2/296/513/17
У Х В А Л А
про самовідвід у розгляді справи
"29" березня 2017 р. м.Житомир
Cуддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В., ознайомившись зі матеріалами справа № 296/4342/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова Група «ТАС» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, –
В С Т А Н О В И В :
24 березня 2017 року мені, судді Корольовського районного суду м.Житомира Шалоті К.В. була передана справа № 296/4342/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова Група «ТАС» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Ознайомившись з матеріалами даної справи вважаю за необхідне заяви самовідвід, від розгляду справи, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2016, у справі № 296/4342/16-ц визначено головуючим суддею: Колупаєва В.В.
Наказом голови Корольовського районного суду м.Житомира, суддя Колупаєв В.В. тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи № 296/4342/16-ц між суддями від 23.03.2017, був вилучений (замінений) суддя Колупаєв В.В. на ОСОБА_3
Встановлено, що підставою для проведення вказаного повторного авторозподілу справи № 296/4342/16-ц та передання його іншому судді, стала заява адвоката ОСОБА_4 від 21.03.2017 року із резолюцією в.о. голови Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_5 щодо проведення повторного авторозподілу справи від 22.03.2017 року.
На виконання резолюції в.о. голови суду ОСОБА_5, в.о. керівника апарату Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_6 видано розпорядження № 72 від 23.03.2017 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 296/4342/16-ц на підставі ч. 7 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частина 7 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що у разі ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, такий суддя автоматично тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про його звільнення з посади Вищою радою правосуддя.
Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 ЦПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Водночас, ані ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ані Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене Радою суддів України, ані інші нормативно-правові акти не передбачають можливості проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у випадку автоматичного тимчасового відстороняється судді від здійснення правосуддя.
Крім того, зборами суддів Корольовського районного суду м.Житомира будь-якого рішення з приводу можливості проведення такого повторного автоматизованого розподілу судової справи у справі, в якій головуючий суддя тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя, - не приймалося.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо - було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 23 ЦПК України, за наявності підстав, передбачених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі (див. ухвалу щодо прийнятності від 4 травня 2000 року у справі «Бускаріні проти Сан-Маріно» (Buscarini v. San Marino), заява № 31657/96, та «Посохов проти Росії» (Posokhov v. Russia), заява № 63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV).
Враховуючи викладене, встановлені обставини свідчать про безпідставність (тобто не у відповідності із діючим законом) проведеного повторного автоматизованого розподілу справи №296/4342/16-ц, та як наслідок подальшого порушення порядку визначення судді для розгляду справи встановленого ч. 3 ст.11-1 ЦПК України, та відповідно до вимог ст. 20 ч. 1 п. 5 КПК України є безумовною підставою для заявлення самовідвіду.
На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.20, статті 23, 24 ЦПК України, –
У Х В А Л И В :
Заявити самовідвід у справі № 296/4342/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова Група «ТАС» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, у зв’язку із порушенням встановленого ч. 1 ст. 11-1 ЦПК України порядку визначення судді для розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К. В. Шалота