ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р.

Справа № 2-а-942/08/1414

Категорія:10.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Корзун Г.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого –Коваля М.П.

суддів – Потапчука В.О.

–ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2008 року за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2007 р.; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп., після уточнення позовних вимог просила суд визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2008 року ОСОБА_2 поновлено строк звернення до суду; позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити ОСОБА_2, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року в редакції дійсній до 31 грудня 2007 року, починаючи з 9 липня 2007 року і до 31 грудня 2008 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що щомісячна соціальна грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції змінює її, якщо судом правильно вирішено справу по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка дізналася про належні їй виплати як «дитині війни»та про порушення прав після висвітлення подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року, але звернулася до суду з адміністративним позовом лише 26.09.2008 року.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги за вказаний період, оскільки не врахував річний строк звернення до суду в адміністративних справах.

Правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), справа розглянута судом першої інстанції до вступу в дію нової редакції КАС України тому колегія апеляційного суду вважає за можливе застосувати до спірних відносин процесуальні положення попередньої редакції КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене, річний строк звернення та фактичну дату звернення позивачки до суду, до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 26.09.2007 року.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. N 489-У, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

Оскільки дата 26.09.2007 року, яка визначена строком звернення до суду, припадає на період часу після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо обмеження розміру соціальної допомоги, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення заявлених позивачкою вимог щодо отримання допомоги за 2007 рік саме з 26.09.2007 року.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що суд першої інстанції задовольняючи позов за період по 31.12.2008 року припустив помилку, оскільки позивачка з позовними вимогами про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік не зверталась. Таким чином суд першої інстанції помилково задовольнив позов на майбутнє, зобов’язавши відповідача здійснити нарахування та виплату надбавки, що є неприпустимим, оскільки відсутній факт відмови позивачці у період після 31.12.2007 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміненню шляхом викладення резолютивної частини в іншій редакції з частковим задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2008 року задовольнити частково.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2008 року –змінити.

Вказати у резолютивній частині вищезазначеної постанови прізвище позивачки як «Пресніцька»замість помилкового «Пресницька».

Викласти резолютивну частину змінюваної постанови в наступній редакції:

«Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»- задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо не перерахунку та не виплаті пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком –неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2007 рік за період з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В решті позовних вимог відмовити».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_5/

Суддя: /ОСОБА_1/