open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 910/15304/15
Моніторити
Постанова /04.04.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /20.03.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /21.02.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.01.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /07.12.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /23.11.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /14.11.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.03.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /08.02.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /13.01.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /23.12.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.12.2015/ Господарський суд м. Києва Постанова /01.12.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /18.11.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /06.10.2015/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2015/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.08.2015/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /28.07.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.07.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.06.2015/ Господарський суд м. Києва
emblem
Справа № 910/15304/15
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /04.04.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /20.03.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /21.02.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.01.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /07.12.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /23.11.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /14.11.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.03.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /08.02.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /13.01.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /23.12.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.12.2015/ Господарський суд м. Києва Постанова /01.12.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /18.11.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /06.10.2015/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2015/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.08.2015/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /28.07.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.07.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.06.2015/ Господарський суд м. Києва

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року

Справа № 910/15304/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача

Ходаківської І.П., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017

у справі

№ 910/15304/15 Господарського суду міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Анфас"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006"

про

стягнення 156 831, 13 грн.

за участю представників:

позивача

Богдан І.В. - предст., дов. від 04.01.17

відповідача

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анфас" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 156831,13 грн, з яких: 141488,16 грн - основний борг, 3% річних в розмірі 15342,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовано статтями 526, 530, статтею 610, частиною першою статті 612, статтями 625, 837 Цивільного кодексу України та вмотивовано неповним виконанням відповідачем зобов'язань оплатити надані за договором ремонтні роботи.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, вказавши, що договір, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, відсутній у відповідача, кореспонденцію про зміну реквізитів договору не отримував, підписані акти виконаних робіт є неналежними доказами, оскільки складені у формі, яка не відповідає встановленим вимогам щодо форми акта виконаних підрядних робіт КБ-2в, затвердженим Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554 та їх неможливо ідентифікувати щодо будь-якого договору, акти приймання виконаних робіт саме за договором підряду № 42 М від 16.09.2011 відсутні, а акт виконаних робіт за вересень 2011 датований 14 вересня 2011 року, тобто, раніше, ніж укладено договір.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анфас" 141488,16 грн основного боргу, 15342,97 грн 3% річних та 3136,63 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у цій справі (судді: Андрієнко В.В. - головуючий, Буравльов С.І., Шапран В.В.) вказане рішення залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник послався на те, що суд визнав встановленими обставини справи, які не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України; суди неповно встановили обставини справи не з'ясувавши дійсних відносин, що склалися між сторонами, враховуючи наявність двох різних договорів підряду, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просив судові рішення у справі залишити без змін, зазначаючи, що касаційна скарга фактично зводиться до переоцінки повно та належно встановлених судами обставин справи. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи зазначаючи, що явка його представника у призначене судом засідання є неможливою з поважних причин.

Судова колегія відзначає, що ухвалою суду участь представників у судовому засіданні не визнавалась обов'язковою; доводів та причин необхідності участі свого представника в судовому засіданні та неможливості розгляду касаційної скарги за його відсутності відповідач не навів, відтак, подане клопотання суд відхилив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (виконавець) уклали договір № 42М, при укладанні якого допущено помилку в його номері та даті, про що позивач направив відповідачу лист № 17-09/14 від 17.09.2011 із зазначенням відповідних вірних реквізитів.

Пунктом 1.1. вказаного вище договору сторони погодили, що підрядник бере на себе зобов'язання виконати за технічним завданням замовника (додаток № 1) ремонтні роботи по улаштуванню покрівельного покриття виробничих приміщень із застосуванням ТПО мембрани 1, 2 мм за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, згідно з схемою покрівлі (додаток № 2), а змовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. За пунктом 2.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Замовник перераховує аванс у розмірі 30% від вартості будівельно-монтажних робіт на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з дня підписання договору. Подальше фінансування здійснюється замовником згідно з графіком фінансування (додаток № 5), який є невід'ємною частиною договору. Замовник здійснює оплату вартості виконаних підрядником робіт щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітнім, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт з врахуванням авансових платежів (пункти 3.2, 3.3, 3.4 договору).

Суди встановили, що 19.09.2011 сторони підписали акт виконаних робіт № 1 за вересень місяць 2011 на суму 35078,50 грн, а 12.12.2011 - акт виконаних робіт № 2 за грудень місяць 2011 на суму 484488,16 грн.

Однак розрахунки за виконані роботи відповідач здійснив частково на суму 378000,00 грн., розмір його заборгованості складає 141488,16 грн. Нездійснення відповідачем остаточних розрахунків за виконані роботи і стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення заборгованості та 3% річних.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, що відповідають договору підряду; при цьому позивач виконав обумовлені роботи в повному обсязі, натомість, відповідач доказів на підтвердження сплати вартості виконаних робіт в повному обсязі не надав.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції з вказаними висновками погодився та зазначив, що факт наявності будь-яких інших правовідносин сторін з виконання робіт відповідач не довів; відповідач отримав лист про зміну номеру та дати договору, підтвердженням чого є копії банківських виписок з розрахункового рахунку позивача, де у призначенні платежів, отриманих від відповідача, наявний новий номер договору № 42 М від 16.09.2011; відповідач протягом року після підписання договору здійснив оплату більшої частини робіт саме за вказаним вище договором.

Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України). За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди встановили, що між сторонами виникли відносини, які відповідають правовідносинам за договором підряду, визначеним частиною першої статті 837 Цивільного кодексу України, за якими одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна договору або способи її визначення, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, за частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем встановлено матеріалами справи, а також відсутність доказів здійснення відповідачем розрахунків за виконанні роботи у повному обсязі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що заперечення відповідача впродовж розгляду спору зводились, в основному, до того, що відповідач не отримував листа про зміну реквізитів укладеного договору, а також щодо наявності між сторонами інших правовідносин, що виникли з різних договорів на виконання робіт. Аналогічні доводи містить і касаційна скарга.

При цьому колегія відзначає, що справа розглядалась судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 справа була скерована до суду першої інстанції для з'ясування обставин, які є суттєвими для розгляду справи, у тому числі щодо існування між сторонами будь-яких інших правовідносини та природу їх виникнення.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язано довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення належними та допустимими доказами; рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками судового процесу, отже, обов'язок доведення вказаних обставин належним та допустимими доказами покладається на сторони відповідно до вказаних положень Господарського процесуального кодексу України.

Під час нового розгляду справи господарські суди попередніх інстанцій встановили відсутність будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування між сторонами будь-яких інших правочинів щодо виконання робіт по улаштуванню покрівельного покриття виробничих приміщень із застосуванням ТПО мембрани 1, 2 мм за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 3; відповідачем виконані роботи частково оплачені, при цьому оплата здійснювалась відповідачем саме з зазначенням реквізитів договору, викладених в листі позивача про зміну реквізитів договору. Таким чином, доводи та заперечення відповідача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки належно та повно встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 42, 43, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 910/15304/15 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І.Ходаківська

В.Швець

Джерело: ЄДРСР 65812724
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку