Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/785/521/17
Номер справи місцевого суду: 515/2020/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирокТатарбунарськогорайонного суду Одеської області від 27.01.2017 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Арциз Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, у фактичних шлюбних відносинах, має малолітню дитину, інвалід ІІІ групи, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі.
В строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення - з 15 серпня 2016 року до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати на залучення експерта у розмірі 703,68 грн.
встановила:
Відповідно до вироку суду, 10 серпня 2016 року приблизно о 00.30 год. ОСОБА_8 , знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , в ході виниклої сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , достовірно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також, передбачаючи настання особливо небезпечних наслідків у вигляді смерті, обв`язав одним кінцем мотузки обидві гомілки ніг потерпілої для позбавлення її можливості рухатися, іншим кінцем мотузки обв`язав її шию в два оберти, затягнувши петлю на шиї до 12,5 см. в діаметрі. Далі, ОСОБА_8 , узявши в кімнаті липку стрічку, щільно обмотав нею голову ОСОБА_9 на рівні рота та носа, не менше, ніж 12 разів, таким чином позбавив її можливості дихати. Внаслідок ушкоджень, зумовлених здушуванням шиї петлею і перекриттям липкою стрічкою носа та рота, виникла механічна асфіксія, в результаті чого настала смерть ОСОБА_9 .
З метою приховування вчиненого злочину у нічний час 10 серпня 2016 року ОСОБА_8 замотав тіло ОСОБА_9 у ковдру, прозору плівку та, помістивши його у мішок, відніс до ями на території зазначеного домоволодіння, куди також кинув різноманітне сміття та підпалив його, а коли сміття перегоріло, за допомогою лопати засипав яму землею та глиною і залишив місце події, направившись в с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області.
В апеляційній скарзі адвокат зазначає, що суд не взяв до уваги доводи ОСОБА_8 щодо його невинності, відсутності у обвинуваченого мотиву вбивати свою дружину ОСОБА_9 , стосунки з якою протягом 5 років сумісного проживання були добрими. Суд, на думку захисника, посилається на показання потерпілої, свідків у кримінальному провадженні як на доказ вини обвинуваченого, однак ні потерпіла, ні свідки прямо не вказали, що саме ОСОБА_8 вбив ОСОБА_9 . Крім того, адвокат зазначає, що посилання суду на протокол огляду місця події з фототаблицею, протокол проведення слідчого експерименту с фототаблицею як на докази вини обвинуваченого є недопустимими у зв`язку з тим, що при проведенні слідчих дій в ході досудового розслідування на ОСОБА_8 здійснювався фізичний та психічний тиск з боку органів досудового розслідування, що відбувалося до зустрічі з захисником. Судом не була перевірена версія ОСОБА_8 щодо інших осіб, які можуть бути причетними до злочину. Висновки судово-медичних експертиз також не вказують на вбивство ОСОБА_9 ОСОБА_8 , у зв`язку з чим, просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 закрити.
Вислухавши доповідача, обвинуваченого і його захисника про задоволення апеляційної скарги, скасування вироку і закриття кримінального провадження за недоведеності участі ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому злочину, прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується сукупністю відносних, достатніх, допустимих, узгоджених між собою доказів, зібраних у встановленому порядку і досліджених судом з достатньою повнотою, яким дана належна оцінка.
Так, відповідно до показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_8 09.08.2017 року протягом дня перебував у домоволодінні АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_9 . ОСОБА_10 також пояснила, що біля 6 години ранку наступного дня із вказаного домоволодіння доносився дим, бачила там обвинуваченого, який палив сміття, було чути запах горілого, а біля 8-ї - 9-ї години ранку вона покликала ОСОБА_13 , однак будинок вже був закритий і ніхто не вийшов. У дворі побачила яму, яку обвинувачений копав за тиждень до цього, майже повністю засипаною, що здивувало її, а також відсутність ОСОБА_14 , оскільки остання завжди попереджала про свій намір поїхати з дому у справах. Свідки бачили, як 14.08.2016 року, в неділю, ОСОБА_8 приїхав до будинку грузовиком, куди завантажував габаритні речі матраци, побутову техніку, велосипед, однак ОСОБА_15 при цьому не було. На вхідних дверях як до приїзду обвинуваченого, так і після його від`їзду висів навісний замок. Наступного тижня з участю обвинуваченого проводились слідчі дії у його домоволодінні, при цьому він добровільно без жодного тиску пояснював та показував на іншій сусідці ті дії, які вчинив відносно ОСОБА_9 .
Відповідно до протоколу огляду місця події, на території господарського двору домоволодіння АДРЕСА_2 15.08.2016 року у ямі, частково засипаній землею, глиною та сміттям, виявлено труп ОСОБА_9 , замотаний у поліетиленову плівку чорного кольору та рядно (покривало). При цьому нижні кінцівки трупа та шия були зв`язані мотузкою, на голові поліетиленовий пакет і голова перемотана липкою стрічкою (т.1 а.п. 95-116).
Під час проведення слідчого експерименту 16.08.2016 року ОСОБА_8 детально розповів і показав на місці події, що в ході сварки в ніч на 10.08.2016 року ОСОБА_9 нігтями завдала йому подряпин на шиї, а він бив її в обличчя, повалив на підлогу, зв`язав ноги потерпілої і шию мотузкою, обмотав голову її липкою стрічкою, після чого одягнув їй на голову поліетиленовий пакет, обмотав тіло покривалом, поліетиленовою плівкою. Потім перемістив тіло потерпілої до раніше викопаної ним ями на господарському дворі, туди ж кинув залишки мотка липкої стрічки, сміття і підпалив усе, а коли прогоріло, закидав яму землею і сміттям (т.1 а.п. 159-200).
Згідно із висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 у неї виявлено тілесні ушкодження, зумовлені здавленням шиї та гомілок петлею (странгуляційна борозна на нижній третині шиї та полоси тиску на гомілках), смерть її настала від механічної асфіксії, яка могла виникнути як в результаті задушення петлею, на що вказує странгуляційна борозна на шиї, так і від закриття отворів рота і носа липкою стрічкою, яка суцільно обернута навкруги голови (12 обертів)(т.1 а.п. 129-131).
Зазначеним доказам також відповідають: висновок судово-медичної експертизи №186 від 15.08.2016 року, яким у ОСОБА_8 на бокових поверхнях шиї виявлено садна, характер поверхні яких свідчить про заподіяння їх за 3-7 днів до моменту огляду і могли бути заподіяні 09.08.2016 року в результаті дії нігтів рук (т.1 а.п. 140); показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ін. про те, що покійна ОСОБА_9 була доброзичливою людиною і мала добрі стосунки з оточуючими її людьми; показання ОСОБА_11 сусідки про те, що у вівторок 09.08.2016 року вечором із домоволодіння потерпілої ОСОБА_9 чула сварку з чоловіком ОСОБА_8 , в ході якої остання дорікала йому, що вже втомилася робити все сама. Про неналежне ставлення ОСОБА_8 до сім`ї від ОСОБА_9 вона чула і раніше; показання потерпілої ОСОБА_18 про те, що 11.08.2016 року ОСОБА_8 по телефону повідомив їй, що її сестра ОСОБА_9 поїхала в Одесу до свого першого співмешканця і вимкнула телефон. 13.08.2016 року він забрав від них корову, що тимчасово перебувала у них, та знову запевняв її, що сестра в Одесі. Наступного дня від односельчан сестри вона зрозуміла, що з нею щось сталось, бо люди бачили, як обвинувачений копав у дворі яму, а вранці 10.08.2016 року з неї йшов дим і сестра зникла. Сестра за життя говорила їй про намір припинити сумісне проживання з ОСОБА_8 .
Дії обвинуваченого із врахуванням обставин, передбачених ст. 91 КПК України, кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України правильно.
Районний суд ретельно, старанно, з достатньою повнотою дослідив зібрані органами досудового розслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення.
Доводи апеляційної скарги про непричетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому злочину є надуманими з метою уникнення його від кримінальної відповідальності за скоєний особливо тяжкий злочин.
Не може колегія суддів погодитись і з твердженнями апеляції захисника про відсутність у обвинуваченого мотивів для умисного вбивства своєї дружини, оскільки, відповідно до його пояснень в судовому засіданні, їх подружжя мало гарні стосунки, він працював і його доходи витрачались на потреби сім`ї, він дуже любив дітей і піклувався про них. Однак, показання потерпілої ОСОБА_18 , свідка ОСОБА_12 про характер взаємовідносин у сім`ї обвинуваченого, у зв`язку з чим, ОСОБА_9 припиняла сумісне з ним проживання і він проживав на польовому стані, а після події кримінального правопорушення повідомляв потерпілу і свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про те, що ОСОБА_9 , начебто, перебуває в м. Одесі; наявність тілесних ушкоджень на шиї обвинуваченого на час розслідування кримінального провадження і їх походження спростовують ці твердження.
Доводи апеляційної скарги про те, що жоден із доказів прямо не вказує на скоєння умисного вбивства потерпілої саме обвинуваченим ОСОБА_8 , спростовуються як протоколом слідчого експерименту, в ході якого він детально розповів про обставини вчиненого саме ним злочину, так, і сукупністю інших доказів: протоколу огляду місця події і вилучення трупу потерпілої зі слідами насильницької смерті із ями, яку викопав у дворі обвинувачений, висновку судово-медичної експертизи про характер, локалізацію виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, показаннями потерпілої і свідків односельчан, які у своїй сукупності достовірно вказують на те, що злочин скоєно саме ОСОБА_8 .
Судом першої інстанції були перевірені доводи обвинуваченого і про те, що у потерпілої ОСОБА_9 , начебто, були неприязні стосунки з конкретними особами і вказані особи могли вчинити вбивство, які спростовані в результаті допиту потерпілої і свідків односельчан, в тому числі і тих, на кого вказував обвинувачений, оскільки потерпіла мала репутацію доброзичливої людини і мала з оточуючими людьми добрі стосунки. При цьому суд також дав належну оцінку намаганням обвинуваченого та його захисника витлумачити докази і обставини кримінального провадження у такий спосіб, що ОСОБА_8 , начебто, непричетний до вчинення злочину.
Доводи апеляції та пояснення обвинуваченого в ході розгляду апеляції про те, що він перебував у домоволодінні разом із потерпілою лише 08.08.2016 року, а наступного дня поїхав до своїх батьків у с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області і не міг скоїти злочин у ніч на 10.08.2016 року, є необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні батьки обвинуваченого - свідки ОСОБА_21 і ОСОБА_22 пояснили, що він повернувся від дружини лише о 12 годині дня 10.08.2016 року. При цьому мати обвинуваченого ОСОБА_22 намагалась змінити свої показання після відповідних запитань обвинуваченого. Крім того, свідок ОСОБА_10 бачила ОСОБА_8 о 6 годині ранку 10.08.2016 року у домоволодінні у с. Глибокому Татарбунарського району Одеської області, де він палив сміття у викопаній ним ямі.
Показання обвинуваченого протягом досудового розслідування та судового розгляду були непослідовними, суперечливими та взаємовиключними, що, зокрема стосується його пояснень в судовому засіданні апеляційного суду про причини перевезення ним 14.08.2016 року із будинку потерпілої до своїх батьків належного їй майна.
Районний суд перевірив також доводи сторони захисту щодо, начебто, фальсифікації органами досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, застосування фізичного насилля до ОСОБА_8 з метою отримання у нього зізнання у вчиненні злочину та обґрунтовано не знайшов підстав для їх задоволення. При цьому суд правильно зазначив, що в ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_8 у присутності захисника і понятих добровільно, детально розповів і показав на місці про обставини скоєного ним злочину, в тому числі, повідомив про обставини, які не були на той момент відомі органам досудового розслідування, а саме, те, що залишок мотка липкої стрічки викинув разом із трупом убитої до ями і засипав їх. Саме в результаті цих пояснень під час проведення слідчого експерименту було виявлено залишок мотка липкої стрічки, який не був виявлений і вилучений під час проведення огляду місця події і виявлення трупу потерпілої. Жодних скарг на застосування відносно нього тиску у будь-якій формі протягом досудового розслідування ОСОБА_8 не подавав.
При вирішенні питання про призначення покарання суд першої інстанціївраховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність у нього непрацездатних батьків, а також стан його здоров`я, оскільки він є інвалідом 3-ї групи. Як за своїм видом, так і за розміром, призначене покарання є законним і справедливим.
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що вирок відносно ОСОБА_8 судом першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, і підстави для його скасування відсутні, то апеляційні скарги обвинуваченого і його захисника задоволенню не підлягають. Керуючись ст.404, 407,409, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Татарбунарського районного суду Одеської області від 27.01.2017 року відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_8 - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Судді апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
