open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 569/724/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.

з секретарем Прокопчук Л.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі-позивач) просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 (надалі-відповідач) мотивуючи тим, що відносини в сім’ї не склалися, сторони припинили спільне проживання, сім’я фактично розпалася. Позивач переконана в неможливості примирення із відповідачем. Також, враховуючи перебування неповнолітньої дитини сторін – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її утриманні просить залишити її проживати з нею та стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що примирення між нею та відповідачем неможливе, строк наданий судом для примирення не приніс результатів, вони проживають окремо. Також вказала, що дитина проживає разом з нею, на її утримання потрібні значні витрати зумовлені відвідуванням дитиною секцій, необхідністю в оплаті харчування.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, він не заперечує, що шлюб слід розірвати, дитину залишити проживати з позивачем. Також не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини, однак вказав, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів в розмірі 1/6 частини від його доходу, враховуючи розмір його заробітку, який щомісячно зростає та враховуючи той факт, що він має намір надавати допомогу на утримання дитини, окрім сплати аліментів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 червня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №681, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ГЮ №037909 від 13 червня 2008 року. Під час перебування у шлюбі 28 березня 2012 року у них народилася дитина – ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ГЮ №162636 від 05 квітня 2012 року.

З пояснень сторін вбачається, що сторони спільним побутом на даний час не пов'язані, проживають окремо, їхні шлюбні стосунки фактично припинилися, примирення між ними неможливе.

Ухвалою Рівненського міського суду від 10 березня 2017 року сторонам був наданий строк для примирення, однак вжиті судом заходи щодо примирення подружжя позитивних наслідків не дали.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановлені судом обставини життя позивача та відповідача свідчать, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, примирення між подружжям не можливе і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, необхідно розірвати, відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

В силу ст. 161 СК України, якщо батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до п.6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року зазначено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Враховуючи думку сторін, а також те, що на час розгляду справи дитина сторін проживає разом з позивачем, відповідно до статті 160 СК України суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити спільну дитину сторін проживати разом з позивачем.

Стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Оскільки відповідач на даний час проживає окремо від позивача та своєї дитини, домовленість між ним та позивачем про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їхньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною третьою статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення.

Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує, що відповідач має офіційне місце роботи, що стверджується довідкою №276 від 01 березня 2017 року, що свідчить про необхідність стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу). Також суд враховує відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача чи у їхньої спільної з позивачем дитини захворювань, що потребували б додаткових витрат, а також відсутність будь-яких відомостей про перебування на утриманні відповідача інших осіб.

Доказів про перебування батьків відповідача на його утриманні відповідач суду не надав, а сам по собі той факт, що батьки відповідача є пенсіонерами не свідчить про те, що вони перебувають на утриманні відповідача та потребують матеріальної допомоги. Так само факт наявності у відповідача застарілого травматичного пошкодження ПХЗ лівого коліна сам по собі не свідчить про незадовільний стан його здоров’я.

Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року визначений у розмірі 1 355 грн., з 1 травня 2017 року буде складати 1 426 грн., а з 1 грудня 2017 року 1 492 грн.

Згідно довідки №276 від 01 березня 2017 року, яка видана ГУНП в Рівненській області, загальна сума доходу відповідача за період з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року включно складає 70 408 грн. 40 коп. Таким чином середньомісячний дохід відповідача становить близько 11 735 грн.

Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для його нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України), враховуючи дохід відповідача, який підтверджений належними доказами, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів частково. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/5 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. При цьому, на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 18 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їхньої дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 18 січня 2017 року по 17 лютого 2017 року.

На підставі частини першої статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати за подання позовної заяви в частині позовних вимог про розірвання шлюбу, у розмірі 640 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів, суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позов у частині стягнення аліментів підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь держави, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 105, 110-112, 160, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 80, 88, 209, 212-215, 218, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини – задовольнити частково.

Розірвати шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 13 червня 2008 року, актовий запис №681 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/5 (однієї п'ятої) частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 січня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 18 січня 2017 року по 17 лютого 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд в Апеляційний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 10 квітня 2017 року.

Суддя О.О. Першко

Джерело: ЄДРСР 65866043
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку