ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року

м.Полтава

Справа № 816/223/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Удовіченка С.О.,

при секретарі – Кисличенко О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 16 січня 2017 року №008192.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваного рішення. Так, зокрема в оскаржуваній постанові не зазначено банківські реквізити суб'єкта господарювання, дані свідоцтва про державну реєстрацію, номер, серію та дату видачі ліцензії. Наполягав на тому, що копію акту позивачу надано не було, оскільки водій автомобіля ОСОБА_3 повідомив, що ознайомитися з актом йому не пропонували та підпис свій він на жодному документі не ставив. Стверджував, що позивач має усі необхідні документи для здійснення перевезень вантажів, разом з тим у день який було здійснено перевірку водій забув свою індивідуальну книжку на підприємстві.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки Газ 3307 д.н.з. НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу СХО №103761, належить ТОВ "Кашкан Логістик", за кермом якого перебував ОСОБА_3, було зафіксовано надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів перелік яких визначено у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 6.3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07 червня 2010 року - не оформлено індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_3 та полісу обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті. Водій з актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився, про що зроблено відповідну відмітку в акті перевірки. Стверджував, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки розгляд справи відбувся 16 січня 2017 року, а повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 27 грудня 2016 року, однак на засідання комісії не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кашкан Логістик" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи 36965823 (а.с. 11-14).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб’єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1567 у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Судом встановлено, що 02 грудня 2016 року, на підставі направлення на перевірку від 01 грудня 2016 року №019112 (а.с. 32), посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Газ 3307 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ТОВ "Кашкан Логістик", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Належність вищевказаного автомобіля перевізнику ТОВ "Кашкан Логістик" було встановлено з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО103761.

За результатами перевірки складено акт від 02 грудня 2016 року №0110311, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах згідно ТТН №72063 від 02 грудня 2016 року без оформлення документів перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 6.3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07 червня 2010 року, а саме не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_3 та поліс обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті (а.с. 33).

З письмових пояснень старшого державного інспектора ВДК та нагляду за безпекою на транспорті ОСОБА_4 судом встановлено, що під час заповнення вищевказаного акту було допущено описку, а саме замість д.н.з. НОМЕР_2 вказано ВІ9556АО (а.с. 60 зворотній бік).

Водій з актом перевірки ознайомився, однак від підпису та надання письмових пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис.

У зв’язку з виявленими порушеннями заступником начальником управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспортні" винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №008192 у розмірі 1700 грн. (а.с. 8).

Не погоджуючись з даними рішеннями Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області,ТОВ "Кашкан Логістик" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Перевіряючи правомірність прийнятої постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ (далі – Закон України №2344-ІІІ).

Статтею 5 Закону України № 2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною одинадцятою статті 6 зазначеного Закону України передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно підпунктів 2, 3, 4 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

При цьому, згідно статті 1 Закону України № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; а водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 48 Закону України № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як вбачається із вказаної норми, вона не містить вичерпного переліку документів, які необхідні для здійснення вантажних перевезень

За приписами вимог статті 7 Закону України "Про страхування" від 07 березня 1996 року №85/96-ВР особисте страхування від нещасних випадків на транспорті віднесено до обов'язкового страхування.

Порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, в тому числі водіїв автомобільного транспорту та працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності визначається Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 №959.

За змістом пункту 1 вказаного Положення суб'єктами, які підлягають обов'язковому особистому страхуванню від нещасних випадків на транспорті є, зокрема, працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме: водії автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів).

Пунктом 4 Положення зазначено, що страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

Як слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ "Кашкан логістик", є зокрема вантажний автомобільний транспорт та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 11 зворотній бік)

Також судом встановлено, що відповідно до бухгалтерської довідки від 04 квітня 2017 року №270 наданої представником позивача, у ТОВ "Кашкан Логістика" обліковуються вантажні транспортні засоби, а саме: 54 автомобіля ГАЗ, 3 автомобіля ford fokus, 1 автомобіль ЗАЗ, 1 автомобіль nissan, 1 автомобіль mitsubishi, 6 автомобілів ЗІЛ, 1 автомобіль ПАЗ, 1 електронавантажувач вилковий crown, 1 погрузчик caterpillar та 1 погрузчик mitsubishi (а.с. 67).

З вищевикладеного слідує, що позивач, як особа яка займається перевезенням вантажів, зобов'язаний здійснювати обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті водіїв, а останні повинні мати страховий поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Крім того, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі - Положення № 340), встановлює особливості регулювання робочого часу та відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно пункту 1.3 зазначеного Положення № 340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Щодо посилань позивача на те, що водій має індивідуальну контрольну книжку, але забув її на підприємстві, а вищевказаним Положенням не вказано коли саме слід заповнювати таку книжку, суд зазначає наступне.

Поняття "ведення індивідуальної контрольної книжки водія", полягає не в тому, що вона є в наявності, а в тому, що до неї необхідно вносити відомості відносно кожної поїздки задля можливості перевірки дотримання вимог щодо робочого часу, періоду керування, перерви, часу відпочинку та обліку робочого часу.

Такого обов'язку позивачем на момент перевірки дотримано не було, що ним не заперечується.

Варто зазначити, що позивачу направлялося повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у якому вказано місце та час розгляду, а саме о 10 годині 16 січня 2017 року в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (м. Полтава, вул. Європейська, 189 А) (а.с. 35).

Дане повідомлення отримано представником позивача 27 грудня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Щодо посилань позивача на наказ №2-В (а.с. 66), відповідно до якого 16 січня 2017 року юрист та фахівець з економічної безпеки були відряджені до м. Павлоград, Дніпропетровської області, у зв'язку з чим позивач не зміг прийняти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає, що ТОВ "Кашкан Логістик" не було обмежено в часі направити Управлінню Укртрансбезпеки у Полтавській області до 16 січня 2017 року заперечення, пояснення чи клопотання про перенесення розгляду справи тощо.

Разом з тим, позивач з моменту складення акту перевірки до отримання постанови про накладення штрафу будь - яких дій щодо встановлення обставин перевірки, надання будь-яких доказів на спростування встановлених порушень не вчиняв.

Посилання позивача на незазначення в подорожньому листі запису про результати перевірки, суд не може прийняти як самодостатню обставину для визнання протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки як було встановлено в ході розгляду справи позивач був обізнаний про здійснення такої перевірки.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" від 05 липня 2011 року №3565-VI зі статті 48 Закону України №2344-ІІІ було виключено "дорожній лист".

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №008192 від 16 січня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Позивачем під час розгляду справи не було надано доказів, які б свідчили про наявність правових підставі для скасування оскаржуваної постанови у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2017 року.

Суддя С.О. Удовіченко