open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року справа № 823/284/17 м. Черкаси

12 год. 11 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов’язання вчинити дії,

встановив:

17.02.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (далі – відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.01.2017 №230 про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

2) зобов’язати відповідача провести повторний письмовий кваліфікаційний іспит позивача у найближчий час проведення такого іспиту.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки останнє винесене з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270, а оцінювання результатів його роботи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області проводила суб’єктивно, формально та не повно, внаслідок чого виставлена кількість балів не відповідає грамотності та якості складених процесуальних документів, а також правового висновку по фабулі справи.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та зазначив, що під час іспиту він не був забезпечений фабулами справ та іншими документами для виконання завдань, що, на його думку, є порушенням прав особи, яка складає іспит. Вважає оскаржуване рішення протиправним, просить його скасувати.

Відповідач до зали судового засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 07.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до КДКА Черкаської області із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту на право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 48).

14.11.2016 на засіданні КДКА Черкаської області вирішено допустити до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (а.с. 56).

11.01.2017 позивачем складався письмовий іспит з метою здобуття свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно із відомістю з оцінювання кваліфікаційного іспиту КДКА Черкаської області відповідь позивача на екзаменаційний білет оцінено на 69,5 балів.

12.01.2017 КДКА Черкаської області прийняла рішення №230, яким позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту (а.с.62 (зворот) – 63).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд звертає увагу на таке.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі по тексту - Закону України №5076-VI) передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положеннями частин першої та другої статті 9 Закону України №5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Частиною третьою статті 50 Закону України №5076-VI встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Згідно частиною шостою статті 50 Закону України №5076-VI засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України. (частина 1 статті 8 Закону України №5076-VI).

Відповідно до пункту 1 та 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270 (далі по тексту - Порядок №270) до заяви додається письмова згода Заявника на обробку персональних даних, проведення перевірки повноти та достовірності повідомлених ним відомостей та зобов'язання про надання необхідних для перевірки документів на запит КДКА.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2016 позивач звернувся до КДКА Черкаської області із заявою про допуск до кваліфікаційного іспиту на право заняття адвокатською діяльністю, до заяви додано пакет необхідних документів (а.с. 48-55).

Судом встановлено, що 14.11.2016 на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області вирішено допустити до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (а.с. 56).

Відповідно до пункту 10 розділу 4 Порядку №270 Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішення КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети складення усного іспиту).

Пунктом 13 розділу 4 Порядку №270 встановлено, що проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку. Письмовий іспит складається першим. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту. Особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів. Для виконання таких завдань особі, яка складає письмовий іспит, надаються матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для його виконання. Такі матеріали формуються кваліфікаційною палатою, а їх комплекти затверджуються рішенням КДКА. Особа, яка складає письмовий іспит має право користуватись власними матеріалами, необхідними для виконання завдання. Письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату. При складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється; Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок; Оцінка кожного письмового завдання (із трьох) здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, головою КДКА, якщо останній приймає участь у засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Сумарна кількість балів не може перевищувати 120 та бути меншою за 80 балів. Письмовий висновок щодо правової позиції оцінюється від 0 до 30 балів; Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати; Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону України №5076-VI особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Судом встановлено, що позивач отримав практичне завдання та білет №11 із такими запитаннями:

1. Клопотання під час судового розгляду про залучення експерта або про допит свідків.

2. Відзив на позовну заяву у господарській справі.

3. Позовна заява щодо порушення умов договорів позики або позички.

4. Письмовий висновок щодо правової позиції захисту або надання іншої правової допомоги по господарському процесу (по фабулі).

Позивач зауважень щодо підготовки та проведення кваліфікаційного оцінювання чи правомочності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії не висловлював.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01 2017 року відбулось засідання кваліфікаційної палати КДКА адвокатури Черкаської області, на якому були присутні ОСОБА_2 - голова КДКА, голова кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області – ОСОБА_3, члени кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 61), тобто засідання відбулось при наявності кворуму, передбаченого частиною шостою статті 50 Закону України №5076-VI.

Судом досліджено Протокол засідання кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області від 11.01.2017 та виконані позивачем практичні завдання (а.с.56-58), як слідує із Протоколу засідання: «Оцінювання письмових робіт ОСОБА_1 доручається членам кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 В ході перевірки письмових робіт ОСОБА_1 було встановлено наступне:

Білет № 11 питання 1.

Клопотання про допит свідка під час судового розгляду.

Письмове завдання підготовлено не правильно, тобто містить грубі змістовні помилки, щодо принципових аспектів поставленого питання. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам кримінально процесуального законодавства.

Клопотання про допит свідка під час судового розгляду подано на розгляд,згідно складеного документа, слідчому судді Шевченківсьвського районного суду міста Києва.

Відповідно ж ст 3 ч,1 п. 18 КПК України слідчий суддя – суддя першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням: прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В ст. З ч. 1 п. 24 КПК України зазначено - судове провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до статті 7 ч. 1 зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Таким чином, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Клопотання про допит свідка під час судового розгляду повинно було подано безпосередньо Шевченківському районному суду міста Києва.

Клопотання про допит свідка під час судового розгляду подане слідчому судді захисником, відповідно згідно діючого кримінально процесуального законодавства, буде повернуто захиснику, у зв'язку з чим підзахисному буде надана не кваліфікована правова допомога.

По тексту клопотання маються невідповідність кримінально - процесуального законодавства, що вказує на нерозуміння основних засад, завдань і положень кримінально процесуального законодавства.

Оцінка за виконання завдання -0 балів.

Білет № 11 питання 2.

Відзив на позовну заяву по Господарського процесуально законодавства.

Відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним законодавства. Не містить посилання на всі основні нормативно правові акти.

Оцінка за виконання завдання - 23,5 балів.

Білет № 11 питання 3.

Позовна заява про стягнення заборгованості.

Відповідає визначеній законодавством процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Оцінка за виконання завдання - 23 бала.

Фабула справи з господарського процесу № 9.

Відповідає загальним вимогам процесуального законодавства, але логічно фактологічне обгрунтування містить неточності та прогалини. Не містять посилання на всі основні нормативно правові акти.

Недостатня повнота при викладені позовної заяви, містить посилання не на всі основні нормативно правові акти, норми цивільного кодексу України, не має взагалі аналізу та обгрунтування правової позиції, враховуючи Практику та правові позиції ВСУ.

Оцінка за виконання завдання - 23 бала.

Результат письмового іспиту свідчить про недостатню підготовку заявника в частині теоретичних знань та практичного застосування норм матеріального та процесуального права.»

Частиною 7 статті 50 Закону України №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виявив належного рівня знань при складанні письмового іспиту, рішенням КДКА Черкаської області від 12.01.2017, прийнятим складом кваліфікаційної палати, йому відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення підписане Головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що порядок прийняття рішення за результатами письмового іспиту не порушено. Вказане рішення прийняте повноважним складом кваліфікаційної палати.

Крім того, пунктом 1 розділу 5 Порядку №270 визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим головуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім'я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (пункт 4 розділу 5 Порядку).

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 12.01.2017 «Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту», за формою та змістом воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Щодо тверджень ОСОБА_1, що останнім під час кваліфікаційного оцінювання виконано завдання у відповідності до чинного, а тому рішення кваліфікаційної комісії підлягає скасуванню за необгрунтованістю, суд звертає увагу позивача на таке.

Оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту здійснюється членами кваліфікаційної палати, як особами, які наділені повноваженнями на здійснення такої оцінки, за результатами якої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області може прийняти рішення як про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту так і про відмову у видачі такого свідоцтва.

Суд не може перебирати на себе повноваження кваліфікаційної палати КДКА щодо оцінювання рівня підготовки позивача та щодо правильного чи неправильного виконання останнім практичних завдань, так як дані повноваження є виключною компетенцією комісії, при цьому суд може перевірити на відповідність закону можливі порушення КДКА в ході підготовки, допуску, складення та оголошення результатів кваліфікаційного іспиту, а саме строків підготовки, проведення іспиту, повідомлення завчасно осіб про іспит, часу на виконання іспиту, кворуму при голосуванні та оцінюванні, формі та змісту прийнятих рішень тощо.

Враховуючи, що в ході розгляду справи порушень з боку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області щодо підготовки, допуску та складення кваліфікаційного іспиту судом не встановлено, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2017 року

Джерело: ЄДРСР 65879901
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку