ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року № 876/10174/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв`язку ,,Укрпошта в особі Волинської дирекції УДДПЗ ,,Укрпошта на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року у справі за позовом Українського державного підприємства поштового зв`язку ,,Укрпошта в особі Волинської дирекції УДДПЗ ,,Укрпошта до департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

01 вересня 2016 року Українське державне підприємство поштового зв`язку ,,Укрпошта в особі Волинської дирекції УДДПЗ ,,Укрпошта звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області щодо невключення до зведеного звіту (додаток №2 до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період) відомостей про здійсненні дирекцією компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад - грудень 2015 року на загальну суму 7701,84 грн., наданих Волинською дирекцією УДДПЗ ,,Укрпошта листом від 02.08.2016 року № 01-20-185 та у 3-х (трьох) звітах.

Також позивач просив зобов`язати відповідача включити до наступного, після набрання чинності рішення суду, зведеного звіту (додаток № 2 до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період) відомості про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад-грудень 2015 року на загальну суму 7701,84 грн., надані листом від 02.08.2016 року № 01-20-185 та у 3-х звітах.

Постановою від 26 листопада 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська дирекція УДДПЗ ,,Укрпошта подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що з набранням чинності Закону України за № 911-VIII від 24 грудня 2015 року ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з 01.01.2016 року компенсація заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України не здійснюється, середній заробіток за працівником зберігається за рахунок роботодавця.

За таких обставин позивач просить скасувати постанову суду першої та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що Волинська дирекція УДДПЗ ,,Укрпошта супровідним листом за № 01-20-185 від 02.08.2016 року направила департаменту соціальної політики Луцької міської ради три звіти за листопад-грудень 2015 року на загальну суму 7701,84 та список працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації для відшкодування витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (а.с. 8-12).

Листом від 03.08.2016 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив, що Державним бюджетом України кошти за програмою 2501350 ,,Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на 2016 рік не передбачено (а.с. 13).

Крім того, 04.08.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом про надання інформації щодо включення до зведеного звіту (додаток №2 по Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період) відомостей про здійснені Волинською дирекцією УДППЗ ,,Укрпошта компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад-грудень 2015 року на загальну суму 7701,84 грн. (а.с. 14).

Листом за № 11.2-8/18181 від 10.08.2016 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив про повернення дирекції звітів про фактичні витрати на виплату компенсацій середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за листопад-грудень 2015 року, відповідно до листа за № 11.2-8/17680 від 03.08.2016 року (а.с. 15).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з набранням чинності Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 року № 911-VIII, а саме з 01.01.2016 року, компенсація заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України не здійснюється, середній заробіток за працівником зберігається за рахунок роботодавця.

Крім того, на думку суду першої інстанції, Законом України ,,Про державний бюджет України на 2016 рік бюджетну програму на виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не встановлено.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Закону України ,,Про військовий обов`язок і військову службу призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України ,,Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України ,,Про освіту.

Частинами 1 та 2 статті 119 Кодексу законів про працю України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України ,,Про військовий обов`язок і військову службу і ,,Про альтернативну (невійськову) службу, ,,Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Як було встановлено частинами 3, 4, та 5 статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Гарантії, визначені у частинах третій та четвертій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації дію частини 3 статті 119 КЗпП України поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 ,,Про часткову мобілізацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №105), який, відповідно до п.1 якого, визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 ,,Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 2 Порядку № 105 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Згідно пункту 4 Порядку № 105 для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених звітів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2.

Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

Аналіз наведених положень закону дає підстави вважати, що за громадянами України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 ,,Про часткову мобілізацію, згідно із Законом України від 20 травня 2014 року №1275-VII, зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, суми виплати якого компенсується із бюджету відповідно до Порядку №105 в межах наявних ресурсів на зазначені цілі.

За вказаних обставин, з урахуванням невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань та невнесення наданих позивачем відомостей про Звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за листопад-грудень 2015 року до Зведеного звіту до Департаменту соціальної політики КМДА, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області включити надані позивачем відомості про компенсаційні виплати до Зведеного звіту.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин, які мали місце у листопаді-грудні 2015 року, норм Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, є протиправним.

Посилання суду першої інстанції на Закон України ,,Про державний бюджет України на 2016 рік, яким не встановлено бюджетну програму на виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, також є безпідставним, оскільки позивач не ставив вимог про стягнення компенсації, а лише включення до звіту відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад-грудень 2015 року.

Дії відповідача у такій ситуації прописані у Постанові КМУ від 04 березня 2015 року за № 105, яка на даний час є чинною.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу приписів п 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В силу ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому колегія суддів визнає правильним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги на загальну суму 2893,80 грн..

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв`язку ,,Укрпошта в особі Волинської дирекції УДДПЗ ,,Укрпошта задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року у справі № 161/11358/16-а (провадження № 2-а/161/620/16) - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області щодо невключення до зведеного звіту (додаток №2 до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період) відомостей про здійсненні Волинською дирекцією УДДПЗ ,,Укрпошта компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад - січень 2016 року на загальну суму 7701,84 грн., наданих Волинською дирекцією ЛППЗ ,,Укрпошта листом від 02.08.2016 року № 01-20-185 та у 3-х (трьох) звітах.

Зобов`язати департамент соціальної політики Луцької міської ради Волинської області включити до наступного, після набрання чинності рішення суду, зведеного звіту (додаток № 2 до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період) відомості про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад-січень 2015 року на загальну суму 7701,84 грн., надані листом від 02.08.2016 року № 01-20-185 та у 3-х звітах.

Стягнути з департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Волинської дирекції УДДПЗ ,,Укрпошта судовий збір у розмірі 2893,80 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складенні постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 10 квітня 2017 року.