ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 травня 2017 р. № 804/2770/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання про про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

28 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів;

- зобов’язати відповідача прийняти податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.» №14 від 30.06.2016 року засобами електронного зв’язку в електронній формі датою її фактичного отримання, а саме – 06.07.2016 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

У пункті 2 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Так, у позові зазначено найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.», проте з наданої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю має назву «Торгово-сервісна компанія «П.М.К.О.».

Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що позивачем надано квитанції про сплату судового збору №0.0.668963107.1 від 14.12.2016 року на суму 1378,00 грн., №0.0.668963925.1 від 14.12.2016 року на суму 1378,00 грн., де платником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.»; чек №1585874110_1446322794 від 28.04.2017 року, в якому платник ОСОБА_1, на суму 444,00 грн.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами, внесеними Законом України № 1774-VIІІ від 06.12.2016 року, які набрали законної сили 01.01.2017 року; надалі – Закон України «Про судовий збір») судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У частині 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Платниками судового збору у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому згідно матеріалів справи позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю має назву «Торгово-сервісна компанія «П.М.К.О.», яке виступає як юридична особа, однак судовий збір сплачено від імені ОСОБА_1 як фізичної особи в інтересах позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.».

Крім того, судовий збір згідно наданих квитанцій сплачено не за тими реквізитами.

За таких обставин позивач повинен сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31210206784008, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір у розмірі, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач просить визнати протиправними дії щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, але не наводить обставини та докази щодо дати та підстав, коли саме відповідачем були вчинені оскаржувані дії, пов’язані з розірванням в односторонньому порядку договору.

Згідно пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В силу частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

У позові позивач зазначає, що податковим органом було відмовлено у прийнятті податкової накладної №14 від 30.06.2016 року, направленої до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська засобами електронного зв’язку 06 липня 2016 року.

При цьому в квитанції №1 від 06.07.2016 року у якості причини неприйняття даної накладної зазначено: «можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності».

Таким чином саме з цієї дати (06.07.2016 року), якщо не встановлено інше, повинен обчислюватись шестимісячний строк звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

За приписами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У відповідності до частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме:

- привести адміністративний позов у відповідність до статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зазначення належного позивача;

- належним чином сплатити судовий збір та надати суду докази його сплати;

- надати пояснення та докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів;

- викласти обґрунтування та підстави пропущення строку звернення до суду, а також надати клопотання про поновлення такого строку за наявності відповідних підстав.

Керуючись статтями 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК «П.М.К.О.» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя

ОСОБА_2