Таким чином, редакція Відповідача за первісним позовом пункту 1.1 Договору узгоджується з Порядком та Примірним договором, а тому даний пункт підлягає укладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом: «За цим договором (далі - Договір) Товариство зобов'язується передавати електричну енергію, куповану ПНТ на Оптовому ринку електричної енергії України або власного виробітку, місцевими (локальними) електромережами до споживачів ПНТ та надавати інформаційні послуги відповідно до умов цього Договору, а ПНТ зобов'язується здійснювати оплату отриманих послуг відповідно до умов цього Договору.»

Пункту 1.3.

Даним пунктом Позивачем за первісним позовом запропоновано встановити розмежування балансової належності електричних мереж та установок і експлуатаційної відповідальності сторін шляхом укладення додатку 3 та додатку 4. Відповідач за зустрічним позовом просить виключити даний пункт Договору.

Суд зазначає, що доповнення Договору пунктом 1.3 щодо передачі позивачем електричної енергії електромережами, які перебувають на його балансі, з урахуванням обсягів технологічних витрат електричної енергії у мережах Товариства, та необхідності встановлення розмежування балансової належності електричних мереж та установок і експлуатаційної відповідальності сторін шляхом укладення додатків 3 та 4, не відповідає редакції Примірного договору.

Відповідно до п.1.10 ПКЕЕ електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії, у приєднанні до її мереж інших електропередавальних організацій або замовників за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів. Електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Отже, для передачі електричної енергії споживачу ПАТ «Київенерго» може використовувати технологічні електричні мережі, що не перебувають у власності Товариства, а тому Публічне акціонерне товариство «Київенерго», яке одночасно з передачею електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами також здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має забезпечити передачу електричної енергії до точки приєднання споживача, електроустановки якого розташовані на закріпленій території ПАТ «Київенерго», незалежно від точки приєднання електроустановок та незалежно від того у чиїй власності перебувають мережі, якими передається електрична енергія.

Виходячи з Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, Акт розмежування балансової належності є документом, який укладається між постачальником електричної енергії та споживачем. Отже, позиція Позивача за первісним позовом у Додатку 3 до договору розмежувати балансову належність електричних мереж та установок і експлуатаційну відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію обладнання, яке перебуває у власності Позивача за первісним позовом та споживачів Відповідача за первісним позовом, суперечить Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, оскільки Відповідач за первісним позовом не може бути стороною такого додатку.

Пропозиція Позивача за первісним позовом погодити перелік розрахункових точок обліку, схеми розмежування і т.п. у Додатках №3 та №4 Судом не приймається до уваги, оскільки укладення договору купівлі-продажу електричної енергії із постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом може бути здійснено тільки споживачем, у якого існує відповідний договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (п. 5.9 Правил), а на ПАТ «Київенерго» відповідно до п. 4 Порядку покладено ведення переліку споживачів, з якими постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом уклав договори про купівлю-продаж електричної енергії. Ведення даного переліку здійснюється за письмовим повідомленням постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Таким чином, включення до умов договору шляхом підписання Додатків 3, 4 до договору переліку розрахункових точок обліку, схем розмежування і т.п. не ґрунтується на вимогах нормативних актів і фактично пов'язане з наданням Позивачу за первісним позовом незаконного права вимагати не передбачених законодавством документів.

Судом розглянуті та відхилені доводи Публічного акціонерного товариства «Київенерго» стосовно того, що п.1.3 є прямою вимогою п.2.4 Додатку 10 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України - Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії (надалі - ІКО), оскільки обов'язок енергопостачальника погоджувати з ДП "Енергоринок" перелік своїх розрахункових точок обліку та розрахункових точок обліку його споживачів, шляхом подання довідок форми 3а, 3б, 3в, 4а, 4б, 4в, 6 встановлено Примірним договором між ДП "Енергоринок" та постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, схваленим постановою НКРЕ №631 від 18.06.2004 року, а п. 4 Порядку доступу постачальників до місцевих (локальних) електричних мереж встановлено обов'язок Відповідача надавати енергопередавальній організації дані споживачів, а тому умови п. 2.4 ІКО порушені не були.

З огляду на викладене, пункт 1.3 договору підлягає виключенню з договору, а тому в цій частині вимога Позивача за зустрічним позовом підлягає задоволенню.

Пункт 2.1.

Спір по даному пункту Договору виник з приводу визначення вартості додаткових (інформаційних) послуг Товариства. Позивач за первісним позовом просить суд викласти абзац 2 п.2.1 договору в наступній редакції: «Вартість додаткових (інформаційних) послуг Товариства не може перевищувати граничні показники, затверджені НКРЕ. Вартість додаткових (інформаційних) послуг визначається згідно з Переліком робіт, що входять до складу цих послуг, наведених у Додатку 2, що є невід'ємною частиною цього Договору». в свою чергу Позивач за зустрічним позовом просить суд викласти абзац 2 п.2.1 в такій редакції: «Вартість додаткових (інформаційних) послуг Товариства не може перевищувати граничні показники, затверджені НКРЕ».

В редакції Примірного договору другий абзац пункту 2.1 викладено в наступній редакції: "Вартість додаткових (інформаційних) послуг Компанії не може перевищувати граничні показники, затверджені НКРЕ".

Отже, в даному випадку приписами законодавства надано право сторонам самостійно визначити розмір плати за додаткові (інформаційні) послуги, перелік яких формує державний регулятор. Суд зазначає, що перелік робіт Товариства, які входять до складу інформаційних послуг, що надаються ПНТ, вже визначений у переліку робіт, які входять до складу інформаційних послуг, що надаються постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.12.2015 р. №2895 «Про встановлення на 2016 рік граничного розміру плати за надання інформаційних послуг ліцензіатами з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, які мають ліцензію на право здійснення діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, постачальникам електроенергії за нерегульованим тарифом» та не потребує додаткового уточнення в договорі.

Гранична ціна - це максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб'єктом господарювання (стаття 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

За таких обставин, оскільки розмір плати за надання інформаційних послуг є не постійною величиною та регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виходячи з того, що зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України), при відсутності згоди сторін щодо розміру плати, Суд вважає за розумне та справедливе визначити її на рівні граничних показників, затверджених НКРЕКП на відповідний рік. При цьому, Суд зазначає, що у разі зміни законодавства, яке регулює правовідносини сторін шляхом прийняття нових нормативних актів іншими органами державної влади, Сторони мають право відповідно до норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України змінити умови договору у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В даному випадку запропонована Позивачем за зустрічним позовом редакція пункту 2.1 договору повністю узгоджується з повноваженнями та регуляторною функцією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а тому він підлягає викладенню в такій редакції:

«Вартість послуг Товариства з передачі електроенергії ПНТ визначається на основі визначених у Повідомленні на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ та Повідомленні на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії обсягів купівлі електричної енергії споживачами і затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) для Товариства тарифів на передачу електроенергії на відповідних класах напруги з урахуванням постанови НКРЕ від 28.09.2000 № 1038 «Щодо оплати транспортування електричної енергії власного виробництва».

Вартість додаткових (інформаційних) послуг Товариства не може перевищувати граничні показники, затверджені НКРЕ.

На вартість послуг з передачі електроенергії та додаткових (інформаційних) послуг нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.»

Пункт 2.2:

Спір по даному пункту договору виник у зв'язку з порядком здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» попередньої оплати за договором.

Пунктом 2.2 Примірного договору визначено поетапне здійснення попередньої оплати вартості послуг з передачі електричної енергії та інформаційних послуг. При цьому, здійснення першого платежу передбачається на другий банківський день розрахункового місяця, тобто після прийому Повідомлення зі сторони ДП «Енергоринок» та початку постачання електричної енергії.

Таким чином, редакція п.2. Договору, запропонована Публічним акціонерним товариством «Київенерго» призводить до необхідності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» здійснювати попередню оплату вартості послуг з передачі електричної енергії та інформаційних послуг до підтвердження згоди ДП «Енергоринок» на продаж електричної енергії ПНТ.

Таким чином, пункт 2.2 Договору підлягає викладенню в редакції, запропонованій Позивачем за зустрічним позовом: «ПНТ на розрахунковий рахунок Товариства здійснює поетапну передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином:

1 платіж - до 17.00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/3 від вартості послуг Товариства, які визначені згідно з пунктом 2.1. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/6 від вартості послуг Товариства, які визначені згідно з пунктом 2.1, в кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10;

З платіж-з 11 до 15;

4 платіж -з 16 до 20;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути не менше вартості послуг Товариства, які визначені згідно з пунктом 2.1, на 5 днів вперед.

За домовленістю Сторін допускається інший графік оплати ПНТ вартості послуг Товариства з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг.»

Пункт 4.1:

Спір виник у зв'язку з невключенням Позивачем за первісним позовом слів «диференційного (погодинного) обліку електричної енергії», на включенні яких наполягає Позивач за зустрічним позовом.

Проте, пункт 4.1 Примірного договору викладено в такій редакції: «Умови встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) у точках розрахункового обліку споживачів визначені Правилами користування електричної енергії, нормативно-технічними документами та паспортними даними заводу виробника розрахункового засобу обліку електроенергії.»

Порядок визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕ №958 від 26.07.2012 року визначає механізм формування розрахункових погодинних даних щодо обсягів споживання електроенергії у точці розрахункового обліку споживача ПНТ (далі - розрахункові дані) за таких умов: щомісячний обсяг споживання електроенергії у цій точці протягом останніх 12 місяців не перевищує 50 тис. кВтгод; точка обліку застосовується для визначення обсягів споживання електроенергії субспоживачем, електропостачання якому здійснює постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ПРТ), а також обсягів перетікання електричної енергії з електромереж споживача в електромережі ПРТ. (п.1.2 Порядку). Цей Порядок розроблений з метою сприяння ефективному функціонуванню Оптового ринку електричної енергії України та є обов'язковим для виконання постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом (далі - ПНТ) та відповідними електропередавальними організаціями, на території здійснення ліцензованої діяльності яких знаходиться споживач ПНТ (далі - ЕК).

Відповідно до п.3.35 ПКЕЕ забезпечення локальним устаткуванням збору та обробки даних є обов'язковим лише для об'єктів (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис.кВт.год і більше.

Таким чином, вимога Позивача за первісним позовом щодо використання лише АСКОЕ для визначення даних комерційного обліку для всіх споживачів ПНТ є такою, що не відповідає діючим нормативно - правовим актам, а тому пункт 4.1 договору підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом: «Умови встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) у точках розрахункового обліку споживачів визначені Правилами користування електричної енергії, нормативно-технічними документами та паспортними даними заводу виробника розрахункового засобу обліку електроенергії.»

Пункт 4.2.

Відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, які затверджені постановою НКРЕ від 12.08.1996 № 36, ліцензіат повинен здійснювати купівлю-продаж електричної енергії з використанням даних, отриманих з автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

Правила користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, є нормативно-правовим актом, який поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення), та регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Оскільки договір, укладення якого є предметом спору, спрямований на врегулювання відносин щодо передачі електричної енергії для споживачів на роздрібному ринку електричної енергії (а не на оптовому), здійснення обліку купленої ними електричної енергії повинно здійснюватися відповідно до вимог та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28. З огляду на це є безпідставними посилання Позивача за первісним позовом на неможливість використання приписів Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, при визначенні обліку купленої споживачами електричної енергії.

Крім того, враховуючи приписи 3.35 Правил користування електричною енергією, пунктом 4.2 Примірного договору передбачена можливість здійснення обліку переданої та спожитої електроенергії за допомогою як приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, так і за допомогою автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії.

Отже, запропонована Позивачем за первісним позовом редакція п. 4.2 договору, яка передбачає виключення можливості здійснення комерційного обліку переданої та спожитої електроенергії за допомогою приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії і здійснення такого обліку лише за допомогою автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) не відповідає редакції Примірного договору та положенням Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

Також доповнення Позивачем за первісним позовом пункту 4.2 Договору переліком документів, який має відповідати системі АСКОЕ, також не узгоджується з умовами Примірного договору.

У зв'язку з чим, п. 4.2 договору підлягає викладенню в редакції, запропонованій Позивачем за зустрічним позовом, яка відповідає редакції Примірного договору: «Комерційний облік переданої та спожитої споживачем ПНТ електричної енергії здійснюється на підставі даних приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, встановлених на межі балансової належності електричних мереж між товариством та споживачем ПНТ або за допомогою АКСОЕ.

АСКОЕ споживача має охоплювати всі розрахункові точки обліку електроенергії.

При встановленні приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії не на межі балансової належності електромережі кількість облікової електроенергії, що споживається споживачем ПНТ, збільшується (або зменшується) на розмір втрат електроенергії в мережі з місця встановлення таких приладів до межі балансової належності мережі».

Пункт 4.3.

При вирішенні спору щодо даного пункту Суд виходить з встановленої вище неправомірності доводів Позивача за первісним позовом щодо здійснення обліку виключно за допомогою автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). З огляду на це наведена Позивачем за первісним позовом у редакції пункту 4.3 договору процедура визначення обсягів споживання електричної енергії не враховує права споживачів, які здійснюють облік електроенергії за допомогою приладів диференційного (погодинного) обліку та споживачів, у яких здійснення погодинних обсягів електричної енергії має місце на підставі відповідного Порядку, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 26.07.2012, № 958.

Пункт 4.3 договору в редакції Позивача за первісним позовом повністю відрізняється від пункту 4.3 в редакції Примірного договору. Процедура обліку електроенергії, запропонована Позивачем за первісним позовом, не передбачена Примірним договором.

Водночас, редакція Позивача за зустрічним позовом пункту 4.3 відповідає редакції Примірного договору з тим лише застереженням, що на даний час постанова на НКРЕ від 21.01.2004 № 63 втратила чинність, шляхом прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, постанови №958 від 26.07.2012 року "Про затвердження Порядку визначення погодинних обсягів електричної енергії". Тому редакція пункту 4.3 підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом:

«У разі, якщо максимальний місячний обсяг споживання електроенергії у точці обліку споживача ПНТ за останні 12 місяців не перевищує 50 тис кВтг., встановлення приладів диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії та АСКОЕ у цій точці не є обов'язковим. При цьому у разі відсутності в таких точках приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії або АСКОЕ визначення погодинних обсягів купованої електроенергії проводиться-на підставі даних, розрахованих згідно з постановою НКРЕ від 26.07.2012 № 958 «Про затвердження Порядку визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії».

Пункт 4.5.

Пункт 4.5 договору, яким Позивач за первісним позовом пропонує доповнити договір, регулює порядок обліку електричної енергії сторін при виході з ладу приладів обліку та покладає на Відповідача за первісним позовом часові рамки відновлення даного обліку, встановлюючи механізми, які спрямовані на стимулювання Відповідача за первісним позовом щодо відновлення обліку.

Незважаючи на те, що безпосередньо дані приписи не містить Примірний договір, такі обов'язки покладені на Відповідача за первісним позовом іншими нормативними актами, що регулюють діяльність Відповідача за первісним позовом.

Відповідно до п.3.4 ПКЕЕ термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.

Абзацом 2 пункту 3.11.1 примірного договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ України від 18.06.2004 року № 631, передбачено: "В разі виходу з ладу розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) у точці обліку споживача, якому постачальник постачає електричну енергію, використовуються дублюючі прилади диференційного (погодинного) обліку (складові вимірювального комплексу), а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання по таких точках обліку споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії попереднього розрахункового періоду (до моменту виходу з ладу розрахункового приладу диференційного (погодинного) обліку споживання), про що постачальник повідомляє ДПЕ протягом розрахункового періоду. Постачальник зобов'язаний в термін не більше одного місяця відновити погодинний розрахунковий облік і письмово повідомити про це ДПЕ. До отримання ДПЕ письмового підтвердження про відновлення погодинного розрахункового обліку довідка, надана постачальником відповідно до п. 3.1, вважається недійсною.".

Отже, доповнення договору пунктом 4.5 узгоджується з нормативно визначеним:

- порядком обліку електричної енергії сторін при виході з ладу приладів обліку;

- обов'язком відповідача забезпечити відновлення даного обліку;

- механізмом сприяння відповідачем у відновленні обліку.

Таким чином, оскільки зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України), Суд вважає обґрунтованою вимогу Позивача за первісним позовом щодо включення пункту 4.5 договору. Проте, формулювання часових рамок відновлення обліку електричної енергії повинно узгоджуватись з тими, які містяться в редакції абзацу 2 пункту 3.11.1 примірного договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ України від 18.06.2004 № 631.

З огляду на це, пункт 4.5 підлягає включенню до умов договору в такій редакції:

"У разі виходу з ладу приладів диференційованого (погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) у точці обліку споживача ПНТ використовуються дублюючі прилади диференційованого (погодинного) обліку (складові вимірювального комплексу), а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання у таких точках обліку споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії попереднього розрахункового періоду (до моменту виходу з ладу розрахункового приладу диференційного (погодинного) обліку споживання), про що ПНТ повідомляє Товариство протягом розрахункового періоду. ПНТ зобов'язаний в термін не більше одного місяця відновити погодинний розрахунковий облік і письмово повідомити про це Товариство. До отримання Товариством письмового підтвердження про відновлення диференційованого (погодинного) обліку та причини виходу з ладу системи погодинного обліку Товариство не погоджує Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць.".

Підпункт 4 пункту 5.1.

Виходячи з протоколу узгодження розбіжностей, спір виник з приводу включення такої підстави відмови ПАТ «Київенерго» Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» у погоджені повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії, як наявність у споживача безоблікового споживання електричної енергії та невідповідності розрахункових засобів обліку споживача (субспоживача) вимогам, встановленим пп.4.1-4.4 цього Договору.

Відповідно до п.7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж).

Таким чином, за порушення ПКЕЕ споживачами ПКЕЕ передбачено ряд санкцій: припинення повністю або частково постачання електричної енергії, здійснення яких передбачається при будь - якому типі постачання та відповідно не впливає на необхідність переходу споживача на постачання до ПРТ. При цьому, непогодження Повідомлення по причині невиконання споживачами вимог ПКЕЕ та умов договорів про постачання електричної енергії та невідповідності приладів і систем обліку споживачів що заявляються, вимогам ІКО, ПКЕЕ, Правил улаштування електроустановок, не передбачено жодним із зазначених документів.

В свою чергу, у разі непогодження Повідомлення зі сторони Позивача за первісним позовом воно не приймається до розгляду ДПЕ відповідно до п.3.8 Примірного договору між ДПЕ та ПНТ, постачання ПНТ не здійснюється, а відповідно до п.5.12 ПКЕЕ наступного дня після припинення виконання зобов'язань ПНТ з першого дня розрахункового місяця у повному обсязі відновлюється продаж електричної енергії споживачу зі сторони ПРТ.

Таким чином, зазначений пункт договору в редакції Позивача за первісним позовом замість повного або часткового припинення постачання електричної енергії споживачу, що встановлено діючим законодавством України, передбачає лише здійснення зміни постачальника від ПНТ до ЕК, тобто зміну порядку оплати коштів за спожиту електричну енергію.

Крім того, підпункт 4 пункту 5.1 Договору в редакції Примірного договору передбачає, що Товариство має право відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, підпункт 4 пункту 5.1 Договору підлягає викладенню в редакції, запропонованій Позивачем за зустрічним позовом, що відповідає Примірному договору, в наступній редакції: «Відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії.»

Підпункт 2 пункту 6.2.

Пропозиція Позивача за первісним позовом доповнити договір умовами та додатком 1, який містить перелік споживачів, що отримують електроенергію від Відповідача за первісним позовом, була оцінена судом при вирішенні спору щодо редакції пункту 1.1.

На підставі аналізу як Примірного договору, так і інших нормативних актів, які регулюють правовідносини у сфері купівлі, продажу електроенергії, її передачі, Суд дійшов висновку, що дані пропозиції Позивача за первісним позовом не ґрунтується на нормативних актах і фактично пов'язані з наданням Позивачу за первісним позовом незаконного права вимагати не передбачених законодавством документів.

Отже, в даному випадку вимога Публічного акціонерного товариства «Київенерго» доповнити підпункт 2 пункту 6.2 посиланням на додаток 1, яка передбачає "передачу енергії, що належить ПНТ, споживачам, зазначеним у додатку 1 до договору" суперечить п.п. 5, 6 Порядку доступу постачальників до місцевих (локальних) електричних мереж, оскільки стосується погодження у договорі про передачу електричної енергії даних про всіх споживачів ПНТ, а тому є незаконною.

З огляду на це, підпункт 2 пункту 6.2 підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом: "забезпечити при виконанні ПНТ умов цього Договору передачу електроенергії, що належить ПНТ, до споживачів, які уклали договори купівлі-продажу електроенергії з ПНТ;".

Підпункт 8 пункту 6.2.

Вирішуючи спір щодо редакції підпункту 8 пункту 6.2 слід виходити з наведеного у Примірному договорі порядку зчитування та збором енергопередавальною організацією даних про фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за нерегульованим тарифом (підпункт 8 пункт 6.2), який узгоджується з редакцією, запропонованою Позивачем за зустрічним позовом.

Проте, у зв'язку з втратою чинності постанови НКРЕ від 26.01.2004 № 63, на яку є посилання в тексті Примірного договору, Суд зазначає акт, який на даний час врегульовує ці правовідносини - постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 26.07.2012 № 958 "Про затвердження Порядку визначення погодинних обсягів електричної енергії".

Отже, підпункт 8 пункту 6.2 підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом: «Проводити зчитування та збір фактичних даних про погодинне споживання електричної енергії споживачами ПНТ, а також формування та передачу в ДП «Енергоринок» до 10-00 даних про погодинні обсяги купівлі ПНТ електричної енергії на Оптовому ринку з урахуванням обсягів її власного виробництва та нормативних технологічних витрат електроенергії в мережах Товариства (макет 30900), включаючи погодинні дані, що розраховані згідно з Порядком визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕ від 26.07.2012 №958 «Про затвердження Порядку визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії».

Товариство несе відповідальність перед ДПЕ за несвоєчасне надання, ненадання або надання недостовірних даних щодо погодинних обсягів споживання електричної енергії споживачами ПНТ та купівлі ПНТ електричної енергії на ОРЕ до ДП «Енергоринок» та НЕК «Укренерго» у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний факт такого порушення.»

Підпункт 1 пункту 6.3:

Суд зазначає, що підпункт 1 пункту 6.3 відповідає положенням Примірного договору в редакції, запропонованій Позивачем за зустрічним позовом, а тому підпункт 1 пункту 6.3 договору підлягає викладенню в такій редакції: «До 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому, надавати до Товариства в електронному вигляді прогноз погодинного обсягу купівлі електроенергії в ОРЕ (з врахуванням обсягів власного виробництва електроенергії) за середній робочий день місяця, що передує розрахунковому.»

Підпункт 4 пункту 6.3.

Підпункт 4 пункту 6.3 договору щодо покладення на Відповідача за первісним позовом обов'язку щоденно нарочним способом дублювати погодинне споживання електроенергії кожним споживачем Відповідача за попередню добу не відповідає редакції Примірного договору та не передбачене чинним законодавством України.

При цьому, Суд не приймає до уваги посилання Позивача за первісним позовом, що такий обов'язок передбачений положенням абз. 3 пп. 1 п. 12.6 Інструкції про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України (додаток 3 до ДЧОРЕ), оскільки норма права, на яку посилається Позивач стосується виробників електричної енергії, постачальників за регульованим тарифом, безпосередньо НЕК "Укренерго", і не стосується постачальників за нерегульованим тарифом (відповідача), тому не може застосовуватись у даному випадку.

Суд зазначає, що редакція Позивача за зустрічним позовом підпункту 4 пункту 6.3 відповідає редакції Примірного договору з урахуванням того, що на даний час постанова НКРЕ від 21.01.2004 № 63 втратила чинність шляхом прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, постанови від 26.07.2012, № 958 "Про затвердження Порядку визначення погодинних обсягів електричної енергії".

Тому редакція підпункту 4 пункту 6.3 підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом таким чином: «У разі зняття показів споживання електричної енергії ПНТ або безпосередньо споживачем:

- щоденно до 9-00 години надавати до Товариства електронною поштою дані погодинного споживання електроенергії кожним споживачем ПНТ та обсяги власного виробництва електроенергії за попередню добу, розраховані відповідно до постанови НКРЕ від 26.07.2012 №958 та п.6.2.8 цього Договору;

- до 10-00 години 11, 21 числа розрахункового місяця та до 10-00 години 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати до Товариства факсимільним зв'язком завірені підписом керівника та печаткою ПНТ дані про фактичне споживання електроенергії споживачами відповідно за 10, 20 діб та місяць.»

Підпункт 7 пункту 6.3:

Підпункт 7 пункту 6.3 договору в редакції Позивача за первісним позовом передбачає відповідальність Відповідача за первісним позовом за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та додаткових (інформаційних) послуг на умовах, визначених цим Договором у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. Пеня нараховується до повного виконання ПНТ своїх зобов'язань. При цьому, редакція запропонованого Позивачем підпункту договору призводить до збільшення матеріальної відповідальності ПРТ та покладає на Відповідача додаткову відповідальність.

Проте, вказаний підпункт 7 пункту 6.3 суперечить нормам Примірного договору, а тому підпункт 7 пункту 6.3 підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом: «ПНТ несе відповідальність за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та інших додаткових послуг на умовах, визначених цим Договором.

У випадку порушення строків оплати за умовами цього Договору Товариство має право нараховувати пеню у розмірі 0,2 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.»

Підпункт 9 пункту 6.3.

Пунктом 3.3.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 12.08.1996 № 36, покладено на ліцензіата, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ», обов'язок виконувати всі оперативні команди органів Диспетчерського управління та їх вказівки згідно з нормативно-технічними документами та інструкціями.

Також п. 3.3.5 даних Умов та Правил встановлено, що ліцензіат повинен передбачати в договорах на користування електричною енергією та в договорах на передачу електричної енергії передачі ліцензіату, що здійснює діяльність з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, яким є позивач, і має в своїй структурі орган Диспетчерського управління, своїх прав і обов'язків, що стосуються роботи із споживачами, яку він не може самостійно виконувати.

Таким чином, обов'язок виконання команд диспетчера є умовою здійснення Відповідачем своєї ліцензованої діяльності, а передача прав диспетчеру своїх прав і обов'язків щодо роботи зі споживачами повинні бути зазначені у договорі.

Отже, відсутність даного обов'язку в редакції Примірного договору не є тією підставою, відповідно до якої він не може бути включений до тексту договору, оскільки відповідні приписи встановлені іншим нормативним актом.

У зв'язку з цим, Суд вважає за необхідне включити підпункт 9 пункту 6.3 договору в редакції Позивача за первісним позовом: "виконувати всі оперативні команди та розпорядження диспетчера Товариства (через диспетчера ПНТ) щодо керування електроустановками споживачів (субспоживачів) ПНТ;".

Підпункт 10 пункту 6.3.

Підпунктом 10 пункту 6.3, який пропонує включити до умов договору Позивач за первісним позовом, передбачено, що у разі невиконання ПНТ п. 2.4 цього Договору постачальником електричної енергії споживачу(ам) ПНТ або ПНТ як споживачу стає Товариство в обсязі різниці між заявленою та фактично спожитою кількістю електричної енергії.

Правилами користування електричної енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3).

Споживач, яким є особа, що використовує електричну енергію для забезпечення власних електроустановок на підставі договору, має право укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії із будь-яким постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом за умови відсутності заборгованості за електричну енергію перед іншими постачальниками електричної енергії. При цьому додатком до договору про постачання електричної енергії або окремим договором між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом оформляється домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії. Продаж електричної енергії споживачу постачальником електричної енергії за регульованим тарифом припиняється на строк дії договору про купівлю-продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 5.9 Правил).

Наведене свідчить, що в період дії договору між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом договір між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом не діє.

Споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричної енергією виключно на підставі договору (підпункт 1 пункту 10.2 Правил).

Водночас, запропонований Позивачем за первісним позовом підпункт 10 пункту 6.3 передбачає можливість постачати позивачем електроенергію споживачу за недіючим договором, оскільки з моменту укладення договору між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом продаж електричної енергії споживачу постачальником електричної енергії за регульованим тарифом припиняється на строк дії даного договору, що свідчить про те, що підпункт 10 пункту 6.3 прямо суперечить Правилам користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

Також не надано позивачу вказаного права іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини у сфері купівлі, продажу та передачі електричної енергії, у тому числі Примірним договором. У зв'язку з цим, відсутні правові підстави для включення підпункту 10 пункту 6.3 до договору.

Підпункт 11 пункту 6.3:

Позивачем за первісним позовом запроновано включити підпункт 11 до пункту 6.3, яким Відповідач за первісним позовом зобов'язаний не допускати відхилення величин погодинного фактичного обсягу купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ відносно величин прогнозного обсягу, встановлених п.6.3.3 цього Договору, більше ніж на 5% за кожну годину.

Проте, оскільки вказаний підпункт відсутній у Примірному договорі, а також те, що питання перевищення фактичного обсягу купівлі електроенергії над прогнозованим врегульоване п.5.4.2 Примірного договору між ДП «Енергоринок» та ПНТ, яким розмір перевищення визначається не на кожну годину доби, а сумарно за результатами сумарного споживання протягом всього календарного місяця, Суд приходить до висновку, що підпункт 11 пункту 6.3 не підлягає включенню до договору.

Пункт 10.1.

При вирішенні спору щодо строку дії договору Суд виходить з того, що Примірним договором передбачено лише те, що договір набуває чинності з дати його підписання і не встановлює конкретний строк його дії. Також Суд зазначає, що на час вирішення даного спору й прийняття рішення у даній справі спірний договір між сторонами у разі укладення п.10.1 в редакції Позивача за первісним позовом закінчить свою дію, оскільки останнім не передбачено можливості автоматичного продовження строку його дії.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що пункт 10.1 договору підлягає викладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом, яка відповідає Примірному договору, а саме: «Договір набуває чинності з дати його підписання.»

Пункт 10.2.

Примірним договором підстави розірвання сформовані таким чином: "Цей Договір може бути розірваний за ініціативою будь-якої із Сторін за умови письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше, ніж 10 банківських днів до терміну розірвання Договору. При цьому останнім днем дії Договору має бути останній календарний день місяця." (пункт 10.2).

Суд зазначає, що така редакція пункту 10.2 надає право стороні розірвати договір в односторонньому порядку і її волевиявлення не залежить від жодних причин.

Повністю ідентичний зміст пункту 10.2 запропоновано Позивачем за зустрічним позовом. При цьому, оскільки Позивач погоджується з правом сторін розірвати договір в односторонньому порядку не залежно від причин, не є доцільним окремо виділяти таку причину, як зміна в законодавстві.

Таким чином, враховуючи що редакція Позивача за зустрічним позовом Примірному договору, пункт 10.2 договору підлягає укладенню в редакції Позивача за зустрічним позовом: «Цей договір може бути розірваний за ініціативою будь-якої із Сторін за умови письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше, ніж 10 банківських днів до терміну розірвання Договору. При цьому останнім днем дії Договору має бути останній календарний день місяця.»

Пункт 11.2.

Складення додатків, які відповідно до пункту 11.2 в редакції Позивача за первісним позовом, є невід'ємними частинами договору (Додаток 1. Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ. Додаток 2. Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ, та розмір плати за надання інформаційних послуг. Додаток 3. Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Додаток 4. Перелік розрахункових точок обліку. Додаток 5. Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ споживача (субспоживача) ПНТ. Додаток 6. Акт зняття показань розрахункових лічильників), не передбачено редакцією Примірного договору.

Крім того, як зазначалось судом вище, їх ведення суперечить пункту 5 Порядку, який передбачає вичерпний перелік документів, які постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати відповідній електропередавальній організації для укладення договору про передачу електричної енергії.

У зв'язку з чим, Суд вважає за необхідне викласти пункт 11.2. Договору в редакції, запропонованій Позивачем за зустрічним позовом, яка відповідає редакції Примірного договору: "Всі додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною», оскільки наявність у тексті Примірного договору зазначеного пункту означає обов'язковість додатків, складення яких обумовлено умовами договору, а не обов'язковість їх складення взагалі.

Додаток 1. Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ. Додаток 2. Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ, та розмір плати за надання інформаційних послуг. Додаток 3. Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін. Додаток 4. Перелік розрахункових точок обліку. Додаток 5. Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ Споживача (субспоживача) ПНТ. Додаток 6. Акт зняття показань розрахункових лічильників.".

Позивач за первісним позовом просив суд включити до умов спірного договору вказані Додатки до договору.

Суд зазначає, що складення додатків, про які наполягає Позивач за первісним позовом, і які є невід'ємними частинами договору, не передбачено редакцією Примірного договору. Крім того, Судом встановлено, що їх ведення суперечить пункту 5 Порядку, який передбачає вичерпний перелік документів, які постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати відповідній електропередавальній організації для укладення договору про передачу електричної енергії.

У зв'язку з чим, Суд вважає за необхідне Додаток 1. Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ. Додаток 2. Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ. та розмір плати за надання інформаційних послуг. Додаток 3. Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін. Додаток 4. Перелік розрахункових точок обліку. Додаток 5. Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ Споживача (субспоживача) ПНТ. Додаток 6. Акт зняття показань, розрахункових лічильників виключити з Договору, а тому в цій частині підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом.

Пункт 11.5.

Позивач за первісним позовом просив суд включити до договору п.11.5 наступного змісту: «У відповідності з Податковим кодексом України Сторони відзначають:

- Товариство має статус платника податку на прибуток на загальних умовах.

- ПНТ має статус платника податку на прибуток_______________________

Податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них складаються Товариством в електронній формі та отримуються ПНТ шляхом надсилання в електронному вигляді запиту до Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до Податкового кодексу України.

Розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі ПНТ у випадках, передбачених Податковим кодексом України, надаються Товариством засобами електронного документообігу в програмі M.e.Doc. Такі розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних можуть бути передані ПНТ також в будь-який інший спосіб, що не суперечить вимогам Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Податковому кодексу України, та потребує додаткового узгодження Сторонами.

У разі надання Товариством розрахунку коригування кількісних та вартісних показників, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі ПНТ, останній зобов'язується зареєструвати такий розрахунок коригування протягом не більше 3-х календарних днів від дати надання Товариством розрахунку коригування кількісних та вартісних показників у спосіб, встановлений п. 11.5 цього Договору».

Відповідач за первісним позовом в свою чергу заперечував проти включення вказаного пункту до спірного договору.

Суд зазначає, що оскільки вказаний пункт відсутній у Примірному договорі, Суд приходить до висновку, що пункт 11.5 не підлягає включенню до договору.

Пункт 11.6.

Позивач за первісним позовом просив суд включити до договору п.11.5 наступного змісту: «Особи, відповідальні за отримання, надання/складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних від:

- Товариство:_________________________________________________ (ПІп/б, контактний телефон, факс)

- ПНТ: ____________________________________________________(ПІп/б, контактний телефон, факс)

У разі зміни особи, відповідальної за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних), та (або) зміни її контактних даних, Сторона зобов'язана протягом 2-х днів повідомити іншу Сторону про зміну відповідальної особи та (або) її оновлені контактні дані».

Відповідач за первісним позовом в свою чергу заперечував проти включення вказаного пункту до спірного договору.

Суд зазначає, що оскільки вказаний пункт відсутній у Примірному договорі, Суд приходить до висновку, що пункт 11.6 не підлягає включенню до договору.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже, наслідком вирішення даного спору повинно бути укладення договору з прийняттям рішення з кожної спірної умови.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням того, що Судом частково прийняті умови позивача і відповідача, даний спір є спором немайнового характеру, а пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про врегулювання розбіжностей, що залишились неврегульованими при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією - задовольнити частково.

3. Визнати укладеним між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (01001, м.Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» (61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ТАНКОПІЯ, будинок 31/3, Ідентифікаційний код юридичної особи 38157139) Договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» № 609-16, основний текст якого датований 18 травня 2016 року, виклавши розбіжності, що містяться у протоколі узгодження розбіжностей від 24 червня 2016 року, в такій редакції:

пункт 1.1: "За цим Договором (далі - Договір) Товариство зобов'язується передавати електричну енергію, куповану ПНТ на Оптовому ринку електричної енергії України або власного виробництва, місцевими (локальними) електричними мережами до Споживачів ПНТ та надавати інформаційні послуги відповідно до умов цього Договору, а ПНТ зобов'язується здійснювати оплату отриманих послуг відповідно до умов цього Договору.";

пункт 1.3 виключити;

пункт 2.1: «Вартість послуг Товариства з передачі електроенергії ПНТ визначається на основі визначених у Повідомленні на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ та Повідомленні на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії обсягів купівлі електричної енергії споживачами і затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) для Товариства тарифів на передачу електроенергії на відповідних класах напруги з урахуванням постанови НКРЕ від 28.09.2000 № 1038 «Щодо оплати транспортування електричної енергії власного виробництва».

Вартість додаткових (інформаційних) послуг Товариства не може перевищувати граничні показники, затверджені НКРЕ.

На вартість послуг з передачі електроенергії та додаткових (інформаційних) послуг нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.»

пункт 2.2: «ПНТ на розрахунковий рахунок Товариства здійснює поетапну передоплату вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг наступним чином:

1 платіж - до 17.00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/3 від вартості послуг Товариства, які визначені згідно з пунктом 2.1. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/6 від вартості послуг Товариства, які визначені згідно з пунктом 2.1, в кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10;

З платіж-з 11 до 15;

4 платіж -з 16 до 20;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути не менше вартості послуг Товариства, які визначені згідно з пунктом 2.1, на 5 днів вперед.

За домовленістю Сторін допускається інший графік оплати ПНТ вартості послуг Товариства з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг.»

пункт 4.1: «Умови встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) у точках розрахункового обліку споживачів визначені Правилами користування електричної енергії, нормативно-технічними документами та паспортними даними заводу виробника розрахункового засобу обліку електроенергії.»

пункт 4.2: «Комерційний облік переданої та спожитої споживачем ПНТ електричної енергії здійснюється на підставі даних приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, встановлених на межі балансової належності електричних мереж між товариством та споживачем ПНТ або за допомогою АКСОЕ.

АСКОЕ споживача має охоплювати всі розрахункові точки обліку електроенергії.

При встановленні приладів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії не на межі балансової належності електромережі кількість облікової електроенергії, що споживається споживачем ПНТ, збільшується (або зменшується) на розмір втрат електроенергії в мережі з місця встановлення таких приладів до межі балансової належності мережі».

пункт 4.3: «У разі, якщо максимальний місячний обсяг споживання електроенергії у точці обліку споживача ПНТ за останні 12 місяців не перевищує 50 тис кВтг., встановлення приладів диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії та АСКОЕ у цій точці не є обов'язковим. При цьому у разі відсутності в таких точках приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії або АСКОЕ визначення погодинних обсягів купованої електроенергії проводиться-на підставі даних, розрахованих згідно з постановою НКРЕ від 26.07.2012 № 958 «Про затвердження Порядку визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії».

пункт 4.5: "У разі виходу з ладу приладів диференційованого (погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) у точці обліку споживача ПНТ використовуються дублюючі прилади диференційованого (погодинного) обліку (складові вимірювального комплексу), а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання у таких точках обліку споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії попереднього розрахункового періоду (до моменту виходу з ладу розрахункового приладу диференційного (погодинного) обліку споживання), про що ПНТ повідомляє Товариство протягом розрахункового періоду. ПНТ зобов'язаний в термін не більше одного місяця відновити погодинний розрахунковий облік і письмово повідомити про це Товариство. До отримання Товариством письмового підтвердження про відновлення диференційованого (погодинного) обліку та причини виходу з ладу системи погодинного обліку Товариство не погоджує Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць.".

підпункт 4 пункту 5.1 «Відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії.»

підпункт 2 пункту 6.2: "забезпечити при виконанні ПНТ умов цього Договору передачу електроенергії, що належить ПНТ, до споживачів, які уклали договори купівлі-продажу електроенергії з ПНТ;".

підпункт 8 пункту 6.2: «Проводити зчитування та збір фактичних даних про погодинне споживання електричної енергії споживачами ПНТ, а також формування та передачу в ДП «Енергоринок» до 10-00 даних про погодинні обсяги купівлі ПНТ електричної енергії на Оптовому ринку з урахуванням обсягів її власного виробництва та нормативних технологічних витрат електроенергії в мережах Товариства (макет 30900), включаючи погодинні дані, що розраховані згідно з Порядком визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕ від 26.07.2012 №958 «Про затвердження Порядку визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії».

Товариство несе відповідальність перед ДПЕ за несвоєчасне надання, ненадання або надання недостовірних даних щодо погодинних обсягів споживання електричної енергії споживачами ПНТ та купівлі ПНТ електричної енергії на ОРЕ до ДП «Енергоринок» та НЕК «Укренерго» у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний факт такого порушення.»

підпункт 1 пункту 6.3: «До 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому, надавати до Товариства в електронному вигляді прогноз погодинного обсягу купівлі електроенергії в ОРЕ (з врахуванням обсягів власного виробництва електроенергії) за середній робочий день місяця, що передує розрахунковому.»

підпункт 4 пункту 6.3: «У разі зняття показів споживання електричної енергії ПНТ або безпосередньо споживачем:

- щоденно до 9-00 години надавати до Товариства електронною поштою дані погодинного споживання електроенергії кожним споживачем ПНТ та обсяги власного виробництва електроенергії за попередню добу, розраховані відповідно до постанови НКРЕ від 26.07.2012 №958 та п.6.2.8 цього Договору;

- до 10-00 години 11, 21 числа розрахункового місяця та до 10-00 години 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати до Товариства факсимільним зв'язком завірені підписом керівника та печаткою ПНТ дані про фактичне споживання електроенергії споживачами відповідно за 10, 20 діб та місяць.»

підпункт 7 пункту 6.3: «ПНТ несе відповідальність за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та інших додаткових послуг на умовах, визначених цим Договором.

У випадку порушення строків оплати за умовами цього Договору Товариство має право нараховувати пеню у розмірі 0,2 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.»

підпункт 9 пункту 6.3 "виконувати всі оперативні команди та розпорядження диспетчера Товариства (через диспетчера ПНТ) щодо керування електроустановками споживачів (субспоживачів) ПНТ;"

підпункт 10 пункту 6.3 виключити;

підпункт 11 пункту 6.3 виключити;

пункт 10.1: «Договір набуває чинності з дати його підписання.»

пункт 10.2: «Цей договір може бути розірваний за ініціативою будь-якої із Сторін за умови письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше, ніж 10 банківських днів до терміну розірвання Договору. При цьому останнім днем дії Договору має бути останній календарний день місяця.»

пункт 11.2: "Всі додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» (61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ТАНКОПІЯ, будинок 31/3, Ідентифікаційний код юридичної особи 38157139) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» (61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ТАНКОПІЯ, будинок 31/3, Ідентифікаційний код юридичної особи 38157139) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 квітня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин