ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"10" травня 2017 р.

Справа № 915/224/16

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.05.2017р.:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від третьої особи: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 03 лютого 2017 року

у справі №915/224/16

за позовом ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс"

до відповідача ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

про стягнення 226552,15 грн., -

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 10.05.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и л а:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2017р. по справі №915/224/16 (суддя Семенчук Н.О.) задоволено заяву ОСОБА_4 капітального ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №915/224/16, змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016р. у справі №915/224/16, встановивши: «Стягнути з відповідача ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Велика Морська, 42, м. Миколаїв, 54030, (код ЄДРПОУ 04013962, рахунок ГУДКСУ у Миколаївській області за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс", вул. Київська, 9 м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 (код ЄДРПОУ 32242039): 131 261,52 грн. заборгованості, 915,35 грн. 3% річних, 2108,45 грн. інфляційних втрат за Договором № 70 від 12.12.2013; 2 527,68 грн. заборгованості, 17,63 грн. 3% річних, 40,60 грн. інфляційних втрат за Договором № 88 від 18.12.2013; 1 331,34 грн. заборгованості, 9,28 грн. 3% річних, 21,39 грн. інфляційних втрат за Договором № 91 від 23.12.2013 та 2 072,95 грн. судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Приватне підприємство "Електролюкс" з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.02.2017р. по справі №915/224/16 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016р., мотивуючи це тим, що оскаржувану ухвалу винесено з порушенням вимог законодавства України, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, при цьому, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення помилкового рішення з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., суддів: Гладишевої Т.Я., Діброви Г.І.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 25.04.2017р. №305 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Гладишевої Т.Я., Головея В.М., у зв’язку з перебуванням суддів Морщагіної Н.С. та Діброви Г.І. у відрядженні.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Гладишевої Т.Я., Головея В.М.

26.04.2017р. від ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс", заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду – без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 у справі №915/224/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 04013962) на користь ОСОБА_3 підприємства «Електролюкс» (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 9, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 32242039): 131 261,52 грн. заборгованості, 915,35 грн. 3% річних, 2108,45 грн. інфляційних втрат за Договором № 70 від 12.12.2013р.; 2 527,68 грн. заборгованості, 17,63 грн. 3% річних, 40,60 грн. інфляційних втрат за Договором № 88 від 18.12.2013р.; 1 331,34 грн. заборгованості, 9,28 грн. 3% річних, 21,39 грн. інфляційних втрат за Договором № 91 від 23.12.2013р. та 2072,95 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

06.06.2016р. господарським судом Миколаївської області на виконання зазначеного рішення виданий відповідний наказ.

24.01.2017р. ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, якою відповідач просить змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016р. по справі №915/224/16, встановивши: «Стягнути з відповідача ОСОБА_4 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Велика Морська, 42, м. Миколаїв, 54030, (код ЄДРПОУ 04013962, рахунок ГУДКСУ у Миколаївській області за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області» на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс", вул. Київська, 9 м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 (код ЄДРПОУ 32242039): 131 261,52 грн. заборгованості, 915,35 грн. 3% річних, 2108,45 грн. інфляційних втрат за Договором № 70 від 12.12.2013; 2 527,68 грн. заборгованості, 17,63 грн. 3% річних, 40,60 грн. інфляційних втрат за Договором № 88 від 18.12.2013; 1 331,34 грн. заборгованості, 9,28 грн. 3% річних, 21,39 грн. інфляційних втрат за Договором № 91 від 23.12.2013 та 2 072,95 грн. судового збору.

Вказана заява обґрунтована тим, що стягнута за судовим рішенням по даній справі заборгованість боржника виникла в ході реалізації бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 7841800 Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області. Боржник не має права та законних підстав здійснити погашення присудженої заборгованості за бюджетною програмою (КПКВК 7841800) шляхом проведення видатків для цих цілей за рахунок інших бюджетних програм, оскільки такі дії боржника будуть кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів. Отже, заявник зазначає, що виконати рішення суду по даній справі у раніше встановленому порядку і способом без порушення, передбачених бюджетним законодавством положень та законних інтересів боржника як самим боржником в добровільному порядку, так і в примусовому органом Казначейства шляхом безспірного списання заборгованості з рахунків боржника не виявляється можливим.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо юридичної особи - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення викладені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарський судів України».

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 БК України).

Згідно п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України одним з головних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 БК України бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики (далі - Міністерство фінансів України), затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це ОСОБА_6 України.

Бюджетна класифікація затверджується Міністерством фінансів України (наказ Міністерства фінансів України за № 11 від 14.01.2011 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 8 БК України бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків та кредитування бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 БК України видатки та кредитування бюджету класифікуються за: 1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету); 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету); 3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 БК України у бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради). Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

У відповідно до ч. 1 ст. 43 БК України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) (ч. 5 ст. 48 БК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 БК України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

За положеннями ч. 1 ст. 30 БК України видатки та кредитування Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтею 87 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, в 2013 році відповідачем були взяті бюджетні зобов’язання укладено договір підряду на виконання будівельних робіт від 12.12.2013 року № 70, від 18.12.2013 № 88, від 23.12.2013 № 91. Вказані договори було укладено в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на 2013 рік (ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, п. 2.1 Порядку № 309).

На виконання п. 2.2, п. 2.4 Порядку № 309 боржник подав до ОСОБА_5 управління реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (том 2, арк. 52 -55).

В зв’язку з закінченням бюджетного періоду платіжні доручення, які були подані відповідачем на оплату за вищевказаними договорами, було повернуто УКБ МОДА, а сума невиконаного бюджетного фінансового зобов’язання була зарахована до кредиторської заборгованості відповідача.

Таким чином, стягнута за судовим рішенням по даній справі заборгованість боржника виникла в ході реалізації бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області». Передачу бюджетних призначень розпоряднику бюджетних коштів (Миколаївська ОДА) за даною програмою було здійснено у відповідності до Розпорядження КМУ № 936-р від 21.11.2013 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передачу бюджетних призначень передбачених Міністерству фінансів на 2013 рік», та внесення змін до розпорядження КМУ від 11.02.2013 року № 76. В свою чергу розпорядженням Миколаївської ОДА, як розпорядником бюджетних коштів, № 362-р від 03.12.2013 року затверджено пооб'єктний розподіл таких видатків за відповідним призначенням та доручено боржнику виконувати функції замовника, забезпечити затвердження кошторисів та планів асигнувань тощо. Боржник, згідно до наданих бюджетним призначенням повноваженнями та згідно до асигнувань за даною бюджетною програмою, виступив замовником та взяв на себе відповідні бюджетні зобов'язання.

Як вбачається зі звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форми № 7д, № 7м) на 01 січня 2017 року у боржника за загальним фондом за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області», зокрема, за КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об’єктів» наявна прострочена кредиторська заборгованість в розмірі 800892, 36 грн., до якої включено й стягнуту за судовим рішенням у даній справі заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Згідно зі ст. 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Боржник є структурним підрозділом Миколаївської обласної державної адміністрації, входить до її складу та підпорядковується їй. Боржник є бюджетною установою, за організаційно-правовою формою господарювання відноситься до органу державної влади (КОПФГ 410), є неприбутковою організацією, повністю утримується за рахунок Державного бюджету, фінансування та утримання боржника здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у спеціальному фонді Державного бюджету за бюджетною програмою у відповідності до затвердженого кошторису.

Боржник виконує функції замовника з проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об'єктів житлово-комунального та соціального призначення на території області за рахунок бюджетних коштів, а також виступає розпорядником та одержувачем бюджетних коштів для забезпечення житлом пільгових категорій громадян.

Матеріали справи свідчать, що з часу виникнення кредиторської заборгованості за даною бюджетною програмою (по капітальним видаткам за КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області») відповідач вживав відповідні дії з метою вирішення питання щодо погашення вказаної заборгованості, що підтверджується численними запитами та зверненнями щодо погашення існуючої кредиторської заборгованості за бюджетними програмами 2013 року до Кабінету Міністрів України (лист № 1493/28-05-3/6-16 від 13.07.2016 року, лист № 2363/28-05-3/6-16 від 25.11.2016), до ОСОБА_1 комітету з питань бюджету Верховної Ради України (№ 1492/28-05-2/6-16 від 13.07.2016 року) до Міністерства фінансів України (№ 1444/28-05-5/6-16 від 06.07.16 року).

Колегія суддів вказує, що на день розгляду даної заяви матеріали справи не містять доказів виділення боржнику коштів за цільовим призначенням на погашення кредиторської заборгованості по бюджетній програмі за КПКВК 7841800.

Виникнення кредиторської заборгованості, яка була стягнута судовим рішенням за даною справою, відбулось не з вини боржника та є наслідком обставин, що не залежали від нього, а саме відсутність фінансування видатків загального фонду Державного бюджету за відповідним цільовим призначенням за бюджетною програмою КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області». Така заборгованість є бюджетною і для її погашення Міністерством фінансів встановлюється спеціальний механізм, який не залежить від боржника. Тобто, в даному випадку платоспроможність боржника щодо її погашення залежить від вирішення питання на рівні учасників бюджетного процесу наділених бюджетними повноваженнями з управління бюджетними коштами (Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України тощо). У зв’язку з чим боржник, без надходження бюджетних призначень саме на ці цілі, станом на теперішній час не може самостійно та в добровільному порядку виконати рішення суду та здійснити погашення стягнутої ним заборгованості на користь стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 БК України передбачено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення встановлено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (надалі Порядок № 845).

Відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Положеннями пунктів 24-31 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунку боржника здійснюється в першочерговому порядку на підставі поданих стягувачем до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документів (заява про виконання рішення, виконавчий документ, судове рішення про стягнення коштів тощо). Проведення платежів боржника за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Безспірне списання коштів з рахунку бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань. Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника, погашення яких здійснюється за рахунок відповідних бюджетних асигнувань боржника.

Відповідно до п. 24, 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Боржник не має права та законних підстав здійснити погашення присудженої заборгованості за бюджетною програмою (КПКВК 7841800) шляхом проведення видатків для цих цілей за рахунок інших бюджетних програм, оскільки такі дії боржника будуть кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів відповідно до ст. 119 БК України, а саме їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, напрямам використання бюджетних коштів (визначеним у паспорті бюджетної програми, бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

У відповідності до п. 29, 30 Порядку № 845 у разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Примусове виконання рішення суду у встановлений порядок та спосіб призводить до блокування органом Казначейства платежів боржника за всіма кодами програмної кваліфікації видатків, кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених ст. 55 Бюджетного кодексу України (видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень), що повністю паралізує роботу управління, оскільки діяльність боржника фінансується виключно за рахунок спеціального фонду державного бюджету, то відповідно видатки на оплату праці працівників управління, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг, енергоносіїв та податків не здійснюються, оскільки вищевказані витрати відносяться до захищених видатків лише у загальному фонді державного бюджету.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини та приписи чинного законодавства, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява відповідача про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016р. підлягає задоволенню, оскільки виконання судового рішення по даній справі щодо стягнення заборгованості на користь позивача є неможливим, так як боржник не має права та законних підстав здійснити погашення присудженої заборгованості за бюджетною програмою (КПКВК 7841800) шляхом проведення видатків для цих цілей за рахунок інших бюджетних програм. За відсутності визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, що порушує права боржника та не спрямоване на виконання судового рішення.

Апеляційний господарський суд зазначає, що зміна порядку і способу виконання рішення суду по зазначеній справі шляхом стягнення грошових коштів з зазначенням відповідного коду КПКВК повністю відповідає сутності проведення розрахунків за бюджетним зобов'язанням останнього, відповідає встановленим приписам бюджетного законодавства.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовуються вищевикладеними нормами чинного законодавства та матеріалами справи.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.02.2017р. по справі №915/224/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства "Електролюкс" – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.02.2017р. по справі №915/224/16 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15.05.2017р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.