Справа №701/1310/16-ц

Номер провадження2/701/70/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - А. І. Костенка

за участю секретаря - М. А. Чикурової

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС» про поновлення на роботу та стягнення оплати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про поновлення на роботу та стягнення оплати за час вимушеного прогулу.

На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до наказу № 85-к від 30 квітня 2015 року позивача було прийнято на роботу в ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС», на посаду охоронника. Позивач постійно працював та виконував свої посадові обов'язки на виробництві яке розташоване за адресою: вул. Малиновського, 1 смт. Маньківка Черкаської області, до виконання своїх посадових обов'язків відносився добросовісно, вимоги трудової дисципліни не порушував, до дисциплінарної відповідальності за час роботи не притягувався. Незважаючи на позивача зауваження та не враховуючи стан його здоров'я постійно задіювали на будівельні роботи та роботи по облаштуванню території, які не передбачені позивача посадовими обов'язками та передбачають значні фізичні навантаження, у зв'язку з чим стан здоров'я позивача різко погіршився. Позивач змушений був пройти курс лікування та перенести хірургічну операцію на серці, а 08 грудня 2015 року позивачу було надано третю групу інвалідності загального захворювання. Про отриману інвалідність та неможливість виконувати тяжкі фізичні навантаження, які не передбачені посадовими обов'язками позивач повідомив керівництво ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС». У вересні 2016 року позивача попередили про звільнення у зв'язку з скороченням штатів, а 30 листопада 2016 року наказом директора ОСОБА_2 за № 90 - к від 30.11.2016 року, позивача було звільнено з посади охоронника у зв'язку із скороченням. Позивач вважає, що звільнення було незаконним, по надуманим причинам так як фактично ніякого скорочення штатів не відбулося, позивача не повідомляли про зміни в штатному розкладі, а після звільнення позивача на його місце було прийнято іншого працівника, у зв'язку з чим позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: відповідно до наказу № 85-к від 30 квітня 2015 року позивача було прийнято на роботу в ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС», на посаду охоронника. Позивач постійно працював та виконував свої посадові обов'язки на виробництві яке розташоване за адресою: смт. Маньківка, вул. Чапаєва, 41, Черкаської області, до виконання своїх посадових обов'язків відносився добросовісно, вимоги трудової дисципліни не порушував, до дисциплінарної відповідальності за час роботи не притягувався. 08 грудня 2015 року позивачу було надано третю групу інвалідності загального захворювання. У вересні 2016 року позивача попередили про звільнення у зв'язку з скороченням штатів, а 30 листопада 2016 року наказом директора ОСОБА_2 за № 90 - к від 30.11.2016 року, позивача було звільнено з посади охоронника у зв'язку із скороченням. Позивач вважає, що звільнення було незаконним, по надуманим причинам так як фактично ніякого скорочення штатів не відбулося, позивача не повідомляли про зміни в штатному розкладі, а після звільнення позивача на його місце було прийнято іншого працівника. Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Для підвищення ефективності і оптимізації управління підприємством і на основі аналізу економічних і виробничих можливостей підприємства відповідача, 01 вересня 2016 року відповідачем видано наказ №03/2-од щодо скорочення штату працівників ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» та щодо надання рекомендацій до скорочення в чисельності 1 (однієї) штатної одиниці посади охоронника. 8 вересня 2016 року за вих №б/н, на підставі виконання наказу №03/2-од від 01 вересня 2016 року, заступником директора з виробництва ОСОБА_3, та інженером з охорони праці та техніки безпеки ОСОБА_4, надані рекомендації щодо скорочення в чисельності 1 (однієї) штатної одиниці посади охоронника, а саме: ОСОБА_1 Відповідно до ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при звільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, ОСОБА_1, не підпадав під жодну з категорій, яка б давала переважне право на його залишення на займаній посаді, у тому числі, при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації з іншими охоронниками. Також професійне захворювання, яке наче б то отримав позивач на підприємстві відповідача, не входить до переліку професійних захворювань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1662 від 08 листопада 2000 року «Про затвердження переліку професійних захворювань», у тому числі, специфіка роботи позивача на підприємстві відповідача не входить в перелік робіт та виробництві, на яких можливе виникнення професійного захворювання. 29 вересня 2016 року наказом №04-од про скорочення штату працівників ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» одночасно із персональним попередженням під розпис працівнику, ОСОБА_1, попереджено про скорочення штату працівників на ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС», зокрема, однієї посади «охоронника» та наступного звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, наданням пільг та компенсацій згідно чинного законодавства, зокрема, вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Проте, ОСОБА_1, відмовився ознайомитися під розпис зі вказаними вище наказом та персональним попередженням, що підтверджується складеними актами від 30 вересня 2016 року у присутності заступника директора ОСОБА_3, інженера з охорони праці та техніки безпеки ОСОБА_4 та оператора з оброблення перевізних документів ОСОБА_5 (а.с. 41). Згідно штатного розпису ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» станом на 01 листопада 2016 року та 01 грудня 2016 року вбачається, що внесені зміни в штатний розпис відповідача відбулися шляхом виведення з нього однієї посади «охоронника» та однієї посади «менеджера зі збуту». Жодних працівників на місце позивача на посаду «охоронника» прийнято не було. Відповідач не міг запропонувати позивачу іншу роботу на підприємстві за відповідною професією чи спеціальністю, іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, оскільки вакантні посади були відсутні, що підтверджується вказаним вище штатним розписом на 01 листопада 2016 року та 01 грудня 2016 року (а.с. 42-45). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації. Оскільки на підприємстві відповідача відсутня профспілкова організація, тому й отримання згоди при звільненні позивача від вказаного органу не потребувало. Наказом № 90-К від 30 листопада 2016 року про припинення трудового договору, ОСОБА_1, звільнено з посади охоронника за п. 1 ст. 40 Кодексу у звязку із скороченням штату працівників. Відповідно до ч. 1-2 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Позивач ознайомлений з наказом № 90-К від 30 листопада 2016 року про припинення трудового договору, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 від 30 листопада 2016 року та вручено копію вказаного наказу (а.с. 39, 46).

Згідно результатів проведеної перевірки ГУ Держпраці у Київській області у ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» протягом 13 лютого 2017 року по 24 лютого 2017 року, що була проведена за зверненням позивача від 10 січня 2017 року по питанню дотримання законодавства про працю, а саме, щодо неправомірності скорочення позивача ГУ Держпраці у Київській області під час проведення перевірки в останнього, не виявлено порушень, що стосуються незаконного звільнення позивача.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього з усиль для організації свого життя. Тобто право позивача на відшкодування моральної шкоди прямо залежить від порушення його законних прав, а оскільки, судом не встановлено порушення закону при звільненні позивача у зв'язку зі скороченням штату, то з боку відповідача відсутні винні дії, що призвели до моральних страждань позивача, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58-60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 40, 42, 43-1, 47, 49-2, 116, 237-1 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС» про поновлення на роботу та стягнення оплати за час вимушеного прогулу - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

Суддя А. І. Костенко