Тальнівський районний суд Черкаської області
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-5277/11
08.07.2011 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого - судді Фролова О.Л.
при секретарі - Кремсалюк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень на підставу своїх вимог посилається на те, що відповідно до постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 11 травня 2011 року виконавчий лист Тальнівського районного суду Черкаської області за справою №2-а-119 від 01.10.2010 року про стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2080 грн. недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік повернуто стягувачеві в зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно та кошти, на яке можливо проводити стягнення, а розшук такого майна виявився безрезультатним. Позивач вважає, що робота яка була проведена підрозділом примусового виконання рішень по виконанню рішення Тальнівського районного суду проведена поверхово, недостатньо в зв’язку з чим було порушено право позивача по виконанню рішення суду, що і змусило його звернутись до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила суд його задовольнити.
Представник Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з’явився, надавши до суду заперечення в якому позов не визнав та просив суду відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що державний виконавець провів всі заходи передбачені Законом України „Про виконавче провадження” з примусового виконання рішення суду і винесена державним виконавцем ППВР постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11.05.2011 року є законною, правомірною та не підлягає скасуванню. Крім того просив провести розгляд даної справи без участі представника відповідача.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного:
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Тальнівського районного суду, Черкаської області було видано виконавчого листа №2-а-119 виданий 01.10.2010 року про стягнення Головного УПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2080 грн., недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік. 2 грудня 2010 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-119 виданого 01.10.2010 року. 11 травня 2011 постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 виконавчий лист за №2-а-119 виданий 01.10.2007 року про стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2080 грн. недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, повернуто стягувачеві, в зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно та кошти на яке можливо проводити стягнення, а розшук такого майна виявились безрезультатним.
Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.124 Конституції “Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України”. Основними засадами судочинства, крім інших, є обов'язковість рішень суду згідно статті 129 Конституції України..
У відповідності до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст.6 цього ж Закону Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 11 Закону України „Про виконавче провадження” Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 52 Закону України Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусової реалізації. Відповідно до ст.65 цього ж Закону готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника –юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Не підлягає стягненню в порядку, передбаченому цим Законом, кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України „Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, тому посилання представника відповідача, наданому в запереченні, на те, що стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно тільки здійснюватись з реєстраційних рахунків за відповідними кодами бюджетної класифікації, не може братись судом до уваги. Взагалі будь-яких доказів про те, що відповідачем було винесено постанову про арешт коштів боржника до суду надано не було, які саме дії були проведені відповідачем по розшуку коштів та майна боржника не відомо, тому невідомо з чого саме виходив державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу встановивши відсутність у боржника коштів та майна, на яке може бути звернено стягнення і які саме були здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна.
Відповідно до ст.71 КАС України саме відповідач (суб’єкт владних повноважень) повинен довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”від 23.02.2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 7 травня 2002 року у справі “Бурдов проти Росії”, вказано: Щодо фактів. І. Обставини справи, п.8. У 1991 році, після експертизи, якою було встановлено зв’язок між поганим станом здоров’я заявника та його участю в чорнобильських подіях, заявнику було надано компенсацію. п.9. У 1997 році заявник вчинив позов проти Управління соціального захисту населення м. Шахти, оскільки зазначену компенсацію йому не було виплачено. 3 березня 1997 року міський суд м. Шахти ухвалив рішення на користь заявника і наказав сплатити йому заборговану компенсацію та відповідну суму штрафу. п.19. 11 квітня 2000 року Служба судових приставів м. Шахти повідомила заявника про неможливість виконати в примусовому порядку ухвалені на його користь рішення через нестачу коштів у Міністерстві праці та соціального розвитку Ростовської області. В п.35. Європейський суд з прав людини вказав, що державний орган влади не має права посилатись на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. В п.41 вказано, що не виконавши рішення Шахтинського міського суду, національні органи влади перешкодили заявникові одержати гроші, які він підставно очікував одержати. Європейського суду з прав людини визнав, що відсутність коштів не може виправдовувати такий недолік.
Тому посилання представника відповідача, наданого в запереченні проти позову, на те, що рішення суду не виконується не у зв’язку з бездіяльністю державного виконавця, а у зв’язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке можна звернути стягнення не може братися судом до уваги так як державний орган влади не має права посилатись на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу.
Виходячи з вищевказаного суд вважає за доцільне визнати повернення виконавчого листа у справі №2-а-119 виданого Тальнівським районним судом 01.10.2010 року, на підставі постанови „Про повернення виконавчого документа стягувачеві” від 11.05.2011 року –протиправним та зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області виконати постанову суду шляхом здійснення всіх передбачених діючим законодавством заходів, для повного виконання постанови суду та надати до суду звіт про виконання судового рішення в строк передбачений ч.2 ст. 30 „Строк здійснення виконавчого провадження”, Закону України „Про виконавче провадження” .
В частині позову про зобов’язання відповідача виконати постанову суду негайно суд вважає за доцільні відмовити виходячи з того, що відповідно до положень КАС України негайне виконання постанов в справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби не передбачено.
На підставі Закону України “Про виконавче провадження”; Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”та керуючись, ст. ст. 11;71;86;159;163;181;256;267 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень задовольнити частково.
Визнати повернення виконавчого листа у справі №2-а-119 виданого Тальнівським районним судом 01.10.2010 року, на підставі постанови „Про повернення виконавчого документа стягувачеві” від 11.05.2011 року –протиправним.
Зобов’язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області виконати постанову суду шляхом здійснення всіх передбачених діючим законодавством заходів, для повного виконання постанови суду та надати до суду звіт про виконання судового рішення в строк передбачений ч.2 ст. 30 „Строк здійснення виконавчого провадження”, Закону України „Про виконавче провадження”.
В задоволення інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Тальнівський районний суд, Черкаської області, протягом десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий О. Л. Фролов