ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/1627/17

Пров. №2/766/5438/17

27.03.2017 року, Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

при секретарі - Яковлєвій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

встановив:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 1982 року по 20.05.2013 року вона працювала у ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на посаді експедитора ВМТЗ. На день звільнення позивачки, ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» з нею не розрахувалося.

Позивачка вважає, що відповідно до ст.116 КЗпП України відповідач повинен виплати їй середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку. У зв'язку з цим позивачка просить суд стягнути з ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за 660 днів з 21.06.2014 року по 31.01.2017 року в сумі 24241,80 гривень.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, подала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також вказала, що позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 74,76 ЦПК України.

Зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідно дост.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 29.01.2014р. у справі №6-144цс13, яка є обов'язковою для застосування за правилами статті 360-7 ЦПК України, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд на підставіст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

ОСОБА_1 з 1982 року по 20.05.2013 року перебувала у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «Херсонський бавовняний комбінат» працюючи на посаді експедитора ВМТЗ, що підтверджується записом у трудовій книжці.

20.05.2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, в звязку з ліквідацією підприємства, наказ № 31-к від 20.05.2013 року, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.

Відповідно до довідки № 4/34/25-14-661 від 20.05.2013 року, виданої ВАТ «ХБК» на день звільнення ОСОБА_1 20.05.2013 року сума, яка підлягає виплаті складає 14599,25 гривень.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона по справі № 666/4417/14-ц від 15.07.2014 року з ВАТ «ХБК» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 14599,25 гривень та 10210,94 гривень середній заробіток за затримку розрахунку за період з 21.05.2013 року по 20.06.2014 року.

На теперішній час позивачці не виплачено заборгованість по заробітній платі. Відповідач повинен сплатити позивачці середній заробіток за 660 дні з 21.06.2014 року по 31.01.2017 року.

Згідно довідки про заборгованість середня денна заробітна плата позивача перед звільненням складала (771,34 + 771,34) грн. : 42 = 36,73 грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає: 36,73грн. х 660 дн. = 24241,80 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Таким чином, оскільки позивачці при звільненні не були виплачені належні їй суми від підприємства в день звільнення з вини відповідача та погашення заборгованості по заробітній платі на час розгляду справи відповідачем не здійснено, порушене право позивачки на отримання належних їй сум при звільненні у встановлені законом строки - підлягає судовому захисту, та відповідно позов підлягає задоволенню.

Також в порядку ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,84,88,174,208-212,224-226 ЦПК України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, суд -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 - 24241,80 гривень середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21.06.2014 року по 31.01.2017 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

СуддяОСОБА_2