open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р.

Справа № 588/1555/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про зобов’язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

20 грудня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить зобов’язати Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області (далі по тексту – УСЗН Тростянецької РДА Сумської області, відповідач) здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі по тексту – Закон № 3551-ХІІ в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених коштів, в сумі 4730,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що є учасником бойових дій і має право на пільги, передбачені Законом № 3551-ХІІ і підпункту 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV, а саме право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Втім відповідач виплатив таку допомогу у 2016 році у меншому розмірі. Вважає такі дії неправомірними, та такими що порушують його конституційні права та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача при виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (далі по тексту – постанова № 141), оскільки вказана постанова є чинна, прийнята відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не визнана неконституційною чи протиправною, не скасована у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить визнати протиправною та скасувати постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року та прийняти нову постанову суду, якою зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити позивачу ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік в сумі 4730,00 грн.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року щодо визнання неконституційною норми нової редакції ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ, відповідно до якої було встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Таким чином зазначає, що на час виплати позивачу допомоги діяла як постанова № 141, якою встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових у розмірі 920,00 грн., так і ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ, якою встановлено, що до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до ст. 8 Конституції України вказані норми Закону № 3551-ХІІ мають вищу юридичну силу.

При аргументуванні рішення суд першої інстанції допустив неправильне застосування п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, згідно якого виключно законами визначаються основи соціального захисту. Протягом 2016 року дія ст. 12 Закону № 3551-ХІІ законодавцем не призупинялася, і норми цього Закону не надають право Кабінету Міністрів України зменшувати конкретні суми допомоги, встановлені даним Законом.

Окрім цього зазначає, що ст. 26 розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII) також не може припиняти дії норми Закону № 3551-ХІІ, оскільки в даному випадку використовується принцип пріоритету спеціального закону над загальним, чим в свою чергу передбачається пріоритет більш ранньої спеціальної норми над більш пізньою загальною нормою. Також, відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані і прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Також, вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на Рішення Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод і рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а нормативно-правові акти відповідних органів державної влади мають видаватись на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вважає, що постанова №141 суперечить ст. 22 Конституції України та чинній редакції ст. 12 Закону № 3551-ХІІ.

Також, судом першої інстанції не взято до уваги Рішення Європейського суду з прав людини «Кечко проти України» (заява № 63134/00), згідно п. 23 якого зазначено, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Крім цього, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), не врахував при прийнятті рішення позицію Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 лютого 2016 року у справі №537/5837/14-а.

Зважаючи на те, що ст. 22 Конституції України є нормою прямої дії і реалізація права позивача ОСОБА_2 пов’язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до засідання суду апеляційної інстанції не прибули.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України слід змінити, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 12 лютого 2015 року УМВС України в Сумській області позивачу ОСОБА_2 видано посвідчення серії МВ № 024637 згідно з яким позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій /а.с. 6/.

У 2016 році позивачу було проведено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій у розмірі 920,00 грн., тобто у розмірі, встановленому постановою № 141.

Не погоджуючись з розміром отриманої допомоги, 09 грудня 2016 року позивач звернувся до УСЗН Тростянецької РДА Сумської області з питання виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року з відповідною заявою, в якій просив здійснити йому виплату грошової суми в розмірі 4730,00 грн. /а.с.11/.

Листом від 14 грудня 2016 року № 03-09/3723 УСЗН Тростянецької РДА Сумської області роз'яснило позивачу ОСОБА_2 про правові підстави обчислення, нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, та повідомило про те, що інших змін по виплаті вказаного виду допомоги законодавством не передбачено /а.с.44-45/.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що частиною 5 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ визначено, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому, положеннями ст. 17 цього Закону № 3551-ХІІ установлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України Бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року (далі по тексту – Закон № 79-VIII, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону № 79-VIII, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня встановленого Законом № 3551-ХІІ.

Кабінетом Міністрів України на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України 02 березня 2016 року прийнято постанову № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Підпунктом 2 пункту 1 цього урядового акту установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, зокрема, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі – 920,00 грн.

На час здійснення позивачу виплати зазначеної допомоги положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в установленому порядку не визнані, тобто є діючими.

Колегія суддів зауважує, що на залежність розмірів соціальних виплат і соціальних послуг від фінансових можливостей держави вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 та від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

Аналогічні положення відображені у статті 22 Загальної декларації прав людини, згідно з якою кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави; а також у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, який встановлює загальний обов’язок держав забезпечувати здійснення цих прав у максимальних межах наявних ресурсів (стаття 2).

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський Суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії).

Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов’язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державною, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

За приписами частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у наступній практиці Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» у рішенні від 7 липня 1989 року Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов’язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» цей Суд зазначив, що, з’ясовуючи, чи існує позитивне зобов’язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

Отже, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про правомірність дій відповідача при виплаті позивачу ОСОБА_2 у 2016 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому постановою № 141.

Приходячи до висновку про необхідність зміни постанови Тростянецького районного суду Сумської області, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частин 1 та 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XII установлено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Як убачається із справи, отримавши 16 травня 2016 року щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, до адміністративного суду позивач ОСОБА_2 звернувся поза межами строку, встановленого статтею 17-1 Закону № 3551-XII.

При цьому колегія суддів зауважує, що саме 16 травня 2016 року позивач дізнався про порушення, як він вважає, відповідачем його права на отримання такої допомоги в розмірі установленому Законом № 3551-XII, а не постановою № 141. Факт подальшого звернення позивача до УСЗН Тростянецької РДА Сумської області не змінює дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Також колегія суддів зазначає, що за правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд, отримавши позов, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених главою 8 КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення, шляхом виключення із його мотивувальної частини висновку суду про те, що позивач звернувся до адміністративного суду з дотриманням строку, визначеного ст. 99 КАС України.

Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 94 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 94, 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 199 ч. 1 п. 1, 201 ч. 1 п. 1, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року змінити, шляхом виключення із мотивувальної частини судового рішення висновок суду про те, що позивач ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з дотриманням строку, визначеного ст. 99 КАС України.

В іншій частині постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року – залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

ОСОБА_3

Судді

ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 14 квітня 2017 року.

Джерело: ЄДРСР 66001173
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку