ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. № 809/313/17

14 год. 35 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій-,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови у реєстрації транспортного засобу та зобов'язання до проведення такої реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області в реєстрації належного позивачу транспортного засобу є протиправною, оскільки для проведення даної реєстрації у встановленому порядку були надані всі документи, передбаченні чинним законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що ОСОБА_2 ввіз на територію України придбаний у резидента Франції транспортний засіб FORD TRANZIT та 27.04.2016 року провів його митне оформлення. Вказав, що в подальшому позивачем до Територіального сервісного центру 2643 подано заяву про реєстрацію вищезгаданого транспортного засобу із необхідними документами. Зазначив, що на його думку, відповідачем протиправно відмовлено в реєстрації транспортного засобу, так як ОСОБА_2 надані всі документи, передбачені чинним законодавством для такої реєстрації, в тому числі і сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом. Вважає твердження Територіального сервісного центру 2643 щодо чинності сертифіката відповідності, виданого в державній системі сертифікації (системі УкрСЕПРО), виключно за умови його видачі до 01.01.2016 року, безпідставним, так як чинним законодавством не було визначено види сертифікатів відповідності та органи, які мають право їх видавати. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позов не визнав з мотивів, зазначених у поданому запереченні. Зокрема Територіальний сервісний центр 2643 вказав, що у зв'язку із виключенням абз.2 ст.27 Декрету КМУ від 10.05.1993 року за №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ від 06.05.2015 року за №451, яким відмінено з 01.01.2016 року обов'язкову сертифікацію колісних транспортних засобів в державній системі сертифікації. Вказав, що разом з тим Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року за №521, та Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено необхідність наявності сертифіката відповідності при першій державній реєстрації КТЗ. Окремо зазначив, що з метою уникнення використання для першої державної реєстрації транспортних засобів сертифікатів відповідності, виданих органами з сертифікації в державній системі з сертифікації УкрСЕПРО, національним органом стандартизації до чинного законодавства України внесено зміни, які набули чинності 22.06.2016 року, в частині обов'язкового зазначення органами з сертифікації в державній системі УкрСЕПРО того, що такий сертифікат не може бути використаний з вищевказаною метою та є добровільною сертифікацією. З огляду на зазначене вважає, що сертифікат відповідності, наданий позивачем, може бути підставою для реєстрації автомобіля тільки за умови його видачі до 01.01.2016 року. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, взявши до уваги подане відповідачем заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 придбав у резидента Франції автомобіль марки "FORD TRANZIT", який ввіз на територію України, та 27.04.2016 року провів відповідне митне оформлення цього колісного транспортного засобу (КТЗ).

14.12.2016 року позивачем до Територіального сервісного центру 2643 подано заяву про реєстрацію даного КТЗ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.03.2012, договір купівлі-продажу від 14.04.2016, ВМД від 27.04.2016, посвідчення Івано-Франківської митниці від 27.04.2016, висновок експертного дослідження від 14.12.2016 та сертифікат відповідності за №629883 терміном дії з 22.04.2016 по 21.04.2017 (а.с.7-13).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 в реєстрації вищезазначеного автомобіля відмовлено у зв'язку з тим, що поданий сертифікат відповідності виданий органом, який не входить до переліку органів із сертифікації, що уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання і органів сертифікації, призначених на виконання робіт з індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року за №521.

Суд вважає відмову відповідача у реєстрації транспортного засобу неправомірною з наступних мотивів.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року та Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, який затверджений наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року за №521.

Відповідно до п.8 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно п.10 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

Судом встановлено, що підпунктом 22 п.3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України, якими зокрема виключено норму щодо обов'язкової сертифікації КТЗ в державній системі сертифікації.

Зазначені зміни набрали чинності 01.01.2016 року і обов'язкова сертифікація КТЗ в державній системі сертифікації згідно з зазначеним Декретом припинена.

При цьому Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим Наказом Міністерством інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 (далі - Порядок № 521), а саме пп. 1.3 п. 3, передбачено, що на кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ (колісний транспортний засіб), що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до пп.1.4. вищевказаного Порядку індивідуальному затвердженню підлягає в тому числі кожен КТЗ, що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні.

Крім того згідно п.1 Постанови Кабінетом Міністрів України "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" за № 738 від 09.06.2011 пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в Державній автомобільній інспекції (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Пунктом 3 Постанови визначено, що сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання; уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.

Водночас судом встановлено, що з метою уникнення використання сертифікатів відповідності, виданих органами з сертифікації в державній системі з сертифікації УкрСЕПРО, для першої державної реєстрації транспортних засобів національним органом стандартизації внесено зміни в частині обов'язкового зазначення органами з сертифікації в державній системі УкрСЕПРО, згідно яких такі сертифікати не можуть бути використані з вищевказаною метою та є добровільною сертифікацією. Дані зміни набрали чинності з 22.06.2016 року.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що на момент видачі сертифікату відповідності, а саме 22.04.2016 (тобто до 22.06.2016), орган з сертифікації в державній системі з сертифікації УкрСЕПРО відносився до органів сертифікації, які уповноважені на виконання робіт із затвердження колісних транспортних засобів, так як зміни до законодавства, що унеможливлюють використання вищевказаних сертифікатів відповідності для першої державної реєстрації транспортних засобів, набрали чинності з 22.06.2016 року, а інших уповноважених на видачу вищезгаданих сертифікатів органів на той момент визначено не було.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За таких обставин, на переконання суду, неналежне здійснення державою в особі її органів правового регулювання суспільних відносин не може бути перешкодою для реалізації особою своїх прав, в тому числі і права на реєстрацію колісного транспортного засобу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ) «Рисовський проти України» (№29979/04) від 20.04.2011 судом підкреслено важливість дотримання принципу «належного урядування». Останній передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і зрозумілість їхніх дій, мінімізують ризик припущення помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси. З посиланням на свою попередню практику ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь- яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, що не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Ця справа фактично дає чіткі підстави для перевірки процедур прийняття рішень, на відповідність принципами діяльності суб'єктів владних повноважень та стандартам «належного урядування».

Вищезазначене знайшло своє відображення і у КАС України. Зокрема, на додаток до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу, що відтворює вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України стосовно обов'язку органів державної влади, місцевого самоврядування діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України містить вимогу щодо відповідності повноважень законній меті; п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України - щодо дотримання принципу пропорційності суб'єктом владних повноважень; п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України - щодо врахування права особи на участь у прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень, а п. 10 ч. 2 ст. 2 Кодексу - щодо своєчасності прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, тобто прийняття такого рішення у розумний строк.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на норми Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», так як відповідно до положень ч.3 ст.2 даного Закону, дія останнього не поширюється на оцінку відповідності колісних транспортних засобів та їх частин.

Відповідно до абз.3 підпункту 3 Постанови № 738 в редакції, яка діє з 03.04.2016, встановлено, що сертифікат відповідності видається уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.

З системного аналізу вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що фактично у період з 01.01.2016 по 22.06.2016 відповідні органи, уповноважені на видачу сертифікатів для першої реєстрації транспортного засобу, чинним законодавством України визначені не були.

Враховуючи викладене вище та принцип "належного урядування", на переконання суду, позивач мав повне і незаперечне право на проведення сертифікації у порядку, передбаченому до 01.01.2016, і виданий в процедурі цієї сертифікації сертифікат підлягав обов'язковому прийняттю відповідним державним органом у вказаний у ньому термін.

Згідно наведеного суд дійшов висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача з реєстрації КТЗ, а відтак, оскільки інших підстав відмови у вчинені управлінської дії зі сторони суб'єкта владних повноважень крім відсутності відповідного сертифікату судом не встановлено, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Територіальний сервісний центр 2643, Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області зареєструвати за ОСОБА_2 транспортний засіб FORD TRANZIT, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов'язання до їх вчинення підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Територіального сервісного центру 2643, Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 1 280 грн. судових витрат, сплачених відповідно до квитанції ПАТ «Державний ощадний банк України» за №106.40.1/47736 від 16.02.2017 року.

На підставі ст.3 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального сервісного центру 2643, Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області щодо відмови у реєстрації за ОСОБА_2 транспортного засобу FORD TRANZIT, 2012 року випуску.

Зобов'язати Територіальний сервісний центр 2643, Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області зареєструвати за ОСОБА_2 транспортний засіб FORD TRANZIT, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального сервісного центру 2643, Регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. судових витрат.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 14.04.2017 року.