Тальнівський районний суд Черкаської області
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1851/11
20.04.2011 м.Тальне
Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Фролов О. Л. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та поновлення пропущеного строку , -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувшись до суду з даним позовом, просить поновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірною відмову відповідача - управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі щодо перерахунку та виплати йому щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату за період з 2007 року і до дати набрання сили постановою суду, йому, щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач подав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити, так як вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються та проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду з захистом своїх прав.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши обставини справи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення, а тому позов підлягає до задоволення частково з таких підстав:
Позивач являється пенсіонером і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області як дитина війни, що підтверджується пенсійним посвідченням з відміткою "дитина війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку призначають та виплачують управління Пенсійного Фонду України за місцем проживання осіб, які мають статус дитини війни.
Відповідач в даному випадку діє неправомірно та не приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким було визнано неконституційним п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни в ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому з 22 травня 2008 року позивачка має право на отримання соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, так як відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України (254/к/ 96-ВР) та законів України.
Тому при розрахунку доплати пенсії, передбаченої ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Як вбачається з матеріалів справи фактично позивач просить скасувати відповідь на звернення у вигляді листа, а не рішення.
Отже, вказаний лист не породжує певних правових наслідків, висновки листа не мають обов'язкового характеру для позивача.
Якщо виходити з положень правознавства, то листи не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру.
Тобто, лист, складений за результатами звернення, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства та не підлягає розгляду із закриттям провадження в цій частині позову.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому, позов згідно положень ч. 2 ст. 99 КАС України, підлягає задоволенню за період з 01.09.2010 року по 01.03.2011 року, тобто по дату звернення до суду.
Позов в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату доплати до основної пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2007 року по 31.08.2010 року включно, залишити без розгляду відповідно до положень ст. 100 КАС України.
Позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду, але поважних причин з яких було пропущено строк звернення, не вказує, а тому підстав для поновлення пропущеного строку по справі не вбачається.
Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.09.2010 року по 01.03.2011 року, з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Сторони звільнити від сплати судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Фролов О. Л.