Справа № 520/3267/17

Провадження № 2/520/7040/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М..,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом №83» в особі Макарова Олега Євгеновича, третя особа Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2017 року позивач звернувся з позовом до суду та просв ухвалити рішення, яким зобов'язати Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом № 83» видати йому довідку (на ім'я директора департаменту міського господарства міської ради) про відсутність на підприємстві органу приватизації державного житлового фонду.

В обґрунтування позову посилається на те, що Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом № 83» безпідставно відмовляється в наданні йому довідки про відсутність на підприємстві органу приватизації державного житлового фонду, що, в свою чергу, унеможливлює приватизацію квартири АДРЕСА_1.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом № 83» та третьої особи Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради в судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 259 від 25.06.2014 року ОСОБА_1 є наймачем (після смерті бабусі ОСОБА_6.) двокімнатної квартири АДРЕСА_1

Вирішивши приватизувати квартиру, позивач звернувся до КП «Міське агентство з приватизації житла», однак листом від 26.12.2013 року № 1123-П/01-07 директор підприємства повідомив, що для розгляду питання оформлення приватизаційних документів на займану позивачем квартиру держпідприємство повинно мати в своєму розпорядженні документально підтверджені відомості проте, що квартира АДРЕСА_1 до державного житлового фонду; відсутній орган приватизації державного житлового фонду, наділений правом приватизувати житлові квартири у вищевказаному будинку.

Приватизація квартир, які знаходяться в державній власності регулюється Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням «Про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень в гуртожитках у власність громадян»

Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно частини 1 статті 8 вищевказанного Закону Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Оскільки будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом № 83», з метою отримання довідки про відсутність/ наявність органу приватизації державного житлового фонду, наділений правом приватизувати житлові квартири у вищевказаному будинку, позивач неодноразово звертався до голови правління Макарова Олега Євгеновича з відповідними заявами. Проте, до теперішнього часу вказану довідку позивачу надано не було

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно ст. 11 даного Закону, кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з письмовими заявами про надання необхідної довідки для приватизації квартири, а відповідач в свою чергу належних в розумінні ст. 57, 58 ЦПК України доказів які б спростовували доводи позивача суду не надав, у судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній документами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог, а тому додатковий строк, достатній для подання позивачем заяви про прийняття спадщини слід встановити у продовж трьох місяців після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частиною 2 ст. 3 ЦПК України зазначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст, 3, 15, ЦК України,ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 223, ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом № 83» в особі Макарова Олега Євгеновича, третя особа Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом № 83» видати ОСОБА_1 довідку (на ім'я директора департаменту міського господарства міської ради) про відсутність на підприємстві органу приватизації державного житлового фонду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.