ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/36387/16

К/800/29717/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправними дій, рішення та наказу, скасування рішення та наказу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2016р. арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.07.2016р.) просив: визнати протиправними дії комісії Головного територіального управління юстиції у м.Києві по складанню акту позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_4 №35/10-40 від 28.04.2016р.; визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016р. про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2254/5 від 22.07.2016р. «Про анулювання свідоцтва НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_4.» та, відповідно, відновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 30.04.2013р., виданого ОСОБА_4

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2016р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016р., позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016р., оформлене протоколом №48/06/16, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2254/5 від 22.07.2016р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_4 НОМЕР_1, виданого 30.04.2013р.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідачі подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просили рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в письмових запереченнях на касаційні скарги проти доводів та вимог останніх заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 30.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014р. у справі №904/9685/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014р. у справі №904/9685/13 ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» визнане банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру й ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

В зв'язку з поданням ПАТ «ВТБ Банк» та гр.ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України скарг на дії арбітражного керуючого ОСОБА_4 в частині організації та проведення 30.12.2015р. другого повторного аукціону з продажу майна боржника ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» арбітражному керуючому ОСОБА_4 було надіслано повідомлення від 13.04.2016р. №214/10-37 про проведення позапланової невиїзної перевірки.

За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, проведеної комісією Головного територіального управління юстиції у м.Києві, складено довідку від 28.04.2016р. №27/10-47, в якій зафіксовано виявлені порушення.

12.05.2016р. комісією Головного територіального управління юстиції у м.Києві, з урахуванням висновків, викладених у довідці від 28.04.2016р. № 27/10-47, та заперечень позивача, складено акт про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №35/10-40, в якому зроблено висновок про підтвердження в ході перевірки вчинення арбітражним керуючим ОСОБА_4 грубого порушення абз.6 ч.2 ст.41 Закону №2343 в зв'язку з тим, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника, за наявності арештів, накладених на майно боржника в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040660002222 від 24.12.2015р., та, як наслідок, порушення вимог ч.3 ст.98 Закону №2343 - виконання обов'язку арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) діяти добросовісно, розсудливо, з метою, якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

При цьому в акті №35/10-40 від 12.05.2016р. зазначено, що виявлене за результатами перевірки грубе порушення позивачем закону - абз.6 ч.2 ст.41 Закону №2343 є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення.

26.05.2016р. Департаментом з питань судової роботи та банкрутства внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання №729 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення за встановлене під час перевірки грубе порушення останнім Закону №2343, яким направлено матеріали позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, отримані від Головного територіального управління юстиції у м.Києві листом від 13.05.2016р. №278/10-37, для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

16.06.2016р. на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) обговорено та розглянуто подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства №729 від 26.05.2016р. про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення та одноголосно вирішено застосувати до нього таке стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (протокол засідання №48/06/16 від 16.06.2016р.).

Про прийняте рішення Міністерство юстиції України було повідомлено поданням №507 від 16.06.2016р., в зв'язку з чим останнім 22.07.2016р. видано наказ №2254/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 30.04.2013р., виданого ОСОБА_4

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, прийшов до висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем під час реалізації майна боржника грубого порушення законодавства (абз.6 ч.2 ст.41 Закону №2343) й як наслідок відсутність підстав для застосування до нього найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - позбавлення права на здійснення такої діяльності (анулювання виданого йому свідоцтва).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, здійснивши касаційний перегляд справи, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вказує на наступне.

Згідно з ч.1 ст.107 Закону №2343 арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 112 Закону №2343 визначено, що однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до п.7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Мін'юсту від 27.06.2013р. №1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645, однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Як вже вказувалось в цій ухвалі, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало саме грубе порушення ним вимог абз.6 ч.2 ст.41 Закону №2343 в зв'язку з тим, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії щодо незаконного відчуження майна боржника за наявності арештів, накладених на майно боржника в межах кримінального провадження.

При цьому, по суті зазначеного порушення судами встановлено таке.

Згідно із абз.6 ч.2 ст.41 Закону №2343 ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону №2343 продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Листом №9728/1-2 від 10.12.2014р. ПАТ «ВТБ Банк» надано згоду на продаж з аукціону майна боржника (ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд») - цілісного майнового комплексу, що перебуває в заставі у ПАТ «ВТБ Банк», за умови подальшого погодження з банком ціни і порядку продажу майна, яке забезпечує вимоги ПАТ «ВТБ Банк».

Аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» проведено з залученням торгівельної організації - ТБ «Катеринославська», проте його визнано таким, що не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, строк подачі яких закінчився 14.04.2015р.

Ліквідатором (позивачем) було організовано повторний аукціон з продажу майна частинами, який не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь в ньому.

Відповідно до ст.65 Закону №2343, рішень комітету кредиторів від 19.06.2015р. та від 01.07.2015р., стосовно визначення порядку реалізації майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» майно, яке не вдалося продати на аукціоні, виставлено ліквідатором на продаж на повторному аукціоні частинами у вигляді окремих лотів (лоти №1, №2, №3 та №4).

За результатами проведення повторного аукціону з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» лоти №2, №3 та №4 було реалізовано; повторний же аукціон з продажу майна по лоту №1 визнано таким, що не відбувся, в зв'язку з чим ліквідатор ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ОСОБА_4 листом №02-06/1152 від 30.07.2015р. звернувся до ПАТ «ВТБ Банк» з проханням надати згоду на подальшу реалізацію приміщення магазину у будівлі літ.А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 кв.м, ганок а; приямки a1, а2, В, Г, Д - навіси (тимчасові), за адресою: АДРЕСА_1, та отримав погодження банком реалізації на другому повторному аукціоні визначеного майна за початковою вартістю лоту 10025495,53грн. та на умові проведення аукціону без права зниження початкової вартості (лист №6434/1-2 від 31.07.2015р.).

В подальшому, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015р. у справі №904/9685/13 про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» клопотання ліквідатора ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» арбітражного керуючого ОСОБА_4 №02-06/1163 від 17.08.2015р. про надання згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення, задоволено та погоджено продаж зазначеного майна банкрута з початковою вартістю продажу, погодженою ПАТ «ВТБ Банк», - 10025495,53грн.

29.10.2015р. позивачем надано організатору аукціону (ТБ «Катеринославська») заявку №4 на продаж майна боржника.

Разом з тим, ухвалою Індустріального районного суду від 25.12.2015р. у справі №202/9487/15-к задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської міської прокуратури №1 Дніпропетровської області Геня П.М. про накладення арешту на приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 кв.м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та, відповідно, накладено арешт на зазначене майно.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на виконання зазначеної ухвали, за заявою Слідчого відділу Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, на приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 кв.м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд», накладено арешт, про що державним реєстратором Дніпропетровського МУЮ 28.12.2015р. внесено запис про обтяження №12810677.

Водночас, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13 скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд».

При цьому, в ухвалі зазначено, що вона набирає чинності з моменту її винесення, тобто, 29.12.2015р.

30.12.2015р. відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», за результатами якого лот №1 було реалізовано та укладено договір купівлі-продажу №1 з переможцем аукціону - ОСОБА_7 (від імені якої діяв представник по довіреності ОСОБА_8.).

Отже, на момент проведення аукціону - 30.12.2015р. ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. була чинною; а, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, арбітражний керуючий не наділений правом та повноваженнями надавати оцінку судовому рішенню, що набрало законної сили та у відповідності до ст.124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

30.12.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною видано свідоцтво про придбання ОСОБА_7 нерухомого майна - приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 кв.м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, дії приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни щодо прийняття рішення та реєстрації права власності на вказане нерухоме майно та саме це рішення про державну реєстрацію були оскаржені ПАТ «ВТБ Банк» в судовому порядку, з посиланням, зокрема, на наявність під час проведення аукціону арешту майна, накладеного ухвалою Індустріального районного суду від 25.12.2015р. у справі №202/9487/15-к, й постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. у справі №804/663/16, що набрала законної сили, в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» в частині визнання протиправними дій приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни відносно прийняття рішення та реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно та про визнання нечинним та скасування цього рішення було відмовлено, оскільки на момент здійснення приватним нотаріусом оскаржуваної дії вона керувалась ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (якою скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд»), яка мала законну силу.

В акті перевірки комісією стверджується, що позивач, як замовник аукціону, не мав права доручати організатору його проведення через наявність арешту.

Однак, як зазначено в матеріалах перевірки, заявка на проведення другого повторного аукціону була подана ліквідатором ще до винесення ухвали Індустріального районного суду від 25.12.2015р. у справі №202/9487/15-к про накладення арешту; до того ж, на момент проведення цього аукціону була чинною ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13, якою скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», яка не могла ставитися під сумнів ліквідатором, як замовником аукціону.

Крім того, судами встановлено, що на момент проведення аукціону постановою заступника начальника СВ Індустріального ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області капітаном поліції Сподинець Л.М., за погодженням з начальником СВ Індустріального ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області майором поліції Пархоменко Н.В., 30.12.2015р. було закрито кримінальне провадження №12015040660002222 від 24.12.2015р., порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.191 КК України (в рамках якого накладено вищевказаний арешт), у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що станом на 30.12.2015р. (день проведення повторних торгів) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040660002222 від 24.12.2015 р., та за яким накладено арешт на майно ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», вже було закрито, а ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13 про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим і не рухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд».

При цьому, відповідачами не надано судам попередніх інстанцій доказів на спростування наведених обставин.

Разом з тим, відсутність в постанові від 30.12.2015р. про закриття кримінального провадження вказівки на скасування накладеного арешту, як то передбачено ч.3 ст.174 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом якої прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації, не впливає на правильність вищенаведених висновків (у тому числі й враховуючи факт скасування арештів ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р.).

Водночас, судом береться до уваги й те, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.11.2016р. у справі №202/9487/15-к ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2015р. про арешт майна скасовано та клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області про арешт майна залишено без задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016р., оформленого протоколом №48/06/16, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та наказу Міністерства юстиції України №2254/5 від 22.07.2016р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_4 НОМЕР_1, виданого 30.04.2013р.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не є учасником спірних у даній справі правовідносин (щодо правомірності прийнятих відповідачами рішень про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності), а суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу та приймаючи рішення, питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки не вирішували.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Доводи ж касаційних скарг, за наведеного вище в цій ухвалі, не дають підстав для висновку про прийняття судами за наслідками розгляду даної справи неправильних рішень, а тому підстав для скасування останніх колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.