Справа № 208/4629/16-ц

Провадження № 2/209/358/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року м. Кам'янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Замкової Я.В.,

за участі секретаря Шепель О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", про усунення порушень прав споживача комунальних послуг, відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в останній уточненій редакції якого від 28.03.2017 року просили суд солідарно стягнути з відповідачів переплачені позивачами кошти за постачання газу в сумі 121,8 грн., шляхом нарахування зазначених коштів в рахунок оплати позивачами за постачання газу; зобов'язати відповідачів відшкодувати завдану позивачам моральну шкоду в розмірі 220000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачі в позовній заяві зазначили, що вони є власниками квартири за адресою: м. Кам'янське, пр. Перемоги, 10-67. З 15.08.2013 року відповідно договору з УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" вони є споживачами газу. 15.09.2015 року Дніпродзержинським УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" їм безпідставно було припинено постачання газу в квартиру, з підстав начебто існуючої заборгованості, яка в подальшому не підтвердилась. На підставі скарг та звернень до міського голови та прокуратури, газ їм було підключено 21.09.2015 року. В зв'язку з відключенням газу погіршився їх стан здоров'я. Вважають, що відповідачі спричинили їм моральну шкоду, яку вони оцінюють в 220000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 і представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги повністю, своїми поясненнями підтвердили обставини зазначені в позовній заяві, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, посилався на раніше подані письмові заперечення проти позову. Пояснив суду, що статею 16 ЦК України не передбачено стягнення переплачених коштів. Позивачами не обгрунтована переплата в сумі 121,80 грн. та відсутні докази на підтвердження переплати. Моральна шкода позивачами не доведена, відсутній причинно-наслідковий зв'язок, відсутні докази, що саме відключення газу спричинило шкоду позивачам.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності (а.с. 8) та на підставі договору № 005450215 від 15.08.2013 року про надання населенню послуг з газопостачання (а.с. 11-12), укладеного позивачами з ПАТ "Дніпропетровськгаз" Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства, є споживачами послуг з газопостачання.

16 вересня 2015 року газопостачання до квартири позивачів, з недоведених підстав наявності у позивачів заборгованості, відповідачем ПАТ "Дніпропетровськгаз" було припинено (а.с. 10, 15-19, 20, 98, 114-119), та відновлено за повідомленням позивачів лише 21.09.2015 року.

За твердженнями позивачів, безпідставне відключення газопостачання в їх квартирі призвело до погіршення їх побутових умов, психологічного напруження в їх сім'ї, та загострення у позивача ОСОБА_1 діабетичної хвороби від нервового струсу, що вимусило її лікуватися з 16.09 по 17.10.2015р.(а.с. 13, 14, 52-54), а також вплинуло на те, що її чоловік - позивач ОСОБА_2 згідно медичної довідки від 15.07.2016 року захворів на цукровий діабет другого типу середньої тяжкості (а.с. 9).

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до положень ст. 40 цього Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно достатті 40Закону України «Про ринок природного газу» Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,своєю постановою від 30.09.2015 №2498 затвердилаТиповий договір розподілу природного газу, який згідно з п. 1.3 є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимогстатей 633,634,641та642Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною удодатку 1(для побутових споживачів) або удодатку 2(для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною удодатку 3до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Пунктом 2.1 встановлено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

За визначенням пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськаз», скорочена назва ПАТ "Дніпропетровськгаз" (місцезнаходження: вул. Шевченка, 2, м. Дніпро, код ЄДРПОУ- 03340920) зареєстроване 27.05.2013 року, за номером 12241050041006763, здійснює діяльність на підставі Статуту. Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз».

ПАТ «Дніиропетровськгаз» здійснює свою діяльність на підставі ліцензій, виданих Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), зокрема, на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ (надалі - Ліцензія) в межах території Дніпропетровської області, крім міст Дніпропетровськ, Інгулець, Кривий Ріг, крім Іигулецького району; сіл Дніпропетровського регіону: Любимівка, Перше травня. Степове, Чумаки. Маївка, Зоря, Балівка. Партизанське, радгоспу «Дзержинець», на якій розташовані газорозподільні мережі, що перебувають у власності (користуванні) Товариства.

Постановою НКРЕКП від 01.09.2015 № 2249 Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" переоформлена ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ.

Постановою НКРЕКП від 21.05.2015 № НОМЕР_1 "Дніпропетровськгаззбут" видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області, с. Темирівка Гуляйпольского району Запорізької області та с. Радянське Кобиляцького району Полтавської області, терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020.

За визначенням пункту 22 частини першої ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Отже, позивачі, які, як встановлено в ході судового розгляду та визнається сторонами, акцептували умовиТипового договору розподілу природного газу, є споживачами послуг Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та ТОВ "Дніпропетровськгаззбут"

Частиною першою ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 15/01-14/06-16 у справі № 12/06-03-1/16 (а.с. 22-24) 31 травня 2016 року визнано дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" щодо встановлення власного порядку регулювання взаємовідносин з побутовими споживачами, який не відповідає визначеному законодавством у сфері газопостачання, зокрема гр. ОСОБА_2, який мешкає за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги, 10-67, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченим п.2 ст.50 та ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді дій суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

У відповідності до частини першої ст. 5 закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно з частиною першою ст. 714 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 9.1 Типового договору на розподіл природного газу Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: 1) несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; 2) відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу у Споживача; 3) подання Споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, повязаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) несанкціонованого відбору природного газу; 5) визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, передбачено право Оператора ГРМ в установленому законодавством порядку припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством. У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення переплачених коштів, задоволенню не підлягають, оскільки, в розумінні норм ст. ст. 509, 526, 610, 611 ЦК України, Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року (з наступними змінами) та вказаних Правил, переплата залишається на особовому рахунку споживача і зараховується в рахунок майбутніх платежів. Однак згідно наданих позивачами квитанцій (а.с. 15, 16, 17) в період з 30.09.2015 року по 19.10.2015 року в термін який указаний позивачами у позові, останніми було сплачено два платежі від 13.10.2015 року і 18.10.2015 року, на загальну суму 518,97 грн. (318,97грн.+200 грн.), у зв'язку з чим не знайшли свого підтвердження обставини зазначені позивачами в позові щодо сплати ними 920,76 грн. за вказаний період та виникнення переплати в сумі 121,80 грн.

Крім цього, як акти, які регулюють спірні правовідносини, так і укладений між сторонами договір на газопостачання, не передбачають відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі переплати ним послуг із газопостачання.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачів моральної шкоди у розмірі 220000 грн, суд вважає ці вимоги такими, що не узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи.

Так, під час розгляду справи встановлено, що правовідносини сторін випливають із договірних відносин щодо постачання відповідачем газу до квартири позивачів споживачів газу. Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відносини з приводу газопостачання фізичним особам регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494. Вказані норми не передбачають відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобовязання з газопостачання. Згідно з договором у разі якщо дії однієї зі сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій стороні (шкода заподіяна майну чи життю або здоровю людини), її відшкодування здійснюється в добровільному порядку згідно з вимогами чинного законодавства, а у разі, якщо не досягнуто згоди, - за рішенням суду. У разі порушення прав споживачів газопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках, передбачених законом.