open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

14 квітня 2017 року Справа №913/854/16

Провадження №14/913/854/16

Розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області про відстрочку виконання рішення суду у справі №913/854/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Відділу культури Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 138120 грн. 86 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

при секретарі Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Луганської області №913/854/16 від 29.08.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» задоволено повністю. Стягнуто з Відділу культури Лисичанської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на п/р №26006304703374 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937- заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в сумі 1656 грн. 08 коп.; 4534 грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань; 1258 грн. 79 коп. - 3 % річних; пеня в сумі 11964 грн. 30 коп.; 2072 грн. 00 коп. - судового збору.

На виконання рішення 13.09.2016 Господарським судом Луганської області видано відповідний наказ.

До Господарського суду Луганської області звернулось Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області з заявою №02-07/392 від 30.03.2017 про відстрочення рішення суду у справі №913/854/16.

Вказана заява мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України №447 від 06.07.2016 «Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» (далі – постанова №447) врегульоване питання оплати за активну електроенергію, зокрема встановлено, що під час проведення розрахунків за спожиту електроенергію з ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством не бюджетний рахунок.

Питання проведення інших платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», а саме розрахунків за реактивну електроенергію та/або інфляційних нарахувань, пені, річних, судового збору тощо, даною постановою не врегульовано.

Місцезнаходженням стягувача ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» згідно наказу суду від 13.09.2016 та відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприєців та громадських формувань є м. Луганськ, яке віднесено до території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р.

Заявник посилається на лист ОСОБА_1 безпеки України від 30.12.2015 №8/1/2-18620 (з грифом «Для службового користування»), згідно якого заборонено здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі та зупинено проведення платежів на користь ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання».

Крім того, заявник зазначає, що в Державній казначейській службі України знаходиться доручення Прем’єра-Міністра України від 21.10.2015 № 42924/1/1-15 стосовно недопущення перерахування суб’єкту господарювання бюджетних коштів, які можуть використовуватися для фінансування тероризму.

Враховуючи, що питання щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію та інфляційних нарахувань, 3% річних тощо залишається неврегульованим, заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 29.08.2016 у справі №913/854/16 до прийняття компетентними органами відповідних рішень.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2017 розгляд заяви призначено до розгляду на 14.04.2017 о 10 год. 00 хв.

У судове засідання 14.04.2017 представники сторін та Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області не з’явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на адресу суду надіслало відзив на заяву про відстрочку виконання рішення б/н від 05.04.2017, в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви з огляду на наступне.

Позивач посилається на те, що ст. 4 Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено особливості державної реєстрації, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, однак, дані норми не зобов’язують визначені юридичні особи перереєструватися на території, підконтрольній владі України. Більш того, у відповідності до ст. 5 зазначеного Закону №1669 ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Постановою від 07.05.2015 №263 Кабінет Міністрів України визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» у Луганській області. Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на контрольованій території.

Фактичним місцем ведення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» є як контрольована, так і неконтрольована територія Луганської області України, що передбачено діючими ліцензіями. Зареєстрованою адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» є неконтрольована на цей час територія: місто Луганськ, квартал Гайового, 35А. Однак з липня 2014 року, у зв’язку із проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, були організовані робочі місця для керівництва та частини співробітників Товариства на контрольованій українською владою території за адресою: вул. Горького, 123, м. Старобільськ, Луганська область, Україна. Цивільний кодекс України надає право юридичній особі самостійно визначати місцезнаходження керівного органу та не містить вимог щодо реєстрації її місцезнаходження за певних умов, зокрема й щодо реєстрації за адресою на контрольованій території.

Позивач також зазначив, що поточний рахунок позивача №26006304703374, на який згідно наказу господарського суду повинні бути перераховані суми 1656,08 грн. боргу за реактивну електроенергію, 11964,30 грн. пені, 1258,79 грн. 3% річних, 4534,18 грн. інфляційних нарахувань - відкритий у ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк.

100 %-м власником ПАТ «Державний ощадний банк України» є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Місто Сєвєродонецьк знаходиться на підконтрольній українській владі території.

Згідно п. 9 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Казначейство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою.

З листа від 19.12.2015 №19-10/666-31224 вбачається, що Державна казначейська служба України надає роз'яснення щодо правомірності оплати за електроенергію з Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» з посиланням на зміни в ч. 4 ст. 23 Закону України «Про електроенергетику» та на п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595. У зв'язку з чим Казначейство України в листі зобов'язує Головне управління Державної казначейської служби в Луганській області проводити розрахунки за спожиту електроенергію з постачальниками відповідно за умови перереєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на територію, підконтрольну українській владі.

Тобто, як вбачається з вказаного листа, Державна казначейська служба України відповідного наказу організаційно-розпорядчого характеру згідно з вимогами пункту 9 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, щодо заборони здійснення розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» не приймала.

Тому, на думку позивача, зазначений лист має рекомендаційний характер і не є обов'язковим до виконання.

ОСОБА_1 безпеки України, на який посилається Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, не є нормативним актом, який би призупиняв дію законів та підзаконних нормативних актів, зокрема, що регулюють порядок розрахунків бюджетних установ за участю органів Державного казначейства України.

Суд відзив позивача розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи.

Від відділу культури Лисичанської міської ради на електрону адресу суду надійшов відзив на заяву про відстрочку виконання рішення суду №302/1-22 від 12.04.2017, з якого вбачається, що відповідач проти відстрочення виконання рішення у справі №913/854/16 заперечує. До відзиву додана заява №301/1-22 від 12.04.2017, в якій відповідач просить суд розглянути заяву за його відсутності.

Суд відзив відповідача розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи разом з доданими до нього документами.

Заявник заявою №02-70/446 від 11.04.2017 просив суд розглядати заяву про відстрочення рішення без участі його представника.

Суд заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи.

Також заявник на адресу суду надіслав лист №02/70/445 від 11.04.2017, в якому він надав додаткові пояснення, з яких вбачається, що заявник підтримує свої вимоги і просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 29.08.2016 у справі №913/854/16 до врегулювання питання на законодавчому рівні.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підпунктами 7.1.1 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 (далі - Постанова ВГСУ №9 від 17.10.2012) передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Як зазначено у п. 7.2 Постанови ВГСУ №9 від 17.10.2012 , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов’язує відстрочку виконання рішення з об’єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для відстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з приписів процесуального закону, Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області повинно довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі, оскільки законодавець у будь-якому випадку пов’язує відстрочку виконання рішення з об’єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для відстрочки виконання рішення.

Заявник в своїй заяві посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 №447, зазначивши, що цією постановою врегульовано лише питання оплати за активну електроенергію, натомість питання щодо розрахунків за реактивну електроенергію та/або 3% річних, інфляційних втрат, пені, судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» не врегульовано.

Проте, у вказаній постанові визначено, що під час проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» (далі - товариство) бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку не бюджетний рахунок в органі Державної казначейської служби на поточний рахунок із спеціальним режимом використання товариства, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх на поточний рахунок із спеціальним режимом використання державного підприємства «Енергоринок»; погашення бюджетної кредиторської заборгованості здійснюється в установленому законодавством порядку; передбачений цим пунктом механізм проведення розрахунків застосовується для розрахунків, що проводяться за рахунок бюджетних коштів, та розрахунків відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20. Таким чином вказана постанова регулює лише частину відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» та конкретизує порядок оплати спожитої електричної енергії. При цьому не виключається можливість оплати послуг з перетікання реактивної електроенергії, пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, судового збору за рахунок бюджетних коштів.

З огляду на викладене доводи Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області в зазначеній частині також відхиляються судом.

Стосовно посилання Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області на листи Державної казначейської служби України, слід зазначити наступне. Господарським судом враховується, що відповідно до пп. 23 п. 13 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Голова казначейства дає в межах повноважень, передбачених законом, обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Казначейства, його територіальними органами доручення.

Проте, суд вважає, що з огляду на назву та зміст листів Державної казначейської служби України, на які посилається заявник, дані листи є роз’ясненнями, тобто мають рекомендаційний характер, який виключає їх загальнообов’язковість; вони не є наказами організаційно-розпорядчого характеру, видання Казначейством яких передбачено п. 11 вказаного Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів У країни від 15.04.2015 №215, та п. 9 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 30.04.2011 № 460/2011.

Крім того, Верховною Радою України 02.09.2014 було прийнято Закон України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначив тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 4 Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено особливості державної реєстрації, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, однак, дані норми не зобов’язують визначені юридичні особи перереєструватися на території, підконтрольній владі України.

Відповідно до ст. 5 Закону №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

До того ж, постановою Кабінету Міністрів України №263 від 07.05.2015 визначені особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Дані нормативно-правові акти не передбачають вимог щодо перереєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на контрольованій території. Більш того, на даний час не існує жодного нормативно-правового акту, який би зобов’язував Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» перереєструватися на підконтрольну територію.

Тобто на даний момент діюче законодавство не забороняє і не заважає Управлінню Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області здійснювати перерахування коштів, стягнутих судом, на поточний рахунок позивача, відкритий у державному банку України на підконтрольній українській владі території.

Відносно посилань Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/805/16 суд зазначає наступне. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №812/805/16 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 №812/805/16 скасовано; визнано протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області щодо неперерахування грошових коштів. З огляду на що вказані посилання судом відхиляються.

Таким чином заявником не доведено належними доказами наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Також слід зазначити, що відстрочення виконання рішення – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Заявник просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 29.08.2016 по справі №913/854/16 до «прийняття компетентними органами відповідних рішень», тобто на невизначений час, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі слід відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області №02-07/392 від 30.03.2017 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 29.08.2016 у справі №913/854/16 відмовити.

Суддя Є.А.Лісовицький

Джерело: ЄДРСР 66023306
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку