РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2017 р.

Р і в н е

817/10/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мелянчук В.А.,

відповідача: представник Поліщук Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Бурштин України"

до

Управління Держпраці у Рівненській області

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т АН О В И В:

Позивач , Державне підприємство "Бурштин України", звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Управління Держпраці у Рівненській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.12.2016.

Спірною постановою на позивача накладено штраф за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, що виявилось у допущенні працівника до роботи без попереднього повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а відтак протиправно виніс спірну постанову від 28.12.2016, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1600,00 грн. Позивач пояснив, що фактично працівник був допущений до роботи та безпосереднього виконання своїх трудових обов'язків лише після 16-ї години дня, коли його фактично було прийнято на роботу враховуючи те, що рішенню про прийняття працівника на роботу передували співбесіди з працівником та відповідні процедури погодження його кандидатури, існуючі на підприємстві, та лише по закінченню яких та після отримання відповідної квитанції щодо встановлення факту доставки повідомлення органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу його було допущено до виконання трудових обов'язків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі додавши, що у день прийняття ОСОБА_3 на роботу від проходив відповідні співбесіди у менеджера з персоналу, заступника генерального директора з геології та гірничих робіт та керівника підприємства за місцезнаходженням адміністрації підприємства у місті Рівному, а після того проходив інструктаж з охорони праці щодо дотримання режиму, організації охорони та обліку бурштину при видобутку, зберіганні і транспортуванні на Клесівській гірничій дільниці, ознайомлювався з правилами внутрішнього трудового розпорядку та положеннями колективного договору. Тільки після цього працівник відбув до місця роботи у смт. Клесів, а тому, враховуючи викладені обставини, підприємством було вирішено провести виплату даному працівникові заробітної плати за повний робочий день. Однак, дане не означає, що працівника було допущено до роботи перед тим, як зроблено відповідне повідомлення органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому просив суд скасувати оспорювану постанову та задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечував, представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду письмові заперечення (а.с.27-28), у яких зазначив, що на позивача за виявленим порушенням трудового законодавства, що виявилось у допущенні до роботи працівника без попереднього повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому порядку про прийняття на роботу працівника, правомірно накладено грошове стягнення. Представник відповідача стверджував, що фактичне допущення працівника до роботи вже після повідомлення центрального органу про прийняття його на роботу свідчить табель обліку використання робочого часу позивача за 06.09.2016, згідно якого даний працівник фактично відпрацював повний 8-годинний робочий день на підприємстві, в той час, як відповідне повідомлення надіслано після 16-години цього ж дня. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, що виявилось у допущенні працівника до роботи без попереднього повідомлення центрального органу, відтак на позивача накладено штраф відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України. Тому, відповідач діяв у порядку визначеному законодавством та у межах наданих повноважень. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував на зазначених підставах, стверджував про необгрунтованість позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу від 17.11.2016 №691 "Про комплексну перевірку дотримання вимог законодавства з питань праці в Клесівській ГД ДП "Бурштин України" (а.с.30) та згідно направлення на проведення перевірки від 17.11.2016 за №747-Н/01-26 (а.с.29) посадовими особами відповідача у період 22.11.2016-05.12.2016 проведено перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено акт за №33А/04-16 (а.с.31-32).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що працівник підприємства був допущений до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А саме, ОСОБА_3 згідно наказу №32 від 06.09.2016 був прийнятий на посаду машиніста екскаватора ЕШ 5/45 5 розряду (Клесівська гірнича дільниця), а повідомлення про прийняття працівника на роботу було подано на паперовому носії до ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області 06.09.2016 о 16:06:04 годині, однак згідно табеля обліку робочого часу за вересень 2016 року ОСОБА_3 06.09.2016 відпрацьовано 8-годинний робочий день (згідно графіку роботи з 8.00 год. по 17.00 год.).

05.12.2016 відповідачем видано припис №25П/04-16/33А про недопущення у подальшому порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (а.с.7).

28.12.2016 перший заступник начальника Управління Держпраці у Рівненській області за результатами перевірки виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1600 грн. за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (а.с.6).

Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, оскаржив її у судовому порядку.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці", Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390, та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Статтею 35 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Зазначений державний орган має право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.

Згідно з Положенням про Управління Держпраці у Рівненській області, затвердженим наказом Держпраці №8 від 04.02.2016 (надалі Положення №8), управління Держпраці у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення №8 Управління Держпраці у Рівненській області згідно з покладеними на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно пункту 6 Положення №8 відповідач для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема, проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці визначено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012 (далі Порядок №390).

Так, згідно пункту 2 Порядку №390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Пункт 3 Порядку №390 передбачає, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктом 7 Порядку №390 передбачено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

При цьому механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України зокрема, визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі Порядок №509).

Згідно пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку №509).

Відповідно до пункту 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17.06.2015 встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

В судовому засіданні встановлено, що 06.09.2016 Державним підприємством "Бурштин України" прийнято на роботу працівника, а саме:

- ОСОБА_3 на посаду машиніста екскаватора ЕШ 5/45 5-го розряду Клесівської гірничої дільниці з випробувальним строком на три місяці з дводеним робочим тижнем (понеділок, вівторок - робочі дні, середа, четвер, п'ятниця - додаткові вихідні дні) згідно наказу за №32-К від 06.09.2016 (а.с.8).

Водночас, 06.09.2016 позивачем сформоване повідомлення про прийняття вказаного працівника на роботу (а.с.9) та того ж дня повідомлення затвердженої форми направлено територіальному органу ДФС засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 06.09.2016 отримане Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області 06.09.2016 о 16:06:04 год., що підтверджується квитанцією за №2 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10).

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що враховуючи те, що робота прийнятого працівника полягає у проведенні гірничих робіт підвищеного ризику на кар'єрі, його було спочатку направлено до адміністрації підприємства у м. Рівне для проведення відповідних співбесід та попереднього інструктажу. Після оформлення відповідного наказу про прийняття працівника на роботу, він відбув до смт. Клесів за місцем роботи, де вже керівником Клесівської дільниці проводився відповідний інструктаж щодо роботи на місці.

При цьому представник позивача зазначив, що тільки після отриманням позивачем підтвердження про отримання фіскальним органом відповідного повідомлення, працівника було допущено фактично до виконання його роботи. Оскільки час протягом дня 06.09.2016 працівником було фактично затрачено на проходження усіх встановлених на підприємстві процедур щодо прийняття працівника на роботу, адміністрація підприємства зарахувала працівникові фактично витрачений ним час протягом дня як робочий день з виплатою заробітної плати у встановленому розмірі.

Судом встановлено, що згідно табелю обліку використання робочого часу Клесівської гірничої дільниці Державного підприємства "Бурштин України" 06.09.2016 ОСОБА_3 відпрацював повний 8-годинний робочий день (а.с.33).

Разом з тим, у підтвердження проходження у цей день прийнятим на роботу працівником ОСОБА_3 відповідних співбесід та інструктажів, визначених підприємством, представник позивача надав суду копії Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, у якому за №147 міститься відмітка про проходження інструктажу ОСОБА_3 06.09.2016 (а.с.11-14); Журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки, у якому за №147 міститься відмітка про проходження інструктажу ОСОБА_3 06.09.2016 та підписи осіб (а.с.15-15); протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 06.09.2016 №8, згідно якого комісією підприємства перевірено знання ОСОБА_3 на предмет правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, правил пожежної безпеки, правил електробезпеки, виробничої санітарії та гігієни праці, інструкції з ОП №3-ГР, 20-ЗФ, 15-ПБ, правил ОП під час експлуатації електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах (а.с.17). При цьому представник позивача пояснив, що адміністрація підприємства знаходиться у місті Рівному, тому відповідні співбесіди та інструктажі працівника проводилися у місті Рівному саме 06.09.2016. Тільки інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився безпосередньо керівником, що підтверджується Журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці Клесівської гірничої дільниці. За №91 у вказаному журналі міститься відмітка про проведення такого інструктажу із ОСОБА_3 06.09.2016 (а.с.18-20).

Враховуючи зазначені обставини суд зазначає, що фактичний початок виконання працівником роботи до 16-ї години 06.09.2016 є припущенням відповідача, позаяк докази фактичного виконання працівником трудових обов'язків починаючи з конкретної години протягом робочого дня 06.09.2016 відповідачем не надані та у суду відсутні.

Оскільки позивачем надіслане відповідне повідомлення до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області 06.09.2016, тобто саме у день прийняття працівника на роботу, наведене на думку суду, вказує на відсутність виявленого порушення та вчинення позивачем усіх необхідних дій пов'язаних із прийняттям працівника на роботу, що жодним чином не порушує положення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та не суперечить вимогам статті 265 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною третьою статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В контексті вищевикладеного, суд з урахуванням отриманих письмових доказів, приходить до висновку про відсутність допущених позивачем порушень вимог статті 24 Кодексу Законів про працю України щодо повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, яке надіслано після фактичного допуску працівника до роботи.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд зазначає, що оскаржуване рішення про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесене необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.12.2016 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 1378,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №2970 від 30.12.2016 (а.с.2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 28.12.2016 у відношенні Державного підприємства "Бурштин України".

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Бурштин України" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.