Ухвала

іменем україни

22 березня 2017 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,

МостовоїГ.І., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Житомирводоканал» Житомирської міської ради до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Житомир Інфо» про захист ділової репутації,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Житомир Інфо» на рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року Комунальне підприємство «Житомирводоканал» Житомирської міської ради (далі - КП «Житомирводоканал») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_3 через інтернет-сайт «Житомир інфо»; зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше наступного дня після набрання рішенням законної сили спростувати інформацію, викладену в статті, шляхом надання нею спростування до сайту із відповідним текстом спростування.

КП «Житомирводоканал» зазначало, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті Житомир Інфо була опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є відповідач, яка безпідставно звинувачує підприємство та директора в тому, що коагулянт КЖА не можна використовувати для очистки води. У даній публікації поширені відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять ділову репутацію КП «Житомирводоканал» та негативно впливають на ділові стосунки з партнерами.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18 травня 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким визнано інформацію про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 публічно розповсюджена ОСОБА_3 відносно КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради через інтернет-сайт «Житомир.інфо» у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради.

Зобов'язано ОСОБА_3 протягом двох тижнів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію на сторінці інтернет-сайту «Житомир.інфо» щодо неякісного очищення води КП «Житомирводоканал» коагулянтом КЖА.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» на інтернет-порталі сайту Житомир.info викладено статтю під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2.» У статті зазначалось: «На КП «Житомирводоканал» для очистки води добавляють реагент від якого відмовились всі міста України. Про це Житомир.info розповіла начальник цеху водогону на КП «Житомирводоканал» ОСОБА_3 Не так давно, наш директор ОСОБА_4, закупив новий коагулянт для очистки води. Взагалі реагент, який очищує воду, коагулює так, що забирає всі зважені частки, які злипаються і роблять осад, він освітлює воду. Ми зараз беремо коагулянт Полвак. Це коагулянт вже провірений, він наш український. Ми знаємо, що туди входить глинозьом і біла глина, оброблена соляною кислотою. Ми самі підбираємо реагенти так, аби було менше шкоди для води і для людей, бо ж самі п'ємо ту воду. Проте ОСОБА_4 найшов коагулянт, який випускає Дніпропетровськ, називається КЖА (SVK). У Дніпропетровську також є водоканали, і не один водоканал в області не бере його, і це б мало директора насторожувати, але ні. Нам дзвонили із того ж Дніпропетровська, бо почули, що ми його використовуємо, і питають, чи ми не боїмося його добавляти у воду, кажу, нас заставляють. На що вони мені сказали: Нас також заставляли, але ми відмовилися. І ми на водоканалі стали протестувати, для чого нам тяжкі метали, які страшно додавати у воду? Наш директор почав казати, що хтось з вищестоящого керівництва заставляє його використовувати цей коагулянт. Ми маємо документи з Міністерства, де був проведений дослід, і там чітко сказано, що він у них викликає великий сумнів. Коагулянт КЖА це по суті металобрухт, його у воду категорично добавляти не можна. Через 20-30 років ці метали тільки з організму виводяться, і через таки добавки йде ураження кісток, головного мозку, йде онкологія. Так, це такі домішки, які викликають онкологію, а цей реагент недосліджений, і з ним не можна працювати, а він заставив нас працювати. Ні один директор ні одного водоканалу в країні не підписав технічні умови щодо використання цього реагенту, тільки наш директор. Це вже зрозуміло, що йому цікавий цей реагент, а не здоров'я людей, - розповідає начальник цеху КП «Житомирводоканал» ОСОБА_3 За словами жінки, директор водоканалу ОСОБА_4, придбав небезпечний для здоров'я людей реагент КЖА без тендеру. Він взяв без тендеру цей реагент. ОСОБА_4 закупив 2 машини, це десь 40 тонн, приблизна ціна 200 тисяч. Цю порцію ми вже виробили під його тиском, пішла вона ще наприкінці листопада, а потім в грудні. В січні місяці ми виробили цілу машину. Який саме використовувати реагент, на жаль, вирішує директор водоканалу ОСОБА_4, не маючи на це спеціальної освіти і знання в технології очищення питної води. Так, токсичний реагент класу КЖА (SVK), в якому присутні важкі метали вище допустимої норми, згубно впливає на організм. Спеціалістів, які суперечать його діям, звільняють силовими та ганебними методами з роботи. ОСОБА_4 влаштовує, коли люди мовчать і менше знають. Я вважаю, що житомиряни мають знати, чим періодично їх поїть директор КП «Житомирводоканал», і за що вони платять гроші, - резюмувала ОСОБА_3 Житомир.info поцікавився у директора КП «Житомирводоканал», чи добавляється зараз для очистки води реагент КЖА та чи був проведений тендер на його закупівлю. В тому році, да, ми його використовували. Тендер в цьому році ми ще не проводили. Зараз для очистки води використовуємо реагент Полвак, - сказав директор КП «Житомирводоканал» ОСОБА_4 Наприкінці листопада 2015р. працівники водоканалу надіслали звернення до Житомирського міського голови ОСОБА_5, аби він звернув увагу на дії та роботу діючого директора КП «Житомирводоканал» ОСОБА_4 Начальник цеху водогону ОСОБА_3 сподівається, що всі неправомірні дії директора будуть викриті, а житомиряни отримуватимуть очищену воду без важких металів, які негативно впливають на здоров'я людей».

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вважав, що ОСОБА_3 не є автором статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» на інтернет-порталі сайту «Житомир.info»; у статті йдеться, зокрема, про результати проведених досліджень щодо використання реагенту - коагулянту КЖА для підготовки питної води, які були взяті з офіційного джерела - листа Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» від 03 серпня 2015 року № 40-01-414, фотокопія якого міститься в самій статті. При цьому за стилістикою викладення інформації у вказаній статті ОСОБА_3 через інтернет-портал сайту «Житомир.info» висловила не фактичні дані, а свої особисті оціночні судження, думки та переконання щодо даних, викладених у вищевказаному листі та подій, які відбуваються на КП «Житомирводоканал», де вона працювала. Такі оціночні судження відповідно до вимог закону не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази завдання ОСОБА_3 шкоди особистим немайновим правам та діловій репутації позивача внаслідок поширеної ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» інформації на інтернет-порталі сайту, ОСОБА_3 було висловлено власну критичну оцінку певних фактів і недоліків саме в роботі директора КП «Житомирводоканал» ОСОБА_4, а не підприємства в цілому.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та задовольняючи позов частково, вважав, що поширена ОСОБА_3 інформація є недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію КП «Житомирводоканал». При цьому апеляційний суд вважав, що вказана інформація не є оціночним судженням ОСОБА_3 про застосування небезпечного, на її думку, реагенту, а є твердженням про конкретні факти, які звинувачують позивача у незаконній діяльності та протиправній поведінці.

Проте з висновком апеляційного суду погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Разом із тим, за змістом зазначених норм, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі, право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб, і не порушуючи їхніх прав.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.

Відповідно до роз'яснень що містяться у п. п. 15, 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному житті тощо), яка на думку позивача, порушує її право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не модна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобах масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутації, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.

Враховуючи європейські стандарти у реалізації прав та свобод людини, у вирішенні спорів, пов'язаних з реалізацією свободи слова та поглядів, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам поясненням сторін і прийшов до правильного висновку, що оціночні судження відповідачки не можна визнати як факт розповсюдження відомостей, які принижують честь і гідність, шкодять діловій репутації позивача.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 ЦК України, будь-яка юридична особа має право на недоторканість ділової репутації, яке відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України охороняється цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію» особи винні у порушенні законодавства про інформацію, зокрема, у поширенні відомостей, що не відповідають дійсності, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

П. "і" ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачає обов'язок телерадіоорганізації спростувати інформацію, визнану недостовірною, наклепницькою, тощо, а ст. 64 цього ж закону передбачає право юридичної особи вимагати спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

Судом ретельно перевірені доводи сторін і прийнято до уваги проведений аналіз лінгвістичного дослідження Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні, наданий як підтвердження негативного характеру інформації, що міститься в повідомленні «Системна підтримка «П'ятої колони» в Україні є викликом усім національно-демократичним силам».

Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.

Судом установлено, що КП «Житомирводоканал» Житомирської ради є юридичною особою, а ОСОБА_4 є директором вказаного підприємства.

ОСОБА_3 працювала на КП «Житомирводоканал» Житомирської сільської ради на посаді начальника цеху водоканалу та звільнена з роботи з 08 лютого 2016 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Установлено, що ОСОБА_3 не є автором статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» на інтернет-порталі сайту «Житомир.info».

У викладеній ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» в зазначеній статті інформації йдеться, зокрема, про результати проведених досліджень щодо використання реагента - коагулянта КЖА для підготовки питної води, які були взяті з офіційного джерела - листа ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» від 03 серпня 2015 року № 40-01-414, фотокопія якого наявна в самій статті.

При цьому за стилістикою викладення інформації у вказаній статті ОСОБА_3 через інтернет-портал сайту «Житомир.info» висловила не фактичні дані, а свої особисті оціночні судження, думки та переконання щодо даних, викладених у вищевказаному листі та подій, які відбуваються на КП «Житомирводоканал», де вона працювала. Такі оціночні судження відповідно до вимог закону не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 було висловлено власну критичну оцінку певних фактів і недоліків саме в роботі директора КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради ОСОБА_4, а не підприємству в цілому.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази завдання ОСОБА_3 шкоди особистим немайновим правам та діловій репутації позивача внаслідок поширеної ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» інформації на інтернет-порталі сайту. ОСОБА_3 було висловлено власну критичну оцінку певних фактів і недоліків саме в роботі директора КП «Житомирводоканал» ОСОБА_4, а не підприємства в цілому.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї.

Крім того, КП «Житомирводоканал» скористалось своїм правом на відповідь, передбаченим ст. ст. 94, 277 ЦК України, що підтверджується розміщеною ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі сайту ТОВ «Рекламна агенція «Житомир Інфо» статтею під назвою «Житомирський водоканал відреагував на звинувачення щодо використання шкідливого коагулянта».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд наведеного не врахував, в чому саме полягає порушення прав позивача - не довів, у зв'язку з чим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир Інфо» задовольнити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 травня 2016 року скасувати, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 березня 2016 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

В.О. Кузнєцов

Судді:

О.І. Євтушенко Є.П. Євграфова Г.І. Мостова О.В. Умнова