ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.

Справа № 922/881/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "HL Agroholdings.r.o.", м. Братислава

до

Державного підприємства "Хлібна база № 85 м. Барвінкове

про

стягнення 700150,00 дол. США

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 1-14 від 14.02.2017 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 173 від 20.02.2017 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "HL Agroholdings.r.o." звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Хлібна база № 85" про стягнення заборгованості за договором цесії № 1/16 від 16.06.2016 року в сумі 700150,00 дол. США. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 березня 2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 квітня 2017 року.

ОСОБА_2 канцелярію господарського суду Харківської області 30.03.2017 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 10687) про долучення до матеріалів справи документів.

ОСОБА_2 канцелярію господарського суду Харківської області 03.04.2017 року від представника відповідача надійшов відзив (вх. № 11085/17) з додатками на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017 року розгляд справи було відкладено на 24.04.2017 року.

ОСОБА_2 канцелярію господарського суду Харківської області 24.04.2017 року представник позивача надав додаткові пояснення разом із документами для долучення до матеріалі справи (вх. № 13654).

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.04.2017 року визнав позов.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10 червня 2013 року між ДП «Хлібна база №85» (відповідач) та Компанією «A.D.A. Flour Miling Limited» укладено контракт №151006/1.

Контрактом передбачено, що Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує продукцію: висівки кормові пшеничні гранульовані, насипом, країна походження - Україна.

Поставка Товару відбувається за специфікацією.

Згідно п. 2.3. Контракту Оплата Товару Покупцем здійснюється у порядку попередньої сплати у розмірі 100% від загальної вартості Контракту +1-5%.

Відповідно до специфікації №1 від 10.06.2015 р. сторони дійшли згоди про поставку 6365,00 метричних тон висівок кормових пшеничних гранульованих, із зерна врожаю 2014-2015 року, насипом, країна походження - Україна, за ціною 110,00 доларів США за одну метричну тонну. Загальна вартість Товару складає 700 150,00 доларів США. Товар повинен бути поставлений залізничним транспортом на умовах СРТ (Херсонський морський торгівельний порт, Україна) Інкотермс 2010.

Продавець повинен відвантажити Товар протягом не більше тридцяти календарних днів (включаючи транспортування) з дня отримання Продавцем на свій розрахунковий рахунок 100%-ної передоплати. Не поставка Товару Продавцем у зазначений вище термін вважається як невиконання зобов’язань продавцем, що дає право покупцю вимагати передоплату за Товар назад.

На виконання взятих на себе зобов'язань за контрактом, компанія «A D A. Flour Miling Limited» пepepaxувала відповідачу попередню оплату у розмірі 700150,00 (сімсот тисяч сто п’ятдесят доларів США 00 центів) за партію Товару в кількості 6365,00 метричних тон, що підтверджується меморіальними ордерами № 36178699 від 26.06.2015 року про зарахування 200000, 00 дол. США, № 36226022 від 01.07.2015 року про зарахування 300000,00 дол. США, № 36246131 від 06.07.205 року про зарахування 200150,00 дол. США.

Відповідач в листі №4-10/07 від 10.07.2015р. підтвердив зарахування на рахунок підприємства вищезазначених платежів.

Як зазначає позивач, Компанія «A.D.A. Flour Miling Limited» з причини відсутності поставок від відповідача направила претензію в адресу ДП «Хлібна база №85» з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 700150,00 доларів США.

Відповідно до відповіді №725/1 від 23.11.2015 р. ДП «Хлібна база №85» підтвердило наявність боргу та просило відтермінувати строк сплати.

23.11.2015 року компанією «A.D.A. Flour Miling Limited» та ДП "Хлібна база № 85" було укладено додаткову угоду № 1/1 до контракту № 151006/1, відповідно до якої керуючись ст. 693 Цивільного кодексу України, у зв`язку з неможливістю поставити товар за цінами визначеними Специфікацією № 1 від 10.06.2015 року до контракту № 15006/1 від 10.06.2013 року продавець зобов`язується повернути отриману від покупця попередню оплату у розмірі - 700150,00 дол. США, в термін до 01.05.2016 року.

Проте відповідач, в порушення термінів, зазначених у додатковій угоді, не здійснив повернення коштів.

16 червня 2016 року між компанією «A.D.A. Flour Miling Limited» (Республіка Кіпр) - цедент, Первинний кредитор та TOB «HL Agroholdings.ro » (Словаччина, позивач) - цесіонарій, Новий кредитор та ДП «Хлібна база №85» (Україна, відповідач) - боржник було укладено трьохсторонній договір цесії (відступлення права вимоги) №1/16.

Відповідно до п. 1.1 умов договору цесіі, Цедент (Первинний кредитор) передає, а Цесіонарій (Новий кредитор) приймає в повному обсязі право вимоги, яке вже виникло на дату укладення цього договору і належить цеденту (Первинний кредитор) за контрактом № 151006/1 від 10.06.2013 (далі - основний контракт), укладеним між Компанією A.D.A. FlourMilingLimited і Державне підприємство «Хлібна база №85», яке є боржником за основним контрактом, і стає кредитором за контрактом № 151006/1 від 10.06.2013.

Згідно з п. 1.3. Договору Цесії, за цим Договором Цесіонарій (Новий кредитор) отримує право (замість Цедента) вимагати від Боржника, належного виконання грошового зобов'язання, термін виконання якого за умовами Основного контракту на дату укладення цього договору вже настав в розмірі 700150,00 (сімсот тисяч сто п’ятдесят) доларів США, а також виконання інших зобов'язань боржника за Основним контрактом.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору (контракту) цесії №1/16 від 16.06.2016 р.

Після укладення договору (контракту) цесії №1/16 від 16.06.2016 р., новий кредитор TOB «HL Agroholdings.ro.» направлено на адресу боржника ДП «Хлібна база №85» вимогу №Р-44/140 від 22.06.2016 р. про сплату заборгованості в термін до 10 робочих днів.

Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 700150,00 доларів США не була погашена ДП «Хлібна база №85», ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах TOB «HL Agroholdings.ro.» на підставі довіреності № 1-14 від 14.02.2017 року (переклад зі словацької на українську мову посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3Г.), яка підписана директором підприємства та апостильована у відповідності до вимог чинного законодавства ( арк. спр. 55-56).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить зі наступного.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Згідно статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991, № 959-XII, спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В матеріалах справи наявні належні докази перерахування первинним кредитором грошових коштів відповідачу в сумі 700150,00 дол. США.

Відповідач в свою чергу не здійснив поставку товару Компанії A.D.A. FlourMilingLimited, у зв`язку з чим останній звернувся до ДП "Хлібна база № 85" з вимогою про повернення грошових коштів.

Проте відповідач не грошові кошти в сумі 700150,00 дол. США також не повернув.

Як вже було зазначено судом на підставі договору цесії № 1/16 від 16.06.2016 року новим кредитором за контрактом № 151006/1 став TOB «HL Agroholdings.ro.».

Проте після укладення договору цесії відповідачем заборгованість в сумі 700150,00 дол. США також погашена не була. Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю сутністю відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні. Загальні вимоги до порядку заміни кредитора в зобов'язанні визначені гл. 47 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 510 Цивільного кодексу України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги в практиці ділового обороту також називається «договором цесії», а його суб'єкти відповідно «цедентом» (старий кредитор) та «цесіонарієм» (новий кредитор). Зазначений договір цесії не є нормативно встановленою формою договору і за своєю суттю класифікується або договором купівлі-продажу, або договором дарування, або договором міни.

Таким чином, ЦКУ не містить окремого положення щодо умов договору цесії, які б безпосередньо регулювали взаємовідносини між учасниками таких договорів. Законодавство України містить термін «цесія» лише в ч. 4 ст. 197 ЦКУ, вживаючи його як синонім відступлення права вимоги. Проте системний аналіз норм ЦКУ дає змогу окреслити правові засади договорів цесії.

Згідно вимог ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору про відступлення права вимоги та діючого законодавства та визнання відповідачем наявності боргу, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 16.06.2016 року у розмірі 700150,00 дол. США обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, керуючись ст.ст. 510, 512, 514, 516, 519, 526, 626, 627, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 392 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Хлібна база № 85" (64703, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Київська, б. 2, п/р 26001019014430 в ПАТ "Укрексімбанк" в м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 64703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HL Agroholdings.r.o" (81109, Словаччина, місто Братислава, вул. Прибінова, буд. 25 (Adresa: Prіbinova 25, Bratislava, 81109, Slovetska republika), ідентифікаційний номер підприємства - 48103993, податковий ідентифікаційний номер підприємства - DIC: НОМЕР_1, податковий ідентифікаційний номер платника ПДВ - IS: SK2120062791, реквізити рахунку: IBAN: SK36 7500 0000 0040 2240 6456, SWIFT: СEKOSKBX, Bank: Ceskoslovenskaobchodnabanka, a.s. (CSOB), Michalskastreet 18, 81563 Bratislava, Slovakia) 700150,00 дол. США та 8919,88 дол. США витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.04.2017 р.

Суддя

ОСОБА_4

922/881/17