ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017

Справа №910/11756/16

За позовом 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_3

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання рішень загальних зборів недійсними, визнання договорів недійсними та визнання права власності

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача-1: ОСОБА_1 (особисто); ОСОБА_5 - за довіреністю від 13.02.2017 року;

від позивача-2: не з'явилися;

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача-2: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

Обставини справи :

ОСОБА _1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс" про визнання недійсними договорів, рішення та визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс", оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс" №4 від 04.04.2016 року є недійсним в зв'язку з тим, що позивачі не брали участі в зазначених загальних зборах та не підписували протокол, а також не укладали і не підписували Договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс".

З цих підстав, позивачі просили суд задовольнити позов, та:

1) Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

2) Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

3) Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733).

4) Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733).

5) Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733), оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" №4 від 04.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.08.2016 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

28.07.2016 року через відділ діловодства суду від позивачів надійшла спільна заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивачі просили суд:

1) Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

2) Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

3) Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733).

4) Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733).

5) Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733), оформлені протоколом №7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" від 04.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 року розгляд справи відкладено на 10.08.2016 року.

10.08.2016 року через відділ діловодства суду від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві супровідним листом надійшла копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року розгляд справи відкладено на 17.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року призначено у справі №910/11756/16 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 6, код ЄДРПОУ 02883096), та зупинено провадження до закінчення проведення судової експертизи.

26.10.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/11756/16 з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за №14376/14377/16-32.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 року поновлено провадження у справі №910/11756/16 та призначено її розгляд на 22.11.2016 року.

В судовому засіданні 22.11.2016 року представники позивача-1 та позивача-2 надали пояснення про неможливість виконання клопотання експерта (надання оригіналу Договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс" від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1) в зв'язку з не існуванням вказаного договору та не укладанням його, а також заявили клопотання про зняття частини питань, поставлених експерту та про проведення судово-почеркознавчої експертизи по наявним в матеріалах справи документам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 року зупинено провадження у справі №910/11756/16 та призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 6, код ЄДРПОУ 02883096).

26.01.201176 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/11756/16 з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №14376/14377/16-32 від 13.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 року поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.02.2017 року.

14.02.2017 року через канцелярію господарського суду міста Києва представники позивачів подали спільну заяву про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

В судове засідання 14.02.2017 року представник позивача-2, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.02.2017 року представник позивача-1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з врахуванням заяви про припинення провадження у справі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 14.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРС" (далі по тексту - відповідач-2, ТОВ «КАРС», товариство) є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване 07.02.2000 року Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва та здійснює свою діяльністю відповідної до Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «КАРС» протоколом №3 від 12.11.2014 року (далі по тексту - Статут).

Відповідно до п. 1.4. Статуту учасником ТОВАРИСТВА є:

- ОСОБА_2, громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, 25 березня 2004 року (далі по тексту - позивача-2, ОСОБА_2)

- ОСОБА_1, громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, який проживає за адресою 01042, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 03 червня 1997 року (далі по тексту - позивач-1, ОСОБА_1).

04.04.2016 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс", оформлені протоколом №7, на якому прийнято рішення щодо:

- звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора з 04.04.2016 року та призначити на посаду генерального директора ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-1) з 05.04.2016 року;

- змінено склад учасників у зв'язку з продажем, ОСОБА_2 своєї частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, що становить 5000 (п'ять тисяч) гривень, 00 копійок на користь ОСОБА_3 та у зв'язку із продажем ОСОБА_1 своєї частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, що становить 5000 (п'ять тисяч) гривень, 00 копійок на користь ОСОБА_3;

- Частки у Статутному капіталі Товариства розподілено наступним чином: ОСОБА_3 є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства становить 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.;

- Затверджено Статут Товариства у новій редакції;

- вирішено 3дійснити державну реєстрацію змін та нової редакції Статуту Товариства з правом передоручення.

На підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" від 04.04.2016 року (далі по тексту - Договір-1) ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 50% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС".

На підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" від 04.04.2016 року (далі по тексту - Договір-2) ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 50% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС".

Як вбачається з матеріалів справи 05.04.2016 року проведені реєстраційні дії відносно ТОВ КАРС», а саме:

- державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карпенко Євгеном Сергійовичем здійснена реєстраційна дія по внесенню запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10741050010013701 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи -ТОВ «КАРС»; зміна складу або інформації про засновників;

- здійснена реєстраційна дія по внесенню запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10741070011013701 про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «КАРС», що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 07.04.2016 р. єдиним учасником ТОВ «КАРС» та його керівником зазначається ОСОБА_3. Таким чином, в результаті проведення 05.04.2016 р. вказаних реєстраційних дій було зареєстровано зміну учасників та керівника ТОВ «КАРС», а саме замість двох учасників товариства - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено єдиним учасником ОСОБА_3 з часткою у статному капіталі товариства у розмірі 10 000,00грн., що складає 100%., а також замість керівника ОСОБА_1 зазначено керівником ОСОБА_3.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що не брали участь в загальних зборах учасників ТОВ "КАРС", не підписували протоколом №7 загальних зборів учасників ТОВ "КАРС" від 04.04.2016 року, а також не укладали жодних договорів з продажу частки статутного капіталу ТОВ "КАРС"

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦК України , установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно із ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та розділу 12 «Загальні збори учасників товариства» Статуту ТОВ "КАРС" (затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «КАРС» протоколом №3 від 12.11.2014 року) лише Голова Товариства має право скликати позачергові Збори, у разі неплатоспроможності ТОВАРИСТВА, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси ТОВАРИСТВА в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення Статутного капіталу. Загальні збори Учасників ТОВАРИСТВА повинні скликатися також на вимогу Дирекції. Також учасники ТОВАРИСТВА, що володіють у сукупності більш як 20 (двадцять) відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів Учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності ТОВАРИСТВА. Якщо протягом 25 днів Голова ТОВАРИСТВА не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Загальні збори Учасників.

Згідно з п. 12.16. Статуту ТОВ "КАРС" (затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «КАРС» протоколом №3 від 12.11.2014 року) дата та місце проведення Загальних зборів Учасників та порядок денний повідомляється письмово всім Учасникам не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати початку Зборів. Доведення до відома Учасників інформації про скликання зборів може здійснюватись також і іншим, погодженим з Учасниками, способом.

Пунктом 12.6. Статуту ТОВ "КАРС" (затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ «КАРС» протоколом №3 від 12.11.2014 року) визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема, внесення змін до Статуту Товариства, створення (призначення) та відкликання (звільнення) виконавчого органу Товариства.

Відповідно до п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Згідно з п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення загальних зборів учасників ТОВ "КАРС", оформлені протоколом №7 від 04.04.2016 року, були відсутні позивач-1 та позиач-2, а також не підписували даний протокол, а підписи на даному протоколі від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується висновком експертів за результатом проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі №910/11756/16 від 13.01.2017 року №14376/14377/16-32.

Таким чином, ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_1 фактично не приймали участі в загальних зборах учасників ТОВ "КАРС" 04.04.2016 року, а отже не могли голосувати з питань порядку денного та, відповідно, не могли брати участь у заснуванні Товариства.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були присутні на загальних зборах учасників ТОВ "КАРС", оформлені протоколом №7 від 04.04.2016 року, та не підписували вказаного протоколу в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "КАРС", оформлені протоколом №7 загальних зборів учасників ТОВ "КАРС" від 04.04.2016 року, є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання Договорів недійсними, суд зазначає наступне.

04.04.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (далі по тексту - Договір-2), за умовою якого ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 50% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС".

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином для визнання правочину недійсним потрібна наявність підстав передбачених ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057 1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Пунктом 2.5.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону

Відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не укладала та не підписувала Договір-2, що підтверджується висновком експертів за результатом проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі №910/11756/16 від 13.01.2017 року №14376/14377/16-32, а тому волевиявлення ОСОБА_2, як учасника спірного правочину, не є вільним і відповідає його внутрішній волі.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що Договір-2 є недійсним.

14.02.2017 року через канцелярію господарського суду міста Києва представники позивачів подали спільну заяву про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи та реєстраційної справи ТОВ "КАРС" між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 фактично відсутній Договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як визначено у п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

В в'язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зазначає, що перехід права власності на 100% частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" відбулось поза волею Позивача-1 та Позивача-2.

Як вбачається з положень ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і; тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було Результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, зважаючи на недійсність рішення загальних зборів учасників ТОВ "Карс", яке оформлено протоколом №7 від 04.04.2016 року, недійсність Договору-2 та відсутністю будь-якого правочину між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо продажу 50% частки статутного капіталу ТОВ "КАРС", у відповідача-1 (ОСОБА_3) відсутня правова підстава володіння 100% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС", а отже, вказане майно та майнові права, мають бути повернуті Позивачу-1 та Позивачу-2 як його власника.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому з врахуванням зави про припинення провадження у справі підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суддя -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі №910/11756/16 в частині визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Карс" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733), оформлені протоколом №4 від 04.04.2016 року.

4. Визнати недійсним з моменту укладання Договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733) від 04.04.2016 року, який укладений між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, 25 березня 2004 року) та ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Харцизьким МВ ГУ ІУІВС України в Донецькій області 10 травня 2011 року, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3).

5. Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, який проживає за адресою 01042, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 03 червня 1997 року) право власності на частку в розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733).

6. Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, 25 березня 2004 року) право власності на частку в розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733).

7. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Харцизьким МВ ГУ МВС України в Донецькій області 10 травня 2011 року, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, 25 березня 2004 року) 4 884 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

8. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Харцизьким МВ ГУ МВС України в Донецькій області 10 травня 2011 року, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 30604733) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, який проживає за адресою 01042, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 03 червня 1997 року) 4 884 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

9. В решті задоволення позовних вимог - відмовити.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 24.03.2017 року.