соціальних послуг» та органом опіки та піклування загрози життю дітей виявлено не було, тому повідомлення КУ «Центр надання соціальних послуг» Волочиської міської ради та Волочиського ВП ГУНП в Хмельницькій області про стан здоровя доньки ОСОБА_5 є незаконними.

В засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.

Від представника Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги надійшла заява про слухання справи без участі відповідача.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 є матірю ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває на обліку Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги у звязку з генетичним захворюванням на фенілкетонурію.

Одним з найважчих наслідків захворювання є ураження головного мозку і подальше порушення розвитку дітей, як психічного так і фізичного. Крім того виникають розлади рухів і мязового тонусу.

Згідно консультативних висновків завідуючої медико-генетичної консультації Хмельницького міського перинатального центру, рівень фенілаланіну в крові ОСОБА_9 значно перевищує норму, рекомендовано клініко-лабораторний контроль контроль рівня фенілаланіну в крові щотижнево, клінічні аналізи крові, сечі раз в місяць, біохімічний аналіз крові 1 раз у 2 місяці, УЗД печінки, нирок, щитовидної залози, консультація психолога.

Аналізи крові у ОСОБА_9 ОСОБА_5 відбиралися з порушенням схеми спостереження дітей, хворих на фенілкетонурію та у строки, які не відповідають рекомендаціям генетика.

14 вересня 2016 року головний лікар Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги направив лист начальнику служби у справах дітей Волочиської РДА, директору КУ «Центр надання соціальних послуг» Волочиської міської ради та начальнику районного відділення поліції ГУНП в Хмельницькій області, в якому повідомив, що в АДРЕСА_1 проживає сімя ОСОБА_4 та ОСОБА_10, в якій виховується троє малолітніх дітей, двоє з яких знаходяться на диспансерному обліку у звязку із захворюванням. Дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримує за державні кошти спеціалізоване харчування. Згідно наказу МОЗ України від 13.11.2001 р., один раз на 3 місяці дитина повинна бути оглянута лікарем-педіатром. Дана сімя не зявляється до дільничного лікаря-педіатра, не відповідає на телефонні дзвінки і не дає можливості лікарю обстежити дітей на дому (під час проведення по дворових обходів провести огляд дітей не вдається, оскільки батьки не відчиняють двері). Враховуючи вищевикладене, просять направити працівників підпорядкованих їм служб для проведення спільного з дільничним лікарем-педіатром обстеження умов проживання, оцінки стану здоровя та харчування ОСОБА_5. Обстеження відбудеться 15.09.2016 року.

Згідно доповідної записки в.о. заступника головного лікаря ОСОБА_11, лікаря-педіатра ОСОБА_12 від 15.09.2016 р. головному лікарю Волочиської РЦПМСД, при відвідуванні дитини ОСОБА_10 ОСОБА_5, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, в присутності представників служби у справах дітей Волочиської РДА ОСОБА_13, Центру надання соціальних послуг Волочиської міської ради ОСОБА_14, ОСОБА_15 та представника відділу поліції ОСОБА_16 в контакт з лікарем-педатром та в.о. заступника головного лікаря батьки дитини не вступали, оглянути дитину не вдалося, медичну документацію дитини не представили. Зі слів батьків дитина знаходиться на «Д» обліку у генетика ХОДЛ, від обслуговування у педіатра Волочиського РЦПМСД відмовляються, мотивуючи тим, що мають право обирати лікуючого лікаря самостійно.

Вказані обставини судом встановлені правильно та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про народження ОСОБА_10 ОСОБА_5 (а.с. 9), медичного висновку № 54 від 30.09.2014 р. (а.с. 11), консультативного висновку від 8.10.2015 р. медико-генетичної консультації Хмельницького міського перинатального центру (а.с. 12), листа Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 14.09.2016 р. (а.с. 30), листа Хмельницького міського перинатального центру від 15.09.2016 р. (а.с. а.с. 31 32), консультативного висновку від 01.09.2016 р. (а.с. 62), листа дільничого лікаря-педіатра (а.с. 77), доповідних записок (а.с. а.с. 82 -84), консультативних висновків від 18.03.2014 р., від 23.09.2014 р.. від 9.06.2016 р. (а.с. а.с. 86 - 88), акту про відвідування сімї (особи) від 15.09.2016 р. (а.с. 90), щоденників харчування та результатів аналізу крові ОСОБА_9 (а.с. а.с. 92 95).

Враховуючи, що лист Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 14.09.2016 р. № 744 не містить посилання на хворобу (діагноз) дочки позивача ОСОБА_9 ОСОБА_5, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторону життя, які відповідно до ч. 1 ст. 40 Основ законодавства про охорону здоровя від 19.11.1992 р. № 2801-XII, є лікарською таємницею та що головним лікарем Волочиського РЦПМСД лист адресований особам, які повідомляються за наявності загрози життю чи здоровю дитини, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 896 від 21.11.2013 р. «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не було розголошено лікарську таємницю стосовно дочки позивача ОСОБА_9 ОСОБА_5.

Оскільки позивач не забезпечувала регулярного медичного огляду дочки ОСОБА_5 у порядку визначеному Наказом міністерства охорони здоровя № 457 від 13.11.2011 року «Про заходи щодо удосконалення медичної допомоги хворим на фенілкетонурію в Україні», Волочиський районний центр первинної медико-санітарної допомоги правомірно повідомив відповідні органи з метою вжиття заходів щодо забезпечення медичних прав малолітньої ОСОБА_9 ОСОБА_5.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди за розголошення лікарської таємниці.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Не впливають на законність рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом порушені вимоги ст. 286 ЦК України, ст. 39-1, ст. 40 «Основ законодавства про охорону здоровя», ст. 3, 24 Конвенції про права дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Основ законодавства України про охорону здоровя від 19.11.1992 р. № 2801-XII медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

За ст. 39 1 Основ законодавства України про охорону здоровя пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписаної Українською РСР 21 лютого 1990 року та ратифікованої Постановою Верховної ради Української РСР № 789-ХІІ від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За ч.ч. 1-4 ст. 24 Конвенції від 20.11.1989 року держави-учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я. Держави-учасниці намагаються забезпечити, щоб жодна дитина не була позбавлена свого права на доступ до подібних послуг системи охорони здоров'я.

Держави-учасниці домагаються повного здійснення цього права, зокрема, вживають заходів щодо:

a) зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності;

b) забезпечення надання необхідної медичної допомоги та охорони здоров'я всіх дітей з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги;

c) боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі в межах первинної медико-санітарної допомоги, шляхом, поряд з іншим, застосування легкодоступної технології та надання достатньої кількості поживного продовольства та чистої питної води, беручи до уваги небезпеку і ризик забруднення навколишнього середовища;

d) надання матерям належних послуг по охороні здоров'я у допологовий і післяпологовий періоди;

e) забезпечення інформацією всіх прошарків суспільства, зокрема батьків і дітей, щодо здоров'я і харчування дітей, переваги грудного годування, гігієни, санітарії середовища перебування дитини і запобігання нещасним випадкам, а також доступу до освіти та підтримки у використанні цих знань;

i) розвитку просвітницької роботи та послуг у галузі профілактичної медичної допомоги та планування розміру сім'ї.

Держави-учасниці вживають будь-яких ефективних і необхідних заходів з метою скасування традиційної практики, що негативно впливає на здоров'я дітей.

Держави-учасниці зобов'язані сприяти міжнародному співробітництву і розвивати його з метою поступового досягнення повного здійснення права, яке визнається в цій статті. В зв'язку з цим особлива увага має приділятися потребам країн, що розвиваються.

Згідно ч. 1 ст. 59 Основ законодавства України про охорону здоровя від 19.11.1992 р. № 2801-XII батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. У разі порушення цього обов'язку, якщо воно завдає істотної шкоди здоров'ю дитини, винні у встановленому порядку можуть бути позбавлені батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Наказом міністерства охорони здоровя № 457 від 13.11.2011 року «Про заходи щодо удосконалення медичної допомоги хворим на фенілкетонурію в Україні» затверджена схема спостереження дітей, хворих на зазначену хворобу, згідно якої дитина повинна проходити обстеження у сімейного лікаря за місцем проживання, у дитячого психіатра, дитячого невролога, генетика, здавати різні аналізи крові систематично, відповідно до часу визначеному у схемі. Згідно п. 4.6. Наказу/Протоколу Міністерства охорони здоров'я від 19.11.2015 р., № 760 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при фенілкетонурії" пацієнти з ФКУ/ГФА потребують регулярного та ретельного спостереження.

Частота забору крові на ФА у дітей віком від 2 до 9 років - 1 раз на два тижні, оцінка клінічного та фізикального статусу - кожні 3 6 місяців (таблиця 8 Наказу міністерства охорони здоровя № 760 від 19.11.2015 року).

Враховуючи характер захворювання малолітньої дочки позивача ОСОБА_5 та що позивач ОСОБА_4 не забезпечувала регулярного медичного огляду дитини, у головного лікаря Волочиського районного центру первинної медико-санітарної допомоги були підстави для повідомлення відповідних органів щодо вжиття заходів з метою забезпечення медичних прав малолітньої ОСОБА_5 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 896 від 21.11.2013 року «Про затвердження порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)».

Таким чином, безпідставними є і твердження ОСОБА_4 про те, що судом не правильно застосований Порядок взаємодії субєктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 896 від 21.11.2013 р.,

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач безпідставно посилається на лист лікаря-генетика Хмельницької МГК ОСОБА_8 на обліку якої перебуває дочка ОСОБА_4, щодо невиконання рекомендацій лікаря, та про те, що суд прийшов до помилкового висновку, що дочка позивача мало разів здавала аналіз на рівень фенілаланіну в крові спростовуються наступними обставинами.

Згідно консультативних висновків завідуючої медико-генетичної консультації Хмельницького міського перинатального центру, рівень фенілаланіну в крові ОСОБА_9 значно перевищує норму, рекомендовано клініко-лабораторний контроль контроль рівня фенілаланіну в крові щотижнево, клінічні аналізи крові, сечі раз в місяць, біохімічний аналіз крові 1 раз у 2 місяці, УЗД печінки, нирок, щитовидної залози, консультація психолога.

Аналізи крові у ОСОБА_9 ОСОБА_5 відбиралися з порушенням схеми спостереження дітей, хворих на фенілкетонурію та у строки, які не відповідають рекомендаціям генетика, що підтверджується копіями щоденників харчування та результатів аналізу крові ОСОБА_9 (а.с. 92 95).

Згідно листа головного лікаря Хмельницького міського перинатального центру в 2015 році ОСОБА_9 обстежувалася пять разів, в 2016 році - також пять разів. Незважаючи на адекватне забезпечення білковими гідролізатами в 2016 році, згідно даних Львівського ДУ «Інститут спадкової патології» ФА від 14.09.2016 р. 15,5нг/дл. (перевищує норму у 7 разів), що свідчить про недотримання дієтичних рекомендацій. 1.09.2016 р. лікарем МГК вчергове наполегливо рекомендовано огляд пацієнтки, контроль рівня ФА щотижнево до його нормалізації, оцінка харчового щоденника, який повинен ретельно вестися батьками. Згідно вказаного виста дитина ОСОБА_9 у 2015 2016 роках МГК не відвідала жодного разу. МГК відвідував батько дитини 01.05.2015 р., 26.06.2015 р., 08.10.2015 р., 23.10.2015 р., 24.12.2015 р., 09.06.2016 р., 18.07.2016 р. та 1.09.2016 р. Неодноразові рекомендації щодо лабораторного обстеження дитини (амінокислотний спектр), ДНК-діагностика, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз крові), інструментальне обстеження (УЗО печінки, нирок, щитовидної залози), ЕЕТ, консультації психолога документально не підтверджені (а.с. 31-32).

Необґрунтованими є доводи про те, що відповідач безпідставно посилається на лист лікаря-генетика Хмельницької МГК ОСОБА_8, на обліку якої перебуває дочка ОСОБА_4, щодо невиконання рекомендацій лікаря, оскільки у суду не має підстав не приймати до уваги вказаний лист як доказ по справі.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Теофіпольського районного суду від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий підпис

Судді підписи

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду М.М. Пастощук

==================================================================

Головуючий у І інстанції Бурлак Г.І.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 59