open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 661/2774/16-ц

Провадження № 2/661/52/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Чирського Г.М.

при секретарі: Шевченко Ю.М.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача 1 – ОСОБА_2,

відповідача 2 – ОСОБА_3,

відповідача 3 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини ділові», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність і ділову репутацію як посадову особу органу місцевого самоврядування та громадянина відомості, опубліковані у статті "Быть ли аптеке у «Соняшника»?" та поширені відносно нього 20.07.2016 р. газетою "Новини ділові" у № 29 за 2016 рік, а саме: "что ОСОБА_5 вымогал у него взятку - 5000 долларов. И получил ее. Работа закипела, но спустя месяц – снова застопорилась. Сколько именно получил ОСОБА_6 во второй раз - не знаю, но успокоился еще на месяц"; зобов'язати відповідачів спростувати вказані недостовірні відомості у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації тим же шрифтом і поміщений під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується, відомостей про те, що ними поширена недостовірна інформація, така, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію, не пізніше одного місяця з дня набрання судового рішення законної сили, стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн., стягнути з відповідачів судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.07.2016 р. газетою "Новини ділові" № 29 за 2016 р. на третій сторінці опубліковано названу статтю під заголовком "Быть ли аптеке у Соняшника»?", автор статті ОСОБА_7. У вказаній статті зазначено підзаголовок "Где собака зарыта?", де стверджується, що,він, ОСОБА_5, зловживаючи владними повноваженнями, вимагає та отримує хабарі. Поширені відомості у вищезазначеній статті, а саме: "что ОСОБА_5 вымогал у него взятку - 5000 долларов. И получил ее. Работа закипела, но спустя месяц - снова застопорилась. Сколько именно получил ОСОБА_6 во второй раз - не знаю, но успокоился еще на месяц" є такими, що не відповідають дійсності, і порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача, є вигадками про начебто вчинені ним зловживання службовим становищем, вчинки, що виходили за межі його повноважень. По суті відповідачі в даній статті безпідставно звинуватили його у вчиненні діянь, передбачених статтями 364, 368 чинного Кримінального кодексу України, а саме: у зловживанні владою та службовим становищем, а також одержання неправомірної вигоди службовою особою. Вищевказані публікації стали причиною того, що люди, які до цього з повагою ставились до позивача, змінили своє ставлення до нього. У багатьох читачів газети "Новини ділові", які не знайомі з ним особисто, склалася негативна думка, що принесло певний негатив і в колектив, в якому він працює, що змусила його почувати себе принижено, виправдовуватися.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених вище підстав.

Представники відповідача ТОВ «Новини ділові», відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки у названій статті журналістом викладені оціночні судження, зазначені лише факти критики професійної діяльності позивача під час виконання ним службових обов’язків на підставі реальних подій, що мали місце, тому не підлягають спростуванню в порядку, передбаченому ст. 277 ЦК України.

Заслухавши учасників процесу, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 відповідно до розпорядження міського голови від 21.07.2008 року № 217-к призначений на посаду начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора Новокаховської міської ради Херсонської області, де працював на час подачі позову, зокрема, на час публікації спірної статті.

Судом встановлено, що на третій сторінці друкованого видання «Новини ділові» № 29 від 20.07.2016 року відповідачем ОСОБА_3, який на цей час був головним редактором вказаного відання, що підтверджується його службовим посвідченням та не заперечується сторнами, була опублікована стаття під назвою «Быть ли аптеке у «Соняшника», в якій крім того у підзаголовку «Где собака зарыта?» зазначено, що "что ОСОБА_5 вымогал у него взятку - 5000 долларов. И получил ее. Работа закипела, но спустя месяц – снова застопорилась. Сколько именно получил ОСОБА_6 во второй раз - не знаю, но успокоился еще на месяц".

При цьому, у названій статті розповідь про згадані обставин ведеться зі слів третьої особи – відповідача ОСОБА_4 – директора ТОВ «Таврія Він Тур», який у судовому засіданні підтвердив реальність цих подій та свою розповідь про цей випадок в редакції газети «Новини ділові» ОСОБА_3, що стало підставою опублікуванню спірної статті у газеті.

Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.2 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб.

Ст.269 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з п.15 вказаної Постанови - юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Крім того, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВС України №1 від 27.02.2009р., згідно з положеннями ст.277 ЦК і ст.10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст.ст.3,28).

Ст. 32 Конституції України передбачений судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї.

Разом з тим, ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб на свій вибір.

Згідно зі ст.47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно із ч.2 ст.30 цього Закону оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Разом з тим, відповідно до ст.69 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь та ділову репутацію ( п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року).

Відтак, поширена інформація, є такою, що не містить фактичних даних, та такою що стосується безпосередньо позивача, як фізичної особи. Відповідно, вказана інформація порушує ділову репутацію позивача.

Законом України «Про інформаційні агентства» визначено правові засади функціонування інформаційних агент в Україні. Відповідно дост.6 вказаного Закону, суб'єктами діяльності інформаційних агентств є: засновник (співзасновники) інформаційного агентства; його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.); трудовий колектив; творчий колектив; журналіст інформаційного агентства; спеціаліст у галузі засобів комунікації; автор або інша особа, якій належать права на інформацію. Відтак, позивачем правильно визначено коло відповідачів, оскільки усі вони є суб'єктами діяльності інформаційних агентств.

Крім того, статтею 32 зазначеного Закону передбачено, що відносини інформаційних агентств з авторами або іншими особами, яким належать права на інформацію, здійснюються на основі укладених між ними договорів.

Таким чином, враховуючи, що до суду не надано жодних договорів, які б розмежовували відповідальність відповідачів за поширення інформації, та на підставі ст.541 ЦК України, яка встановлює, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання, суд вважає, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за поширення недостовірної інформації.

Крім того, ст.35 Закону України «Про Про інформаційні агентства» передбачено виключні випадки коли інформаційні агентства, суб'єкти діяльності інформаційних агентств звільняються від відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси, - а саме : 1) одержана від інших інформаційних агентств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформації, та якщо вони були спростовані відповідно до статті 33 цього Закону; 2) міститься у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян"; 3) є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; 4) є результатом внесення змін, скорочень чи редагування продукції інформаційних агентств, здійснених без їх відома розповсюджувачем чи споживачем інформації; 5) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували висловленні ними факти, не встановлено таких доказів і під час судового засідання.

З цих підстав суд не приймає в якості належного доказу покази свідка ОСОБА_9 з приводу не надання дозволів управлінням архітектури містобудування, очолюваного ОСОБА_5 на будування аптеки у будівлі магазину «Соняшник», оскільки вони є її власними міркуваннями, не підкріплені фактичними даними.

З огляду на наведені норми права, враховуючи, що поширена відносно позивача інформація подана у формі фактичних тверджень, а відповідачами не було надано належних та допустимих доказів правдивості такої інформації, суд вважає, що поширена відносно позивача інформація подана у формі фактичних тверджень та є неправдивою і такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію позивача. Вказана інформація має бути спростована в такий же спосіб, що і була розповсюджена.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов в частині поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_5 та зобов’язання відповідачів спростувати вказані відомості, підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі 50000 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про інформацію»

(далі – Закон) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 31 Закону суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Таким чином, оскільки позивачем у заяві ставиться питання про спростування недостовірної інформації, поширеної у зв’язку із виконанням ним службових обов’язків, ОСОБА_5 є суб’єктом владних повноважень в розумінні ст. 1 Закону, а тому, відповідно до ст. 31 Закону, має право лише на захист честі, гідності та ділової репутації. З цих підстав, вимоги позову про стягнення з відповідачів моральної шкоди суд знаходить необґрунтованими.

Також, посилання представника на заподіяння позивачеві моральних страждань як фізичній особі, а не у зв’язку з виконанням ним владних повноважень та посилання на це свідка ОСОБА_8 суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують вказаних висновків суду.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати – у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_5 відомості, опубліковані у статті «Быть ли аптеке у «Соняшника»?» та поширені відносно нього 20.07.2016 року газетою «Новини ділові» № 29 за 2016 рік, а саме: «что ОСОБА_5 вимогал у него взятку – 5000 долларов. И получил ее. Работа закипела, но спустя месяц – снова застопорилась. Сколько именно получил ОСОБА_6 во второй раз – не знаю, но успокоился еще на месяц».

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини ділові», ОСОБА_3, ОСОБА_4 спростувати недостовірні відомості, поширені ними у статті «Быть ли аптеке у «Соняшника»?» у газеті «Новини ділові» від 20.07.2016 р. № 29 за 2016 рік, а саме: «что ОСОБА_6 вимогал у него взятку – 5000 долларов. И получил ее. Работа закипела, но спустя месяц – снова застопорилась. Сколько именно получил ОСОБА_6 во второй раз – не знаю, но успокоился еще на месяц» у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації повідомлення про недостовірність поширеної інформації на тому ж місці шпальти і тим самим шрифтом, де містилося повідомлення, яке спростовується - у газеті «Новини ділові» Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини ділові» не пізніше одного місяця з дня набрання судового рішення законної сили. В решті вимог позову відмовити.

Стягнути у рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини ділові», ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 сплачені позивачем судові витрати у розмірі 1378 грн. – по 459 грн. 33 коп. з кожної особи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутніми у судовому засіданні – у той же строк з моменту отримання копії рішення. Рішення набуває чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2017 року.

Суддя Г.М.Чирський

Суддя Г. М. Чирський

Джерело: ЄДРСР 66391916
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку