0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Отрош І.М., розглянувши

позовну заяву Комунальної установи «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія»

про стягнення 297332 грн. 37 коп.,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2017 Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунальної установи «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» про стягнення 297332 грн. 37 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Нормами статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти у розмірі 297332 грн. 37 коп., суд дійшов висновку, що при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4459 грн. 99 коп.

Однак, позивачем долучено до позовної заяви копію платіжного доручення № 62 від 21.11.2016 про сплату судового збору у розмірі 4459 грн. 98 коп., з огляду на що суд дійшов висновку, що позивачем недоплачено судовий збір у розмірі 0,01 грн.

Відповідно до п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Водночас, пунктом 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як встановлено судом, як доказ сплати судового збору позивачем було подано копію платіжного доручення № 62 від 21.11.2016 на суму 4459 грн. 98 коп.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що копія платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору, у зв'язку з чим суд повертає позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош