УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/10568/16-п Головуючий у 1-й інст. Скрипка О. В.

Категорія ст. 188-39 КУпАП Доповідач Широкопояс Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року. Суддя Апеляційного суду Житомирської області Широкопояс Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3, секретаря судового засідання Велидчук І.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляційною скаргою представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2017 року за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої першим заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, що раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2017 року закрито провадження у справі за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 25 липня 2016 року по вул. Довженка, 45 у м. Житомирі ОСОБА_1, займаючи посаду начальника юридичного відділу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та будучи посадовою особою володільця персональних даних, недодержала встановленого Законом України «Про захист персональних даних» порядку захисту персональних даних, допустила поширення персональних даних ОСОБА_2 шляхом поширення копії договору оренди землі № 644 від 08.07.2016, що призвело до незаконного доступу до цих даних та порушення прав субєкта персональних даних потерпілого ОСОБА_2

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 15.02.2017 як незаконну та необгрунтовану, та постановити нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАПта притягнути її до адміністративної відповідальності. Посилається на неповноту та неправильність встановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення права потерпілого на участь в розгляді справи та принципу рівності учасників судового розгляду перед законом і судом, неправильну оцінку доказів.

Заслухавши пояснення потерпілого та його представника в підтримання апеляційної скарги, пояснення свідків, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2016 року за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП щодо ОСОБА_1, складеному спеціалістом відділу розгляду скарг Управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, потерпілим у даній справі є ОСОБА_2, якому даним правопорушенням заподіяно моральну шкоду.

Згідно ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З матеріалів справи видно, що суд першої інстанції, в порушення вищевказаних основних засад судочинства та положень ст. ст. 1, 7, 269 КУпАП, розглянув дану справу у відсутності потерпілого ОСОБА_2 без будь-якого повідомлення його про час та місце судового розгляду.

Тому є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про істотне порушення судом першої інстанції права потерпілого ОСОБА_2 на участь в розгляді справи та принципу рівності учасників судового розгляду перед законом і судом.

Крім того, згідно пояснень свідка ОСОБА_4 та присяги цього свідка від 2 лютого 2017 року (а. с. 57), цей свідок давав показання судді з порушенням положень КУпАП, - поза межами судового засідання у відсутності будь-яких учасників судового розгляду та попереджався про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

У вступній частині постанови суддя також неправильно вказав дані про роботу ОСОБА_1, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції вона працювала першим заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Частиною четвертою ст. 188-39 КУпАП передбачено відповідальність за умисне недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав субєкта персональних даних.

Сукупністю фактичних даних, що містяться у матеріалах справи, поясненнях ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2, доведено, що у липні 2016 року ОСОБА_1 працювала начальником юридичного відділу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та відповідно до положень Закону України «Про захист персональних даних» та «Положення про юридичний відділ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області», несла персональну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства, забезпечувала додержання державної таємниці та іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню.

У той час юридичним відділом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, який очолювала ОСОБА_1, було підготовлено проект договору оренди землі № 644 від 08.07.2016 між орендарем ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області. Після його візування ОСОБА_1 та іншими працівниками цієї установи примірники договору (у тому числі, проект із візами) були підписані сторонами цієї угоди та примірник із візами залишався на зберіганні в юридичному відділі.

У липні 2016 року гр-н ОСОБА_4 звернувся із заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, до якої додав фотокопію договору оренди землі № 644 від 08.07.2016, який містить конфіденційні персональні дані ОСОБА_2 (місце проживання, паспортні дані, індивідуальний податковий номер), на останній сторінці якого містяться візи працівників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а. с. 15-19).

Згідно пояснень потерпілого ОСОБА_2 та матеріалів справи, він не давав згоди на поширення його персональних даних, що містяться у договорі оренди землі № 644 від 08.07.2016, іншим особам.

Пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що копія даного документу була одержана ними у липні 2016 року шляхом фотографування з наявного у ОСОБА_2 документу зі згоди останнього поза межами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області під час особистої зустрічі з питань можливого придбання цієї земельної ділянки, не можуть бути визнані достовірними, оскільки потерпілий ОСОБА_2, не заперечуючи фактів зустрічі та знайомства із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з питань оренди даної земельної ділянки, категорично заперечує факт передачі ним копії договору оренди землі № 644 від 08.07.2016 цим особам. Твердить, що він не мав копії договору із візами спеціалістів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Під час апеляційного розгляду справи до справи долучена копія наявного у потерпілого договору оренди землі № 644 від 08.07.2016, яка не містить віз спеціалістів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Крім того, ОСОБА_1 підтвердила той факт, що примірник вищевказаного договору оренди із візами працівників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області після його підписання сторонами зберігається у юридичному відділі цієї установи.

За таких обставин у даній справі доведено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є володільцем персональних даних потерпілого ОСОБА_2, що містяться у примірнику договору оренди землі № 644 від 08.07.2016 із візами працівників цієї установи, що зберігається у юридичному відділі цієї ж установи, та які були поширені стороннім особам без згоди ОСОБА_2

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є субєктом правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, є необґрунтованим та не відповідає положенням ст. ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних» та п. 7.1 Положення про юридичний відділ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області».

Разом з тим, у даній справі достовірно не встановлено яким саме способом сталося поширення персональних даних потерпілого.

Зокрема, не спростовані пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла будь-яких дій по недодержанню встановленого законодавством порядку захисту персональних даних, не поширювала будь-яким способом персональні дані щодо ОСОБА_2, що містяться у договорі оренди землі № 644 від 08.07.2016, та не передавала будь-яким особам завізований примірник договору, який крім юридичного відділу був також у керівника, секретаря та у бухгалтерії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Наявними у справі доказами не доведена поза розумним сумнівом винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

За таких обставин постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою необхідно закрити провадження у даній справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись 293, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2017 року за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та не підлягає оскарженню згідно положень ст. 294 КУпАП.

Суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_6