Постанова від 18.05.2011 по справі № 2-а-1828/11 Тальнівський районний суд Черкаської області

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 18.05.2011 по справі № 2-а-1828/11 Тальнівський районний суд Черкаської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 2-а-1828/11

Картка справи

Справа № 2-а-1828/11

Картка справи

Тальнівський районний суд Черкаської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1828/11

21.04.2011 р. м.Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Фролов О. Л. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання рішення субєкта владних повноважень протиправним, його зобовязання до перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю, особі, віднесеній до категорії 4 та щомісячного їх нарахування і виплати відповідно до законодавства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом просить визнати незаконним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті йому пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому недосплачену пенсію за період з серпня 2010 року згідно положень ст. ст. 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач у поданих до суду запереченнях позов не визнав та просив суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити за їх безпідставністю, посилається на те, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу виплачується у розмірі встановленому постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 та наполягає на відмові в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали та оцінивши обставини справи вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач має статус потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4, що підтверджується копією посвідчення, працює, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі, одержує пенсію за віком та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідач не нараховує додаткової пенсії у вказаному розмірі, не приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з часу прийняття якого у позивача відновилось право на отримання додаткової пенсії в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законами України Про Державний бюджет України на 2009 рік, Про Державний бюджет на 2010 рік та Про Державний бюджет на 2011 рік дії норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не зупинялись, зміни до вказаних норм не вносились. Норми вказаного закону діють на час розгляду справи, оскільки іншим законодавчим актом не зупинені та не змінені.

Відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснив нарахування додаткової пенсії, відмовив у перерахунку після письмового звернення, чим порушив указане право позивача. Вказані обставини свідчать про бездіяльність відповідача.

При розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 вищевказаного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Нарахуванню підлягає додаткова пенсія в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням розміру додаткової пенсії, одержаної позивачем за вказаний період.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Як вбачається з матеріалів справи фактично позивач просить визнати незаконним рішення - відповідь на звернення у вигляді листа, а не рішення.

Отже, вказаний лист не породжує певних правових наслідків, висновки листа не мають обов'язкового характеру для позивача.

Якщо виходити з положень правознавства, то листи не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру.

Тобто, вищезазначений лист, складений за результатами звернення, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 2 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства, та не підлягає розгляду із закриттям провадження в цій частині позову.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.

Згідно вказаних положень та враховуючи ту обставину, що позивач звернувся до суду 01.03.2011 року, позов підлягає задоволенню в межах строку звернення до адміністративного суду, тобто за період з 01.09.2010 року по 01.03.2011 року.

Позов в частині зобовязання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, як особі, віднесеній до категорії 4 згідно положень ст.ст. 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року включно, залишити без розгляду відповідно до положень ст. 100 КАС України.

Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

На підставі викладеного, ст.ст. 6, 19, 22, 46, 68, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 51, 67, 71 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 28.02.1991 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008, керуючись ст.ст. 17, 18, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, як особі, віднесеній до категорії 4, відповідно до статті 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.09.2010 року по 01.03.2011 року з урахуванням проведених виплат.

В решті частині позову відмовити.

Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Фролов О. Л.

Джерело: ЄДРСР 65689412

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!