Справа № 462/1526/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2017 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, працюючого начальником ВП

«Львівська дистанція водопостачання» РФ «Львівська залізниця»,

проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

по ч. 1 ст. 41 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 13-01-189/0325 від 28.03.2017 року ОСОБА_1 працюючи начальником ВП «Львівська дистанція водопостачання» РФ «Львівська залізниця» за адресою: м.Львів, вул.Гоголя, 1, допустив порушення вимог законодавства про працю, а саме: порушення вимогстатті 16 КЗпП України, ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про колективні договори та угоди» та ч. 3 ст. 66 КЗпП України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників є недійсним. Працівники ВП «Львівська дистанція водопостачання» не використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони не можуть відлучатися з місця роботи, а саме: в колективному договорі необгрунтовано неможливість встановлення перерви для працівників та не підтверджено порядок та місце приймання їжі для працівників. Перелік робіт, на яких працівники за умовами виробництва не мають права відлучатися з робочого місця та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд затверджений на спільному засіданні профкому ППО ВОДЧ -1 та Адміністрації ВП ВОДЧ-1: машиніст залізничного водопостачання, оператор на аеротенках, машиніст насосних установок, оператор очисних споруд, сторож;

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» виплата заробітної плати працівникам не проводиться не рідше більше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме: заробітна плата за першу половину січня 2017 року виплачена 19 січня 2017 року згідно платіжної відомості від 19.01.2017 року через установу ПАТ «Державний ощадний банк» , а заробітна плата працівникам за другу половину січня 2017 року виплачено 07.02.2017 року згідно платіжної відомості від 07.02.2017 року через установу ПАТ «Державний ощадний банк України»;

В порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про відпустки» заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки проводиться пізніше ніж за три дні до її початку, а саме: згідно із наказом від 30.01.2017 року №11 ОСОБА_2 надано основну щорічну відпустку з 15.02.2017 року, виплату заробітної плати проведено 14.02.2017 року згідно платіжної відомості №24 від 14.02.2017 року через установу ПАТ «Державний ощадний банк України».

У суді ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, підтвердив вказані вище обставини, щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, його вина підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 13-01-189/0325 від 28.03.2017 року і актом перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкового державного соціального страхування №13011890861.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.41 КУпАП.

З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеноїст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно дост.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності дост.4 Закону України «Про судовий збір»в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить 320,00 грн.

Керуючись ст.ст.40-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга у апеляційний суд Львівської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: О.Б.Постигач